№ 2-1739

                                                                                                                            2010 рік.

                                                      Р І Ш Е Н Н Я     

                                І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

  08 листопада 2010 року.                                                                    Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                            Богдана С.І.                          

при секретарі                                                                                     Боднар С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, яка перебуває в спільній частковій власності, зобов’язання не чинити перешкод в користуванні житловими кімнатами та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням ,

                                                  В С Т А Н О В И В :

             Позивач ОСОБА_1 в квітні 2010 року звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації за частку в квартирі.

            В ході розгляду справи, позивач звернувся до суду зі зміненою позовною заявою про встановлення порядку користування квартирою, яка перебуває в спільній частковій власності, про зобов’язання не чинити перешкод в користуванні житловими кімнатами.

            В позові зазначає, що квартира  АДРЕСА_1 складається з 4-х кімнат : кімната площею 8,8 м.кв., кімната площею 11,3 м.кв., кімната площею 15,8 м.кв., кімната площею 18,1 м.кв.. Квартира також обладнана коморою площею 0,40 м.кв., ванною площею 2,6 м.кв., вбиральнею площею 1,0 м.кв., кухнею площею 8,6 м.кв.,балконами площею 2,6 м.кв. та 2,5 м.кв., лоджіями площею 3,95 м.кв. кожна. Загальна площа квартири складає 89,4 м.кв. та житловою площею 54,0 м.кв.

             Дана квартира не може бути поділена на дві ізольовані квартири, оскільки знаходиться в багатоповерховому будинку з єдиною системою підключення до водо-каналізаційних мереж, газопостачання, а тому неможливо обладнати два самостійних входи до квартири та окремі комунальні зручності.

             Відповідно до ст.. 358 ЦК України право спільної  часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частки спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.                    

             Відповідно до ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

             За відсутності можливості виділу частки в будинку ( квартирі ) в натурі суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями ( кімнатами ) такого будинку або квартири.

             Оскільки він з відповідачкою розлучені, між ними склалися неприязненні відносини, з тим щоб мати можливість розпоряджатися своєю частиною квартири з конкретно визначеними жилими приміщеннями, він бажає щоб йому було залишено  в користування житлові кімнати площею 18,1 м.кв. та 8,8 м.кв. , балкон 2,6 м.кв., лоджію 3,95 м.кв., всього виділити в його користування  приміщення загальною площею 27,3 м.кв. та житловою площею 26,9 м.кв., а приміщення кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору залишити в загальному користуванні з відповідачкою. Відповідачці виділити кімнати площею 11,3 м.кв. та 15.7 м.кв., балкон площею 2,5 м.кв, лоджію площею 3,95 м.кв..

               Він не проживає в квартирі із-за напружених стосунків з відповідачкою, та займає всі кімнати в квартирі, а тому її слід зобов’язати звільнити ті кімнати та приміщення,які він просить йому виділити.

               Тому просив задовольнити його позов в повному обсязі, в зустрічній позовній заяві відповідачці відмовити і дав свої пояснення.

               Відповідачка за первісним позовом звернулася до суду з зустрічною позовною заявою в якій зазначила, що вона ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками спільної часткової власності по 1/2 частині чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 і це підтверджується ухвалою Шевченківського райсуду м. Чернівці від 28.10.2005 року, яка зареєстрована в Чернівецькому КОБТІ за № 18683000 від 26.04.2007 року.

           З довідки ЖБК – 65 м. Чернівці № 95 від 22.04.2010 року вбачається, що в даній квартирі зареєстровано 5 осіб, вона, відповідач, двоє різностатевих їхніх повнолітніх дітей з неповнолітньою онукою.

            Вони користуються спірною квартирою, яка знаходиться в багатоповерховому будинку і складається з чотирьох кімнат, кухні, коридору, двох комор, ванної, вбиральні, двох лоджій з балконами.

            Квартира не може бути поділена в натурі оскільки знаходиться в багатоповерховому будинку з єдиною системою підключення до водо- та каналізаційної мережі, відсутня можливість зробити два самостійні входи та окремі комунальні зручності, а тому при таких обставинах  суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями такого будинку або квартири.

