Справа № 2–а-782/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Шевченківський райсуд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Чернівці Павлова Тараса Віталійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою СЕ № від 26 березня 2010 року, винесеною ІДПС ВДАІ м. Чернівці Павловим накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. за порушення ПДР України, що передбачено ст. 122 ч 1 КпАП України.
Вважає, що постанова незаконна і повинна бути скасована судом, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, не виїжджав з автостанції, яка знаходиться по вул. Галицький шлях, під знак «В’їзд заборонено», а виїжджав з вулиці яка розміщена паралельно автостанції і з’єднує 7 провулок Залізничний з вул. Галицький шлях м. Чернівці. Однак інспектор не захотів з’ясовувати обставини справи і склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову.
Просив визнати незаконною постанову, скасувати її, встановити відсутність компетенції відповідача на складання адмінпротоколу, а також закрити провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій позовні вимоги підтримує і просить справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи був попереджений завчасно, про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що постановою відповідача СЕ № від 26 березня 2010 р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за те, що він 26.03.2010 р. керуючи автомобілем Мерседес д.н. НОМЕР_1 в м. Чернівці по вул. Галицький шлях порушив вимогу дорожнього знаку «В’їзд заборонено» (а.с.4).
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак відповідачем не надано жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в тому числі фото-відео матеріалів, показів свідків.
З урахуванням доводів позивача, та те, що відповідачем не надано доказів які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення не доведена належними доказами, тому оскаржена постанова про адміністративне правопорушення є незаконною і підлягає скасуванню з наведених вище підстав.
Суд вважає, що відповідач мав право складати протокол про вчинення відповідачем адмінправопорушення, а тому в цій частині позовних вимог має бути відмовлено.
Що ж стосується позовної вимоги позивача про закриття провадження у справі то суд вважає, що вона є безпідставною оскільки суд не має повноважень закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення розглядаючи спір в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 23, 122, 251, 258, 268 КпАП України, ст.ст. 11, 71, 86, 99-100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Чернівці Павлова Тараса Віталійовича СЕ № від 26 березня 2010 р. , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: