Справа № 2-1584/10/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( вступна та резолютивна частина)
24 листопада 2010 року . Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Русановій Н.І.,
за участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу позики, -
ВСТАНОВИВ:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою у обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Повний текст рішення буде виготовлено 29.11.2010 р.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд –
=- ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення боргу позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики грошей від 30.09.2006 р. - 325 000,00 грн., суму збільшення заборгованості з врахуванням індексу інфляції за час прострочки платежу – 219 513,00 грн., 3% річних від простроченої суми – 8 682,07 грн., 1700,00 грн., 120,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, 300,00 грн. – витрати на правову допомогу, а всього 555 315,07 грн. ( п’ятсот п’ятдесят п’ять тисяч триста п’ятнадцять гривень 07 копійок).
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя –
Справа № 2-1584/10/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року . Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - Сенаторова В.М.
при секретарі - Русановій Н.І.,
за участю представників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу позики, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_6, стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу за договором позики грошей від 30 вересня 2006 року в сумі 518 758,50 грн., згідно з п.4 договору з урахуванням девальвації протягом строку цього договору у національній грошовій одиниці України еквіваленту 65000 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову; 189 841,77 грн. – сума збільшення заборгованості з врахуванням індексу інфляції за час впрост рочки платежу; 8 682,07,07 грн. – 3% річних від простроченої суми; 1700,00 грн. – судовий збір; 120,00 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді, а всього 719402,34 грн.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги шляхом залучення до справи у якості співвідповідача ОСОБА_5 /а.с.28-29/
Крім цього, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги і остаточно просив: стягнути з відповідачів на його користь суму основного боргу за договором позики від 30.09.2006 р. з урахуванням девальвації протягом строку дії цього договору у національній грошовій одиниці України еквіваленту 65 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову – в сумі 518 758,50 грн.; 219 513,00 грн. – сума збільшення заборгованості з врахуванням індексу інфляції за час прострочки платежу; 8 682,07 грн. – 3% річних від простроченої суми; 1700,00 грн. – судовий збір та 296,00 грн. – сума доплати судового збору в зв’язку з збільшенням позовних вимог при перерахунку індексу інфляції, всього судовий збір у розмірі 1996,00 грн.; 120,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 300,00 грн. – витрати на правовому допомогу, а всього стягнути – 749 369,57 грн. /а.с.48-54/
В обґрунтування позову позивач вказав, що 30.09.2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики коштів у сумі 325 000,00 грн., який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карафетовою К.В., реєстровий № 7039. Згідно умов договору ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 325 000,00 грн., а ОСОБА_4 прийняв зазначені грошові кошти від ОСОБА_3 Згідно п. 2.7 договору ОСОБА_4 зобов’язався повернути вказану суму в строк до 01.12.2006 р. Зазначений договір укладався ОСОБА_4 в інтересах сім”ї за згодою його дружини ОСОБА_5, волевиявлення якої на укладення чоловіком договору позики було виражено нею у письмовій формі в час укладання договору та посвідчення договору нотаріусом 30.09.2006 року. ОСОБА_4 у строк , зазначений в договорі позики, грошові кошти не повернув, в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів суму боргу, яка утворилась станом на 30.11.2009 р. ( дата подання позову до суду), з врахуванням девальвації, індексу інфляції за час прострочки платежу та 3% річних від простроченої суми, а також витрати по сплаті судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на правову допомогу, а всього 749 369,57 грн.
В судове засідання позивач не з’явився, направив свого представника, ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, яка викладені в уточненій позовній заяві вимоги підтримала.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_2 в судове засідання з’явились, проти уточненого позову заперечували частково. Не заперечували проти стягнення з них суми по договору позики у розмірі 325 000,00 грн. в іншій частині позовних просили відмовити.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідачів та їх представника, перевіривши матеріали справи приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 30.09.2006 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець – ОСОБА_3 передав, а позичальник – ОСОБА_4 прийняв у власність 325 000,00 грн. Зазначену суму грошей ОСОБА_4 зобов’язався повернути готівкою в строк до 01.12.2006 р. /а.с.6/
Однак в порушення умов договору відповідач, у визначений договором строк гроші в сумі 325 000,00 грн. не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона / позикодавець/ передає у власність другій стороні / позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів / суму позики/ або таку ж кількості речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа, незалежно від суми.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк / термін/ його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк / термін/.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за час прострочки платежу складає 219 513,00 грн., три проценти річних від простроченої суми боргу складає 8 682,07 грн. Наданий позивачем розрахунок відповідачами не оспорюється. /а.с.51-52/
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_4 суми основного боргу за договором позики від 30.09.2006 р. у розмірі 325 000,00 грн., суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за час прострочки платежу у розмірі 219 513,00 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми боргу у розмірі 8 682,07 грн. знайшли в судовому засіданні повне підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне про стягнення вказаних сум з ОСОБА_5 відмовити, тому що договір позики укладався конкретно з ОСОБА_4, а тому на ньому є обов’язок повернути гроші згідно ст. 1409 ЦК України.
Крім цього, згідно ч.2 ст. 65 СК України, на що посилається позивач, передбачено, що дружина, в даному випадку ОСОБА_5, може звернутися до суду про визнання договору недійсним.
Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за договором позики від 30.09.2006 р. з урахуванням девальвації протягом строку дії цього договору у національній грошовій одиниці України еквіваленту 65 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, 30.11.2009 р. – 798,09 грн. за 100,00 доларів США, яка складає 518 758,50 грн., оскільки згідно договору позики позивач надав, а відповідач ОСОБА_4 отримав позику в гривні, а тому повертати повинен в гривні.
Крім цього, відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Згідно квитанції № 4468 /а.с.17/ позивачем оплачена правова допомога у розмірі 300,00 грн.
В зв’язку з цим, з відповідача ОСОБА_4 стягуються на користь позивача витрати з правової допомоги у розмірі 300,00 грн.
Крім цього, позивач при подачі позову до суду сплатив суму держмита у розмірі 1700,00 грн., та витрати по сплаті суми на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. В ході судового розгляду позивач доплатив судовий збір у розмірі 296,00 грн.
Розмір державного мита із позовних вимог майнового характеру відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» складає 1 відсоток від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто позивач повинен був сплати державне мито у розмірі 1700,00 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача також стягується сума держмита у розмірі 1700,00 грн. та витрати по сплаті суми на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення боргу позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму основного боргу за договором позики грошей від 30.09.2006 р. - 325 000,00 грн., суму збільшення заборгованості з врахуванням індексу інфляції за час прострочки платежу – 219 513,00 грн., 3% річних від простроченої суми – 8 682,07 грн., 1700,00 грн., 120,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, 300,00 грн. – витрати на правову допомогу, а всього 555 315,07 грн. ( п’ятсот п’ятдесят п’ять тисяч триста п’ятнадцять гривень 07 копійок).
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення боргу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення через Київський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя –
Повний текст рішення виготовлено 29.11.2010 р.