Справа № 2-А-1346
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року . Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новоселиця та Новоселицького району УДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новоселиця та Новоселицького району УДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилалась на те, що 13 лютого 2009 року посадовою особою відповідача – старшим інспектором ДПС ВДАІ м. Новоселиця Чернівецької області Шинкарюком Ф.І. відносно неї винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії СЕ № 034054, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП за те, що вона 13 лютого 2009 року о 13 годині, керуючи автомобілем марки "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в селі Недобоївці Новоселицького району Чернівецької області, перевищила швидкість у населеному пункті, позначеного дорожнім знаком 5.45, рухалась зі швидкістю 106 км/год., чим порушила пункт 12.4 Правил дорожнього руху України.
Дана постанова була направлена працівниками відповідача в Шевченківський відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції для примусового виконання даної постанови. Про існування цієї постанови вона дізналася 08 грудня 2010 року, коли її було викликано для добровільної сплати штрафу.
Вважає дану постанову незаконною з наступних підстав:
Оскаржувана постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень правил дорожнього руху засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КпАП України. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, або що, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачено, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
Також у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, хоча це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС № 1111 від 13 листопада 2006 року, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил необхідно мати відомості про цих співробітників.
Відповідно до пп.12.2, 12.3 даної Інструкції визначено виключний перелік способів та
тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту.
У постанові відсутні докази, що могли б підтвердити той факт, що саме нею було вчинено адміністративне правопорушення, оскільки, незважаючи на той факт, що вона є власником даного транспортного засобу, ще не свідчить про те, що саме нею було допущено порушення правил дорожнього руху.
Крім того, в порушення ст. 254 КпАП України відносно неї не було складено протокол про адміністративне правопорушення., що є грубим процесуальним порушенням її прав та законних інтересів.
Вважає, що в постанові у справі про адміністративне правопорушення відсутні докази того, що саме нею було допущено порушення правил дорожнього руху, а саме: не складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, не зазначено точне місце вчинення правопорушення – зазначено лише назву вулиці, не встановлено, чи саме вона керувала даним транспортним засобом у день і час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою як вимагає ст. 254 КпАП України.
Згідно ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Просить скасувати постанову серії СЕ № 034054 від 13 лютого 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 300 грн.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просить справу розглянути в її відсутності.
Представник відповідача ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новоселиця та Новоселицького району УДАІ УМВС України в Чернівецькій області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що інспектор адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новоселиця та Новоселицького району УДАІ УМВС України в Чернівецькій області Шинкарюк Ф.І. 13 лютого 2009 року виніс постанову серії СЕ № 034054 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України позивачки ОСОБА_1, наклав на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 300 грн. за те, що вона 13 лютого 2009 року о 13 годині, керуючи автомобілем марки "Шкода", державний номер НОМЕР_1, рухалась в селі Недобоївці Новоселицького району Чернівецької області по автодорозі Житомир – Чернівці зі швидкістю 106 км/год., чим перевищила встановлене обмеження швидкості руху на 46 км/год. і допустила порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення зафіксовано приладом "ВИЗИР" № 0810728, ці обставини підтверджуються копією постанови, винесеної згідно ст. 14-1 КпАП України (а.с.9). До постанови не додано фото, на якому зображено автомобіль позивачки ОСОБА_1 і не надано його суду відповідачем після отримання копії позову. В цій постанові не зазначено жодних доказів в підтвердження вчинення саме позивачкою правопорушення – перевищення швидкості руху саме в селі Недобоївці Новоселицького району Чернівецької області, де обмежено максимальну швидкість руху до 60 км/год. і саме 13 лютого 2009 року о 13 годині на автомобілі "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_1, не надано таких доказів і суду, в зв’язку з чим суд вважає, що у інспектора відповідача Шинкарюка Ф.І. не було жодних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно ст. 258 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "ВИЗИР". Згідно інструкції до вимірювача швидкості "ВИЗИР" він призначений для фотографування порушень швидкісного режиму в стаціонарних умовах та в умовах патрулювання, однак він не призначений працювати в автоматичному режимі. Факт перевищення швидкості руху водієм автомобіля "Шкода" був зафіксований не в автоматичному режимі, а працівником ДПС, який повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, чого зроблено не було. В зв’язку з цим відповідачем було порушено порядок притягнення позивачки ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення, їй не було запропоновано надати пояснення та не було роз’яснено прав, передбачених ст. 268 КпАП України.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями інспектор відповідача порушив вимогу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111 "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України", згідно п. 7.1. якого працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний: досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.
Згідно ст. 2 Закону України "Про міліцію" одними з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 10 цього ж Закону одним з основних обов’язків міліції є припинення адміністративних правопорушень. Згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, завданнями ДПС є, в тому числі, попередження та припинення адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Такої функції як фіксація правопорушень за допомогою фото- чи відеозйомки не передбачено жодним законодавчим актом. В даному випадку працівник ВДАІ, зафіксувавши лише порушення Правил дорожнього руху України за допомогою фотозйомки, яка не передбачена нормативними актами, допущене водієм автомобіля "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав свої службові обов’язки по припиненню адміністративних правопорушень.
Крім цього, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем відносно позивачки ОСОБА_1 в її відсутності порушує її права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст.258 ч.6 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Згідно ст.12 п.11 Закону України "Про міліцію" від 25 листопада 2001 року до прав міліції входить проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. Відповідно до п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що правопорушення 13 лютого 2009 року о 13 годині, скоєне водієм автомобіля марки "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_1, було зафіксовано технічним приладом відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР" № 0810728, про що інспектором відповідача Шинкарюком Ф.І. винесено постанову (а.с.9). Однак технічний прилад відеозаписувач вимірювач швидкості "ВИЗИР" не є стаціонарним, він є технічним засобом, який не працює в автоматичному режимі, а є радіолокаційним засобом, який був встановлений в службовому автомобілі інспектора ДАІ.
Крім цього, в постанові від 13 лютого 2009 року зазначено, що позивачка ОСОБА_1 допустила порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яким у населених пунктах, позначених дорожнім знаком 5,45, рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а саме: на 46 км/год. перевищила встановлену швидкість руху на даній ділянці дороги в селі Недобоївці Новоселицького району Чернівецької області. Однак до постанови не додано фотознімку, зробленого за допомогою технічного приладу відеозаписувача вимірювача швидкості "ВИЗИР", не наданий він суду і відповідачем, а тому неможливо встановити, по якій саме дорозі рухався автомобіль позивачки ОСОБА_1 в цей час, чи саме по вказаному в постанові селі, чи за межами населеного пункту, що не дає підстав суду для висновку про те, що саме позивачка ОСОБА_1 рухалась в цей час в селі Недобоївці Новоселицького району Чернівецької області і перевищила обмежену максимальну швидкість.
Таким чином, суд вважає, що вина позивачки ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України, 13 лютого 2009 року о 13 годині не доведена, а тому винесена відносно неї інспектором відповідача постанова від 13 лютого 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. з порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України є незаконною, її належить скасувати, в зв'язку з чим позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного, п.11 ст.12 Закону України "Про міліцію", п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України, та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99-100, 102, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову серії СЕ № 034054 від 13 лютого 2009 року, винесену інспектором адміністративної практики ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Новоселиця та Новоселицького району УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ШИНКАРЮКОМ Флорею Івановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК