АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4001 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. КаракушаС.М.
Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів : Онищенко Е.А.
Коваленко А.І.
При секретарі: Череватій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
В позовній заяві зазначав, що 10 лютого 2006 року по вул. Яценка в м. Запоріжжя трапилась ДТП, за участю належного йому автомобіля ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1, та автомобіля відповідача ЗАЗ 1101 д.н. НОМЕР_2. Згідно адміністративного протоколу, складеного на місці ДТП, він є потерпілим.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2. заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 3902,88 грн., моральну шкоду - 1000 грн., витрати на оплату проведення експертизи та юридичної допомоги в розмірі 295,22 грн. та державне мито 51 грн..
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалите нове рішення, про
задоволення його позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1. районний суд виходив з того що, під час ДТП позивач керував автомобілем ВАЗ 21011 на підставі довіреності від 31.01.2005 року , власником якого є ОСОБА_3., а тому не має право пред'являти позов, оскільки таке право має , лише власник майна. Пошкодження автомобілю в результаті ДТП не призвело до порушень права позивача. Моральна шкода не доказана, а твердження позивача про пошкодження майна і порушення нормальних життєвих зв'язків районний суд не прийняв до уваги, оскільки позивач не є власником пошкодженого автомобіля.
Проте з такими висновками районного суду погодитись не можна.
Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року зі змінами, оскільки згідно зі ст.48 Закону України "Про власність" положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.
Таким чином колегія вважає, що позивач ОСОБА_1, який хоча не був власником , але володів автомобілем на праві договору доручення має право на відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну. Крім того під час апеляційного розгляду ОСОБА_1. надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21011 на його ім'я.
З огляду наведеного порушення районним судом норми матеріального права, судова колегія знаходить підстави для скасування рішення суду з ухваленням нового.
Районним судом, а також в ході апеляційного розгляду встановлено, та не заперечується сторонами, що 10 лютого 2006 року о 13.15 годин на вул. Яценко в районі електроопори № 6 в м. Запоріжжя з вини водія автомобіля ЗАЗ 1103 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2. , який не витримав дистанцію, трапилася дорожньо транспортна пригода в наслідок якої автомобіль ВАЗ 21011 під керуванням позивача отримав матеріальні ушкодження на суму 3902 гри. 88 коп.
Вина відповідача підтверджена постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.03.2006 року ( л.с.23). Сума матеріальних сбитків автомобілю ВАЗ 21011 в розмірі 3902 грн. 88 коп. підтверджена висновками товарознавської експертизи ( л.с. 8-14).
На підставі наведеного судова колегія вважає за необхідне у відповідності зі ст.ст. 1187,1188 ЦК України, покласти на відповідача ОСОБА_2. обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди позивачу в розмірі 3902 грн. 88 коп., заподіяної в результаті ДТП.
Мри вирішенні позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди колегія вважає, що позивачу дійсно діями ОСОБА_2., особи яка винна в скоєнні ДТП, заподіяна також моральна шкода яка з урахуванням порушення майнових прав, нормальних життєвих зв'язків та наданих доказів повинна становити в розмірі 500 грн., яка відповідно зі ст. 1167 ЦК України підлягає стягненню з відповідача. В іншій частині позову слід відмовити у зв'язку з не обгрунтованістю.
Доводи відповідача стосовно оспорювання розміру стягнення матеріальної шкоди, а саме з тих підстав, що вона завищена колегія визнає необгрунтованими, оскільки в
підтвердження цих доводів, ОСОБА_2. не надано будь яких доказів, товарознавська експертиза яка мається в матеріалах справи ним не спростована. Заперечення відповідача стосовно вимог про моральну шкоду прийняти до уваги і вирішенні у відповідності з Законом.
Таким чином з відповідача на користь ОСОБА_1. підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 3902 грн. 88 коп., моральна - 500 грн., та в порядку ст. 88 ЦПК України судові витрати ( л.с. 17,33,35), а саме за проведення експертизи - 195 грн. 22 коп., правової допомоги - 100 грн., судовий сбір - 25 грн. 50 коп., збір за інформаційнє-технічне забезпечення - 30 грн., держмито - 30 грн, а всього 4804 грн. 60 коп.
Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції по цій справі скасувати та постановити нове рішення виходячи з вищевикладених обставин.
Керуючись ст.ст. 307,309,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комуиарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2006 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 3902 грн. 88 коп., моральної - 500 грн., витрати за проведення експертизи - 195 грн. 22 коп., правової допомоги - 100 грн., судового збору -25 грн. 50 коп., збору за інформаційнє-технічне забезпечення - 30 грн., держмито - 30 грн, а всього 4804 грн. 60 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.