№ 2-17

2010 рік.

                                                          Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  02 листопада 2010 року.                                                            Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                    Богдана С.І.

при секретарі                                                                             Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держкомзему м. Чернівці про усунення перешкод у користування власністю та змеленою ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення орану місцевого самоврядування щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки, визнання не чинними Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки ; ОСОБА_2, як третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_3, Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково не чинним рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради №161 від 29 листопада 2006 року, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ; ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення вигрібної ями та заборони її використання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в заявленому позові посилається на те, що рішенням виконкому Чернівецької міськради № 241/14 від 18.06.1991 року « Про відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво … » земельна ділянка площею 0,06 га. по АДРЕСА_1 була відведена йому для будівництва індивідуального житлового будинку. Відповідно до схеми генплану земельної ділянки, який був погоджений з управлінням головного архітектора м. Чернівці, визначено розмір земельної ділянки, а саме довжина 38 метрів та ширина 16 метрів. Дана земельна ділянка по АДРЕСА_1 має під’їзд зі сторони тупика АДРЕСА_2

На земельній ділянці по АДРЕСА_1 ним було збудовано двоповерховий житловий будинок з підвалом, котельнею та гаражем, будівництво якого закінчено у 1999 році.

14.12.2000 року державною технічною комісією по прийняттю в експлуатацію індивідуального житлового будівництва було прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок, про що було видано акт. Згідно акту про прийняття в експлуатацію житлового будинку встановлено, що для обслуговування будинку, а саме для відведення каналізаційних стоків має місце влаштування вигрібної ями. Рішенням міської ради № 97/3 від 06.02.2001 року затверджено акт від 14.12.2000 року про прийняття в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення, 09.12.2003 року йому було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, яке було зареєстровано на його ім»я в Чернівецькому КОБТІ. Таким чином відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності на будинковолодіння ним набуто правомірно, на підставах, що не заборонені законом.

Суміжним землекористувачем земельної ділянки площею 0,06 га. по АДРЕСА_1, яка надана йому у безстрокове користування органом місцевого самоврядування для будівництва та обслуговування житлового будинку був відповідач ОСОБА_3 так як йому на праві власності належала земельна ділянка площею 0,068 га. по завулку АДРЕСА_2 яка має спільну межу з земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Земельна ділянка площею 0,068 га по завулку Вербовому безоплатно передавалась у власність ОСОБА_3 на підставі рішення 9 сесії У скликання Чернівецької міськради № 161 від 29.11.2006 року. Цільове призначення цієї земельної ділянки – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

26.02.2007 року Чернівецькою міськрадою ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,068 га. по тупику Вербовому у м. Чернівці, цей акт було зареєстровано Чернівецьким міським управління земельних ресурсів.

Рішення 9 сесії 5 скликання міської ради № 161 від 29.11.2006 року в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки площею 0,068 га. по тупику Вербовому на ім»я ОСОБА_3 та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 26.12.2007 року на ім»я ОСОБА_3 вважає незаконним , виходячи з наступного.

При передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,068 га. по тупику Вербовому було порушено вимоги Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку. При складанні техдокументації по передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 не було правильно відображено дані генерального плану забудови м. Чернівці та не зазначено, що між земельними ділянками по тупику АДРЕСА_2 та земельною ділянкою по АДРЕСА_3 має місце проїзд, який веде до земельної ділянки по АДРЕСА_1, тобто землі загального користування Чернівецької міськради.

Відповідно до рішення виконкому міськради № 273/12 від 29.09.1989 року ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку площею 0,06 га. по тупику АДРЕСА_2 . Згідно схеми генплану земельна ділянка є прямокутної форми довжиною 33 м. та шириною 16 м., тобто її площа складає 594 м.кв. В поданій 09.10.2006 року ОСОБА_3 заяві до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, останній просив надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки площею 0,06 га по тупику АДРЕСА_2. Однак в заяві від 06.02.2006 року, яка подавалася ОСОБА_3 до ПП АН « Експерт-Ріелт-Сервіс » останній просив виготовити техдокументацію зі складання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0680 га. по тупику АДРЕСА_2 в м. Чернівці.

