Справа № 2-2937/10.

  У   Х   В   А   Л   А  

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

06 грудня 2010 року                             Шевченківський  районний суд м. Чернівці в складі:                      

Головуючого судді       -            Яреми Л.В.

при секретарі                 -            Скрипій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

  В С Т А Н О В И В :  

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача УМВС України в Чернівецькій області про поновлення на роботі.      

Посилається на те, що згідно наказу № 57 від 07 червня 1995 року вона була прийнята на посаду завідуючої складом обслуговуючого персоналу і охорони в УМВС України в Чернівецькій області, а наказом № 28 від 18 лютого 2010 року з 01 березня 2010 року звільнена по ст. 41 п.2 КЗпП України. Вказує, що підставою для звільнення був лист 26-го ВВБ СВБ ГУБОЗ МВС України в Чернівецькій області від 20 листопада 2009 року та протокол засідання об’єднаного профкому УМВС від 02 лютого 2010 року. Із наказом про звільнення вона була ознайомлена 03 березня 2010 року. Відповідач, керуючись ст.40, 41, 43 КЗпП України звернувся з поданням до об’єднаного профкому УМВС України в Чернівецькій області, який 15 грудня 2009 року виніс рішення про відмову в наданні згоди про її звільнення, оскільки за допущене порушення до неї не приймались міри дисциплінарного впливу,  а в її діях не має умислу та складу злочину. Однак, незважаючи на це, порушуючи діюче законодавство, керівництво УМВС звернулося з повторним поданням по по цьому ж питанню та згідно протоколу № 39 від 02 лютого 2010 року засідання профкому надає згоду відповідачу на розірвання з нею трудового договору за ст. 41 п. 2 КЗпП України у зв’язку із втратою до неї довіри по обслуговуванню матеріальних цінностей. Одночасно, профком просить звернути увагу відповідача щодо дотримання при моєму звільненні вимог ст.ст. 148, 149 КЗпП України, враховуючи, що з дня складання акту, яким виявлена нестача матеріальних цінностей у неї, як матеріально-відповідальної особи, пройшло більше місяця з дня настання дисциплінарного проступку. Зазначає, що оскільки до Прокуратури м. Чернівці матеріали перевірки та висновок службового розслідування по акту можливої розтрати речового майна надійшли 21 вересня 2009 року, тобто з моменту виявлення проступку до звільнення пройшло більше місяця, то свої звільнення вважає незаконним. Просить поновити її на роботі в Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на посаді завідуючої складом сектору матеріально-технічного забезпечення ВРЗ.  

09 вересня 2010 року позивачка надала суду заяву про збільшення позовних вимог, просить поновити її на роботі в Управлінні міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області на посаді завідуючої складом сектору матеріально-технічного забезпечення ВРЗ та стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу в сумі 8784 грн. 60 коп.      

В судове засідання позивачка не з’явилася, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила, заява про слухання  справи в її відсутність не надходила.

Представник відповідача Шевчук С.М. в судовому засіданні  заявив клопотання про залишення без розгляду позову, оскільки позивачка п’ять раз не з’являється в судові засідання, вважає за неможливе розгляд справи у відсутності позивачки, просив залишити її позов без розгляду, в зв’язку  з її повторною неявкою  в судове засідання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.  

 Згідно ст. 76 ч. 3 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із нею.

Судом встановлено, що позивачка з’являлася на попередні засідання. Ухвалою суду від 09 вересня 2010 року справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на  10-00 годину 04 жовтня 2010 року, позивачка  була про це повідомлена судовою повісткою, однак позивачка в судове засідання 04 жовтня 2010 року о 10-00 годині не з’явилася, про поважні причини не повідомила, в зв’язку з чим судове засідання було відкладено  на 10-00 годину 22 жовтня 2010 року, про що позивачці було направлено повідомлення рекомендованою кореспонденцією через поштове відділення, яке на час призначеного судового засідання не повернулося, позивачка знову не з’явилася в судове засідання, а тому суд відклав розгляд справи на 09-00 годину 18 листопада 2010 року,  повідомивши про це позивачку повідомленням, яке їй було вручено 04 листопада 2010 року, однак позивачка знову не з’явилася і суд відклав розгляд справи на  12-00 годину 29 листопада 2010 року.  

Також позивачка не  з’явилася в судове засідання о 12-00 годині 29 листопада 2010 року, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи  судовою повісткою, яка була вручена 24 листопада 2010 року судовим розпорядником доньці позивачки за адресою АДРЕСА_1,  позивачка про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи в її відсутність від неї не надходило, а тому суд відклав розгляд справи на   06 грудня 2010 року о 12 годині 00 хвили, хоча позивачка  в судове засідання на вказану дату повторно не з’явилася, будучи належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи через судового розпорядника шляхом вручення 02 грудня 2010 року судової повістки доньці позивачки за адресою АДРЕСА_1, не повідомивши про причини своєї неявки.

Даних про те, що неявка позивачки в судове засідання мала місце з поважних причин, суд не має.

 Таким чином, позивачка тричі не з’явилася в судове засідання, будучи повідомленою належним чином про день та час розгляду справи,  не повідомила суд про причини своєї неявки на виклики, заяви про розгляд справи у її відсутності також в суд не надходило, провести розгляд справи у відсутності позивачки неможливо, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 до УМВС України в Чернівецькій області про поновлення на роботі належить залишити без розгляду.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76, 169, 207 ч. 1 п. 3, 209, 210 ЦПК України, суд, -

  У   Х   В   А   Л   И   В   :  

 Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області про поновлення на роботі  та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

Ухвала може бути  оскаржена в апеляційному  порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів  з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

  СУДДЯ                                                                                               Л.В.ЯРЕМА