№ 1-322

2010 рік.

                                                      В И Р О К  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  08 вересня 2010 року.                                                                   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                        Богдана С.І.

при секретарі                                                                                 Боднар С.П.

з участю прокурора                                                                       Понзюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, без постійного місця проживання, росіянина, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого 10.02.1995 року Франківським районним судом м. Львова за ст.. 229-6 ч.1 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням із заробітку в дохід держави 15 % , 14 серпня 2001 року Франківським районним судом м. Львова за ст.. 229-6 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 11 квітня 2003 року Личаківським районним судом м. Львова за ст.ст. 15,185 ч.3, 185 ч.3,70,71 КК України до 3 років 4 місяців 24 дні позбавлення волі, звільнився 19.06.2006 року по відбуттю покарання, гр.. України,

у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2, 357 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 15 жовтня 2009 року в м. Чернівці, по АДРЕСА_3, біля 22 год. 30 хв., знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з метою заволодіння транспортним засобом, побачивши легковий автомобіль марки ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, протиправно скоїв угон автомобіля, який належав потерпілому ОСОБА_2, завівши автомобіль ключем, який був у замку запалювання. Виїхавши з місця угону, підсудний деякий час катався на ньому по вулицях міста, а коли автомобіль заглох, то він залишив його на АДРЕСА_4 і пішов по своїх справах.

15.10.2009 року біля 23 год. підсудний ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_4 в м. Чернівці, після того як угнаний ним автомобіль ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_2 зупинився і не заводився, діючи умисно , повторно, таємно викрав з салону автомобіля автомагнітолу вартістю 100 гривень, з викраденим скрився з місця вчинення злочину і розпорядився викраденим на власний розсуд.

Тоді ж, 15 жовтня 2009 року біля 23 год. підсудний ОСОБА_1, знаходячись в салоні угнаного автомобіля ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_4 в м. Чернівці, таємно, протиправно, викрав документи , а саме генеральне доручення на право керування автомобілем на ОСОБА_2, страховий поліс на ОСОБА_2, дані документи для потерпілого являлися важливими, з викраденим скрився з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1 14 грудня 2009 року, в АДРЕСА_1, біля 16 год., знаходячись в приміщенні магазину « Євросеть » , діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав з вітрини магазину два мобільні телефони, а саме марки « Самсунг С-310 » вартістю 799 гривень та « ЛЖ » вартістю 1599 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_4 і таким чином завдавши їй матеріальної шкоди в сумі 2398 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1 11 квітня 2010 року, біля 22 год., перебуваючи в приміщенні кафе « Літо », яке розташоване на території парку відпочинку ім.. Т.Г. Шевченка в м. Чернівці, по вул.. Головній, з жіночої сумочки яка знаходилася на одному з стільців, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав мобільний телефон « Нокіа 2730 », вартістю 1200 гривень, зі стартовим пакетом « ДіДжус » вартістю 10 грн. на рахунку якого було 10 гривень, який належав потерпілій ОСОБА_6, з викраденим скрився з місця вчинення злочину і таким чином спричинив потерпілій шкоди на суму 1220 гривень.

19 квітня 2010 року підсудний ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, біля 17 год. в м. Чернівці, по АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, повторно, таємно викрав дитячу коляску, яка знаходилася біля під»їзду № 2 вказаного будинку вартістю 1600 гривень, яка належала потерпілій ОСОБА_3, з викраденим скрився з місця вчинення злочину і розпорядився ним на власний розсуд і таким чином заподіяв потерпілій збитки на суму 1600 грн..

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав частково в тому, що він скоїв угон автомобіля та вчинив крадіжки чужого майна, не визнав своєї вини у викраденні важливих документів і пояснив, що 15 жовтня 2009 року біля 22 год. він зі своїм знайомим, а також потерпілим ОСОБА_2, якого він бачив вперше, розпивали спиртні напитки в одному з дворів по АДРЕСА_3. Через деякий час одному з їхньої компанії стало зле, вони всі сіли в автомобіль ОСОБА_2 і повезли хлопця додому. Потерпілий ОСОБА_2 взяв майже на плечі п’яного хлопця і поніс його додому, він стояв біля автомобіля, загляну в салон і побачив в замку запалювання ключі, вирішив взяти автомобіля і покататися на ньому по місту. Завівши автомобіль, він поїхав по місту, деякий час покатався, потім вирішив поставити автомобіль на те місце звідки його взяв. Заїхавши на АДРЕСА_4 автомобіль несподівано зупинився, він намагався завести його, однак не це у нього не вийшло. Тоді він забрав з гнізда автомагнітолу, ключі кинув на сидіння і пішов по своїх справах, магнітолу на наступний день продав. Окрім магнітоли він з автомобіля нічого не брав. У квітні 2010 року він зайшов в один з магазинів по вул.. Ентузіастів в м. Чернівці, йому були потрібні гроші, побачивши на вітрині мобільні телефони,він вирішив їх вкрасти. Скориставшись тим, що його ніхто не бачить і не звертає на нього увагу , він викрав два мобільні телефони і продав їх в той же день невідомому чоловікові, гроші витратив на себе. Також в квітні 2010 року коли він знаходився в кафе « Літо » , він скористався тим, що ніхто не бачить його, таємно викрав з жіночої сумки мобільний телефон і після цього продав його, гроші витратив на себе. Через декілька днів, проходячи біля одного з будинків по вул.. Бульвар Героїв Сталінграду, біля під»їзду побачив дитячу коляску, біля неї нікого не було, він скориставшись цим таємно викрав коляску, яку продав на ринку незнайомому чоловікові, гроші отримані від продажі використав для себе.

Окрім часткового визнання вини підсудним, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2.

Так потерпілий ОСОБА_2 показав, що 15.10.2009 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 в дворі будинку по АДРЕСА_3 розпивали спиртні напитки, до них підійшов його знайомий якого він знає тільки по кличці, з ним був хлопець якого він бачив вперше і це був саме підсудний. Разом продовжували розпивати спиртні напитки, його знайомому стало зле оскільки він сп»янів. Він вирішив відвезти того додому, в автомобіль сіли також малознайомі, він вирішив занести знайомого додому, взяв на плечі і відніс в квартиру. Там мати знайомого пропонувала йому переночувати у них, але він вирішив піти до автомобіля, оскільки має звичку залишати ключі від автомобіля в замку запалювання. Коли вийшов з під»їзду , то автомобіля не побачив, також не було малознайомих хлопців з якими пили горілку. Оббігши будинок навколо, він автомобіля не знайшов, побіг додому і повідомив дружину, що автомобіль вкрали. Також зателефонував в міліцію, коли працівники міліції приїхали, то забрали його у райвідділ і сказали, що він на своєму автомобілі допустив зіткнення на дорозі, але коли приїхав чоловік з автомобілем якого було зіткнення, то той повідомив, що його ніколи не бачив і зіткнення на його автомобілі було допущено іншим чоловіком. Через дві неділі, його викликали в міліцію, повідомили що угонщика знайшли, відкрили автомобіль і він побачив, що відсутні в салоні довіреність на керування автомобілем, страховий поліс, автомагнітола, в кузові був відсутній насос. Підтримав заявлений цивільний позов на суму 3100 грн., оскільки на відновлення автомобіля затратив 3000 грн. і 100 грн. вартує автомагнітола.          

Оскільки підсудний визнав всі інші епізоди які йому інкримінуються, то немає необхідності досліджувати їх тими доказами, які були зібрані на досудовому слідстві і які підсудний визнав, а також визнав їх в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження, його дії за ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2, 357 ч.3 кваліфіковані вірно, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом з будь-якою метою вчинено повторно, таємно викрав чуже майно повторно, а також незаконно заволодів важливими особистими документами.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

Те, що підсудний частково визнав вину, розкаявся у вчиненому суд визнає як за пом’якшуючі обставини.

Те, що злочин вчинено в стані алкогольного сп’яніння суд визнає це як за обтяжуючу обставину.

Як особу підсудного суд оцінює негативно, він не має постійного місця проживання, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема і за вчинення корисливих злочинів.

З врахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин , особи підсудного суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Заявлені цивільні позови підлягають задоволенню, оскільки протиправними діями підсудного потерпілим було заподіяно матеріальну шкоду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2, 357 ч.3 КК України і призначити покарання :

За ст.. 289 ч.2 КК України у вигляді 5 ( п’яти ) років позбавлення волі ;

За ст.. 185 ч.2 КК України у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі ;

За ст.. 357 ч. 3 КК України у вигляді 2 ( двох ) років обмеження волі .

В силу ст.. 70 ч.1 КК України остаточно визначити покарання ОСОБА_1, шляхом часткового приєднання призначених покарань у вигляді 5 ( п’яти ) років і 6 ( шести ) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з  02 травня 2010 року, тобто з моменту його затримання.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 залишити вибрану – тримання під вартою.

Речовий доказ по справі – легковий автомобіль ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні ОСОБА_2 передати йому ж.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_2 і стягнути в його користь з ОСОБА_1 3100 ( три тисячі сто ) гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Задовольнити цивільний позов ОСОБА_4 і стягнути в її користь з ОСОБА_1 2398 ( дві тисячі триста дев’яносто вісім ) гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі в користь Науково-Дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при УМВС України в Чернівецькій області за проведення автотоварознавчих експертиз 826 грн. 32 коп., які перерахувати на р/р 35220002000298 в УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, ЄДРПОУ 25575279.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом 15 днів до апеляційного суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а засудженим в тому ж порядку і в той же строк з дня отримання копії вироку.

                                           Суддя                                              Богдан С.І.