Таким чином ОСОБА_3 було проведено самозахват земельної ділянки загального користування площею 0,008 га, а саме частини проїзду, який веде до земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Протокол погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.08.2006 року не відповідає дійсності так як межі земельної ділянки з ним як землекористувачем  земельної ділянки по АДРЕСА_1 та землекористувачем земельної ділянки по АДРЕСА_4 не погоджувалися та не встановлювалися, підпису в протоколі він не ставив, а існуючий підпис вчинено за нього невідомою особою, в протоколі зазначені дані про не існуючого землекористувача по АДРЕСА_4, підпис суміжного землекористувача по АДРЕСА_3 ОСОБА_5 взагалі відсутній. Це вказує на відсутність відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та закріплення їх довгостроковими межовими знаками, а тому техдокументація щодо складання Державного акту на право власності на землю ОСОБА_3 з незаконною та не відповідає дійсності.

При прийнятті рішення органом місцевого самоврядування та виготовленні Державного акту на ім»я ОСОБА_3 було порушено вимоги ст.. 83 ЗК України так як землі загального користування, а саме проїзди не можуть бути передані у приватну власність, тому рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міськради № 161 від 29.11.2006 року в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_3 та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є недійсними, так як прийняті на підставі сфальсифікованої технічної документації.

Рішенням 9 сесії 5 скликання Чернівецької міськради № 161 від 29.11.2006 року в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки площею 0,068 га. по тупику АДРЕСА_2 ОСОБА_3 порушує його право як суміжного землекористувача на користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, йому створюються перешкоди в обслуговуванні його житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки у нього відсутня можливість під»їзду до земельної ділянки з боку тупика Вербового для проведення очистки вигрібної ями.

Після відповідача ОСОБА_3, на теперішній час власником земельної ділянки площею 0,068 га. по тупику Вербовому є ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки  від 02.03.2007 року. На підставі цього договору ОСОБА_4 13 квітня 2007 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю.

Вважає, що договір дарування земельної ділянки від 02.03.2007 року слід визнати недійсним так як він укладений на підставі правовстановлюючого документу, при виготовленні якого були порушені вимоги закону та сфальсифіковано технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на землю.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені в ч.1 ст. 203 ЦК України. У зв’язку з тим, що за змістом договору дарування у власність ОСОБА_4 передано земельну ділянку на підставі Державного акту який включає в себе частину земельної ділянки загального користування, тому договір дарування слід визнати недійсним.

Іншого шляху як звернення до суду з позовом він не може усунути перешкоди у користуванні власністю та відновити становище яке існувало до порушення його права власності, тому просив усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом відновлення проїзду загального користування до буд. АДРЕСА_1 з боку АДРЕСА_2 та земельною ділянкою по АДРЕСА_3, визнати незаконним рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради № 161 від 29.11.2006 року в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки площею 0,068 га. по тупику АДРЕСА_2 ОСОБА_3, визнати не чинним Державний акт серії НОМЕР_1 від 26.02.2007 року на право приватної власності виданий ОСОБА_3, визнати не дійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,068 га. по завулку АДРЕСА_2 від 02.03.2007 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнати не чинним Державний акт серії НОМЕР_2 від 13.04.2007 року на право приватної власності на земельну ділянку на ім»я ОСОБА_4.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду з самостійними  позовними вимогами про визнання частково не чинним рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради № 161 від 29.11.2006 року, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на ім»я  ОСОБА_3, зобов’язання ОСОБА_6 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою , яка є проїзною частину завулку АДРЕСА_2

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті чоловіка вона прийняла спадщину як дружина покійного.

25.12.2008 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,0306 га по АДРЕСА_3 в м. Чернівці для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Земельна ділянка була передана її покійному чоловіку ОСОБА_5 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 15.05.2001 року виданого Чернівецькою міською радою, тоді ж вона отримала в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,0456 га. по АДРЕСА_3 для ведення садівництва.

При житті її чоловік ОСОБА_5 оспорював рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради № 161 від 29.11.2006 року, яким було передано ОСОБА_3 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,068 га. по тупику АДРЕСА_2, оскільки воно порушувало його право користування земельними ділянками по АДРЕСА_3, які були передані у власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель  та ведення садівництва у зв’язку  з тим, що відповідачу ОСОБА_3 було передано у власність  частину вулиці – тупик Вербовий, через який вони здійснювали  прохід та проїзд до їхньої земельної ділянки.

