Справа № 2а-839-10 р.

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 10 грудня  2010 р.         Уманський міськрайонний суд          Черкаської області  

 в складі: головуючого-судді                                                Іванова А.А.

при секретарі                                                          Власовій Т.Ю.

за участю представника позивача                                       Пташник Л.С.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань  справу за адміністративним позовом Уманського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про      стягнення коштів,  

  ВСТАНОВИВ:  

 Представник Уманського районного центру зайнятості в Черкаській області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів посилаючись на те, що відповідачка перебувала  на обліку в Уманському  районному центрі зайнятості з 11 березня 2010 року по  22 вересня 2010 року і в період її перебування,   отримувала допомогу по безробіттю. У своїй письмовій заяві на ім’я директора   Уманського районного центру зайнятості в Черкаській області  від 18 березня 2010 року  про надання статусу безробітного, ОСОБА_2 повідомила, що  вона не зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається  та інформацію  щодо трудової діяльності та наявність страхового стажу  вона не надала. Відповідно до   даних звірки з Державною податковою адміністрацією за 1 квартал 2010 року, було встановлено, що  ОСОБА_2  працювала в  ПОСП «Уманський тепличний  комбінат» на посаді  овочівника в період з  13 жовтня 2009 року по 02 лютого 2010 року, що підтверджено  актом  перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків № 2367/1952 від 22 вересня 2010 року, про що вона не повідомила. З ПОСП «Уманський тепличний комбінат» відповідачка була звільнена за ст. 38  КЗпП України, тобто за власним бажанням, але  під час реєстрації, як безробітної,  ОСОБА_2 трудову книжку не пред’явила, пояснивши, що вона раніше  ніде не працювала.  Таким чином відповідачка порушила п.2 ст. 36 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне  соціальне  страхування на випадок  безробіття», де зазначено, що  застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні,  зобов’язані своєчасно  подавати відомості про обставини, що впливають на умови  виплати їм  забезпечення та надання соціальних  послуг, що спричинило незаконного одержання нею   допомоги по безробіттю на суму 1948 грн. 38 коп. за період з 18 березня 2010 року по 17 серпня  2010 року.  Права та обов’язки, як застрахованій особі, ОСОБА_2  роз’яснено  працівником  центру зайнятості 18 березня 2010 року, про що свідчить її підпис у додатку до персональної картки НОМЕР_1, тому  у відповідності  до ст.  30 Основ  законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування та п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, сума вищевказаної допомоги, яку ОСОБА_2 отримала незаконно,  повинна бути нею повернута, тому її було ознайомлено  з наказом  центру зайнятості  про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі  1948 грн. 38 коп., але на час звернення до суду  в добровільному порядку відповідачка кошти не повернула.                                                                                                                                                          

 В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  пред’явлені позовні вимоги підтримала частково, пояснивши, що відповідачка  повернула частину коштів, а саме  1000 грн., тому сума, яка залишилася та підлягає  стягненню  становить  948 грн. 38 коп.  

 Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без її участі.

 Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2,  з 11 березня 2010 року по  22 вересня 2010 року, перебуваючи на обліку в Уманському районному центрі зайнятості, в якості безробітної, незаконно  отримала допомогу по безробіттю в розмірі 1948 грн. 38 коп., оскільки надала неправдиві відомості, щодо попереднього її працевлаштування, а тому вказана сума підлягає поверненню. Станом на 10.12.2010 року відповідачка частково повернула кошти, а саме в сумі 1000 грн., тому сума коштів, які залишилися та підлягають до стягнення – становлять 948 грн. 38 коп.

 На думку суду позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтується  позов.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

 Керуючись ст.ст. 6-9, 17-19, 71, 87, 94, 99, 104, 158-163, 171-2 КАС України, ст. 30 Основ  законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР, ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне  страхування  України на випадок  безробіття, суд –

  ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов  Уманського районного центру зайнятості    задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Уманського районного центру зайнятості  суму боргу в розмірі  948 (дев’ятсот сорок вісім) грн. 38 коп.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

      Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.

                                     Головуючий _________________________