           Вона з відповідачем на теперішній час розлучені і не є однією сім»єю, але дані обставини не заважають останньому в користуванні своїм житлом, а тому вона вважає, що є підстави для встановлення порядку користування квартирою. Вважає, що їй з дітьми необхідно залишити в користуванні кімнату площею 8,80 м.кв.. площею 11,30 м.кв., площею 15,80 м.кв., а кімнату площею 18,10 м.кв. з лоджією та балконом, комору площею 0,40 м.кв. виділити відповідачу, а коридор, ванну, вбиральню, кухню слід залишити в їх загальному з відповідачем користуванні.

          В судовому засіданні позивачка за зустрічним позовом свою позовну заяву підтримала в повному обсязі , первісної позовної зави не визнала і дала свої пояснення.

           Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

          З ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28.10.2005 року вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була затверджена мирова угода, згідно якої за ними обома було визнано право власності на 1/2 ідеальну частку квартири № АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох кімнат, жилою площею 54 м.кв. та загальною площею 81,9 м.кв. і дана квартира належить їм на праві спільної часткової власності з рівними частками, тобто по 1/2 частині кожному.

           Судом встановлено, що спірна квартира розташована в багатоповерховому будинку, поділити її в натурі реально не має можливості.

          Обидві сторони просять суд у зв’язку з тим, що поділити квартиру в натурі неможливо на дві рівні частини, визначити порядок користування житловими кімнатами, а інші приміщення залишити в загальному користуванні.

          Суд вважає, що вимоги сторін про визначення порядку користування жилими приміщеннями в квартирі є обґрунтованими , оскільки поділити квартиру, яка належить сторонам на праві власності по 1/2 частині не має можливості.

          Обидві сторони запропонували суду свій варіант визначення порядку користування кімнатами в квартирі, однак суд вважає, що сторонам слід виділити по дві кімнати кожному з балконом та лоджією, а інші приміщення, а саме коридору, кладової, ванни, вбиральні, кухні залишити в загальному користуванні. При цьому суд бере до уваги те, що сторонам належить по 1/2 частині спірної квартири і така частка зареєстрована в Чернівецькому КОБТІ. Оскільки кожній із сторін належить по 1/2  частині квартири, в квартирі є в наявності чотири кімнати придатні для проживання, то сторонам слід визначити порядок користування квартирою виходячи, що кожна сторона буду користуватися двома ізольованими одна від іншої кімнатами.

           Такий порядок користування не буде суперечити інтересам сторін та їх конституційного права на власність, дасть змогу без шкоди для другої сторони використовувати свою власність та розпоряджатися нею.

           На підставі викладеного та ст.ст. 183,319,356,358,361 ЦК України, керуючись ст..ст. 10,60,88,209,213,215,218 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 року « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок », суд –

                                                               В И Р І Ш И В :

         Первісний позов задовольнити.

        Встановити порядок користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вділивши в користування ОСОБА_1 житлову кімнату площею 18,1 м.кв., житлову кімнату площею 8,8 м.кв., балкон площею 2,6 м.кв., лоджію площею 3,95 м.кв. вхід на які здійснюється кімнати площею 18,1 м.кв. та кухні.

         Виділити ОСОБА_2 в користування житлову кімнату площею 15,8 м.кв.. житлову кімнату площею 11,3 м.кв., балкон площею 2,5 м.кв. та лоджію площею 3,95 м.кв. вхід на які здійснюється  з житлової кімнати площею 15,8 м.кв. .

        Приміщення комори площею 0,40 м.кв., коридору 9,9 м.кв., кухні пощею 8,6 м.кв., ванни площею 2,6 м.кв., вбиральні площею 1,0 м.кв. залишити в загальному користуванні.

        В разі якщо житлові кімнати площею  18,1 та 8,8 м.кв., балкон площею 2,6 м.кв., лоджія площею 3,95 м.кв. зайняті ОСОБА_2, то зобов’язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні цими приміщеннями шляхом їх звільнення.

       Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі за сплату судового збору 8 грн. 50 коп. та за сплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього стягнути 38 гривень 50 копійок.

         В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування житловим приміщенням відмовити.

        На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                            Суддя                                                   Богдан С.І.