На теперішній час вона як спадкоємець після смерті чоловіка бажає оспорити рішення 9 сесії 5 сесії Чернівецької міської ради від 29.11.2006 року згідно якого п.1.3 ОСОБА_3 було передано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельну ділянку площею 0,068 га. по АДРЕСА_2, оскільки вважає, що міська рада передала у власність ОСОБА_3 частину проїзної дороги завулку Вербового.

Відповідно до схематичного плану присадибної ділянки АДРЕСА_3, викопіровки з топографічного плану станом на 12.12.2000 року, проекту розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_3 ОСОБА_5, між земельною ділянкою по АДРЕСА_3 та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 значиться проїзд, яким користувалися ОСОБА_3, ОСОБА_1.

При виготовленні технічної документації про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 з ОСОБА_5 не погоджувалися межі суміжного землекористування не дивлячись на те, що в технічній документації вказувалося що ОСОБА_5 є суміжним землекористувачем, що і привело до порушення його права як власника, а також і її права власності.

Крім цього, рішенням від 29.09.1089 року № 273/12 виконкомом Чернівецької міської ради, ОСОБА_3 було відведено 0,06 га. по тупику АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку, жодного рішення про збільшення розміру земельної ділянки для будівництва ОСОБА_3 не приймалося, але разом з тим було передано у власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 0,0680 га. і цим самим підтверджується факт передачі частини вулиці-завулку Вербовому в м. Чернівці.  

Тому просила визнати не чинним п.1.3 рішення № 161 від 29.11.2006 року 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради, визнати недійсним державний акт на право власності на землю виданого на ім»я ОСОБА_3 та зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка є проїзною частиною завулку АДРЕСА_2

ОСОБА_4 звернулася в квітні 2009 року до суду з зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим будинком і земельною ділянкою.

В позовній заяві зазначає, що вона є власницею земельної ділянки і житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Чернівці і це підтверджується копіями державного акту про право власності на земельну ділянку, договору дарування земельної ділянки, свідоцтва про право власності на житловий будинок, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_1 створюючи зручності для свого житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1, з порушенням проектної документації облаштував вигрібну яму. Розташування цієї вигрібної ями знаходиться в безпосередній близькості до її житлового будинку по АДРЕСА_2 на відстані 4-х метрів, що є порушенням санітарних норм та правил. Через те, що відповідач взагалі не вивозить нечистоти з цієї ями, постійно відчувається в дворі її будинку неприємний, зловонний запах і з огляду на те, що у неї з відповідачем вкрай неприязненні стосунки, таке він допускає щоб якомога більше їй дошкулити.

В листопаді 2008 року ОСОБА_1 отримав припис головного санітарного лікаря м. Чернівці із забороною використання бетонованого  вигрібу в житловому будинку АДРЕСА_1, зобов’язанням обладнання вигрібної ями з дотриманням санітарних розривів до сусіднього житлового будинку та джерела водопостачання, провести викачку нечистот, однак цих дій відповідачем до теперішнього часу не зроблено. Він і надалі продовжує використовувати цю вигрібну яму  для зливу нечистот, а вона змушена терпіти всі супутні неприємні наслідки вимушеного сусідства з цією спорудою.

Вважає, що відповідач здійснюючи забудову своєї земельної ділянки, за умови дотримання ним вимог проектної документації міг забезпечити належні побутові умови свого проживання та не псувати стосунки із суміжними землекористувачами, оскільки знав, що йому виділено під забудову лише 0,06 га. і що він будується в районі міста з щільною забудовою.

У зв’язку  з тим, що відповідач в порушення санітарних норм та правил облаштував вигрібну яму навпроти вікон її житлового будинку на відстані 4-х метрів, жодного разу за останні два з половиною роки не вивозив нечистоти з неї,тому вона змушена звернутися з позовом про захист своїх прав власника.

Відповідно до ст.. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо ). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням ( неприпустимий вплив ).

Належний їй житловий будинок призначений для постійного та безпечного проживання  в ньому, а земельна ділянка для обслуговування цього будинку. Вона не бажає жити по сусідству з такою небезпечною для здоров»я  спорудою тільки через примху ОСОБА_1, що він облаштував її де йому зручно та миритися з його недбалим ставленням до її утримання.

На підставі викладеного просила усунути перешкоди у користуванні належними їй земельною ділянкою та житловим будинком по АДРЕСА_2 в м. Чернівці шляхом накладення заборони ОСОБА_1 використовувати вигрібну яму в житловому будинку по АДРЕСА_1 та ліквідувати її, провести викачку нечистот з бетонованої вигрібної ями, обладнати вигрібну яму в житловому будинку з дотриманням санітарних розривів до житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Чернівці та джерел водопостачання.

В судовому засіданні кожний з позивачів підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі і дали свої пояснення.

Відповідачі в судовому зсіданні позовних вимог заявлених до них не визнали і дали свої пояснення.

Представник Чернівецької міської ради як відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала і дала свої пояснення.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності суд вважає, щ в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити, а позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.    

Судом встановлено, що рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 18.06.1991 року № 241/14 було відведено земельну ділянку площею 0,06 га. по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку, який він збудував та здав в експлуатацію.

На підставі рішення 9 сесії 5 скликання Чернівецької міської ради № 161 від 29.11.2006 року ОСОБА_3 було передано безоплатно земельну ділянку площею 0,068 га. по тупику АДРЕСА_2 в м. Чернівці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Дана земельна ділянка межувала з земельною ділянкою з боку АДРЕСА_1, яка передана в користування гр.. ОСОБА_1

Як ОСОБА_1 та і ОСОБА_3 були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки, які їм правомірно були виділені. При видачі Державних актів на право власності на землю з боку Чернівецької міської ради не було допущено будь-яких порушень.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що з боку тупику Вербового до вул. Бузкової мався проїзд, а відповідач ОСОБА_3 самовільно захопив його, обгородив огорожею і користується цією земельною ділянкою. При цьому він обманним шляхом вказав у заяві про видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку те, що йому належить 0,068 га. земельної ділянки.

Однак в судовому засіданні встановлено, що проїзду з боку тупика Вербового до вул. Бузкової ніколи не було. Це знайшло своє підтвердження копією кадастрового плану земельної ділянки по тупику АДРЕСА_2 землекористувачем якої є ОСОБА_3

З протоколу погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 10.08.2006 року вбачається, що межі земельної ділянки по тупику АДРЕСА_2, яка надана у власність ОСОБА_3 були погоджені з суміжними землекористувачами ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_1, ОСОБА_9 ОСОБА_10

В державному акті на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 26.02.2007 року зазначено план меж земельної ділянки з якого вбачається, що будь-якого заїзду з тупика Вербового до вул.. Бузкової не існує.

Відповідно до збірного кадастрового плану суміжних землевласників та землекористувачів та Генерального плану забудови м. Чернівці не зазначено, що між земельними ділянками по тупику АДРЕСА_2, повз земельну ділянку по АДРЕСА_3 є проїзд, який веде до земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Судом в ході розгляду справи проводився виїзд на місце для огляду спірних земельних ділянок та встановлення чи мав місце проїзд з тупика АДРЕСА_2 до АДРЕСА_1 повз земельну ділянку по АДРЕСА_3. При огляді земельних ділянок з участю сторін було встановлено, що до господарства по АДРЕСА_1 в якому мешкає ОСОБА_1 існує заїзд з цієї вулиці, земельна ділянка огороджена по периметру і будь-яких ознак про те, що колись був чи мається проїзд з тупика Вербового повз земельну ділянку по АДРЕСА_3 до вулиці Бузкової немає .

При огляді також встановлено, що до господарства по АДРЕСА_3 також мається заїзд , який відповідає всім нормам, з боку тупика Вербового господарі земельної ділянки по АДРЕСА_3 влаштували собі два входи -  у вигляді хвіртки та у вигляді воріт, які розміщена за декілька метрів від огорожі та воріт господарства по тупику АДРЕСА_2 і таким чином вони можуть користуватися як заходом так і заїздом на свою земельну ділянку.

Те, що не існувало проїзду з боку тупика Вербового до вул.. Бузкової, зокрема до господарства № 15 підтверджується висновком експертного дослідження спеціаліста-будівельника № 122 від 11 липня 2008 року. Висновком підтверджено те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 не має спільної межі з землями загального користування завулок Вербовий, що унеможливлює влаштування окремих заїздів ( проїздів ) до будинковолодіння  безпосередньо з завулку Вербового. Влаштування окремих заїздів  

( проїздів ) до будинковолодіння АДРЕСА_3, при наявності технічної можливості влаштувати їх з вулиці Вербової, не являються необхідною умовою функціонального використання земельних ділянок будинковолодіння.

Таким чином судом не встановлено того, що ОСОБА_1 вчинялися перешкоди в користуванні власністю та земельною ділянкою ОСОБА_3 так і на теперішній час ОСОБА_4, рішення про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,068 га. ОСОБА_3 було прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства і при цьому порушень не було встановлено,Державні акти як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 були видані на підставі рішення міської ради, яке до теперішнього часу не скасоване, а тому в цій частині позовних вимог як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 слід відмовити. Також слід відмовити ОСОБА_1 в позовних вимогах про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, оскільки ОСОБА_3 являючись власником земельної ділянки по тупику АДРЕСА_2 вправі був розпорядитися нею на власний розсуд, земельна ділянка належала йому на праві власності на законних підставах, а тому в позові в цій частині також слід відмовити.

Що стосується вимог позивачки ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом знесення вигрібної ями та заборони її використання, то суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримавши земельну ділянку для будівництва житлового будинку та господарських споруд та будівель відступив від проекту і влаштував вигрібну яму в близькості від житлового будинку де на теперішній час мешкає позивачка ОСОБА_4, що створює для неї нестерпні санітарно-гігієнічні умови.

ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки площею 0,068 га., яка розташована по завулку АДРЕСА_2 в м. Чернівці і це підтверджується договором дарування земельної ділянки від 02 березня 2007 року. Виконком Чернівецької міської ради рішенням № 606/16 від 12.08.2008 року затвердив акти державних приймальних комісій з прийняття в експлуатацію індивідуальних житлових будинків та видав свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_2 з належними до нього надвірними спорудами.

Чернівецьким КОБТІ 09.09.2008 року було видано ОСОБА_4 витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно – житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами по завулку АДРЕСА_2 в м. Чернівці.

З висновку Чернівецької міської державної санітарно-епідеміологічної станції № 5470/0202 від 19.11.2008 року вбачається, що Чернівецькою міськСЕС  розглянута заява гр.. ОСОБА_4, мешканки завулку АДРЕСА_2. Встановлено, що мешканцями житлового будинку АДРЕСА_1 проведено обладнання бетонованого вигрібу не згідно з проектною документацією на відстані 4-х метрів від житлового будинку № 8 по завулку Вербовому, що є порушенням санітарних норм. На момент перевірки вигрібна яма переповнена, відчувається зловонний запах. З метою запобігання виникнення спалаху інфекційних захворювань мешканців приписано :

- заборонити використання бетонованого вигрібу в житловому будинку АДРЕСА_1,  

- обладнати вигрібну яму з дотриманням санітарних розривів до сусіднього житлового будинку та джерела водопостачання,

- провести викачку вигрібної ями.                

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушивши умови проектної документації при влаштуванні вигрібної ями, на теперішній час продовжує її використання і тим самим порушує вимоги викладені в висновку Чернівецької міськСЕС. Те, що він не виконує і не збирається виконувати вимоги санепідемстанції знайшло своє підтвердження коли суд виїжджав на місце для огляду земельних ділянок і тоді було встановлено, що ОСОБА_1 продовжує використовувати вигрібну яму, яка влаштована незаконно. Дана вигрібна яма так влаштована, що до неї немає під»їзду як з вул.. Бузкової так і з інших вулиць та завулків.

З врахуванням встановленого суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_4 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та ст.ст. 202,203,328,386,391,414,415 ЦК України, ст.ст. 103,116,118,120,152 ЗК України, керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

В позові ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління Держкомзему м. Чернівці про усунення перешкод у користуванні власністю та земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки, визнання не чинними Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку,визнання недійсним договору дарування земельної ділянки ; ОСОБА_2 як третій особі на стороні позивача ОСОБА_1, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_3, Чернівецької міської ради, ОСОБА_4 про визнання частково не чинним рішення 9 сесії 5 скликання  Чернівецької міської ради № 161 від 29.11.2006 року, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку відмовити.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, які розміщені за адресою завулок АДРЕСА_2 шляхом знесення бетонованої вигрібної ями та заборони її у використанні.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                      Суддя                                              Богдан С.І.