Справа № 2а-495-10 р.

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ  

 13 грудня  2010 року       Уманський міськрайонний суд          Черкаської області

 в складі: головуючого-судді                                                Іванова А.А.

при секретарі                                                          Власовій Т.Ю.

з участю позивача                                                  ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції про оскарження неправомірних дій суб’єкта владних повноважень,  

  ВСТАНОВИВ:  

      ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції про оскарження неправомірних дій суб’єкта владних повноважень посилаючись на те, що  01.06.2004 року ОСОБА_2 звернувся до Уманського  міськрайонного суду  з позовом  до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою по вулиці АДРЕСА_1, посилаючись у позовній заяві  на довідку №  10584/17 від 20.05.2004 року,   видану ОСОБА_2 про сплату  ним  земельного податку за земельну ділянку, площею 306 кв.м., в той час, як  податковою інспекцією позивачу також була видана довідка № 22095/17 від  07.09.2004 року, яка підписана  першим заступником начальника Уманської ОДПІ Мачуською Л.М., про те, що він у 2004 році сплачував земельний податок за земельну ділянку, площею 0,0473га, яка розташована по вулиці  АДРЕСА_1. Рішенням Уманського міськрайонного суду  Черкаської області від 11 листопада 2004 року  позов ОСОБА_2  задоволено частково і йому виділено в ізольоване використання земельну ділянку, загальною площею  182 кв.м., по фактичному користуванню, мотивуючи тим, що він сплачував земельний податок за відповідну земельну ділянку. 18 січня  2007 року позивач звернувся до  Уманської об’єднаної  державної податкової інспекції із заявою про скасування  незаконно виданої  ОСОБА_2 довідки від 20.05.2004 року про те, що він сплачує земельний податок  з 22.06.1985 року за ділянку, площею 0,0306га,  розташовану по вулиці  АДРЕСА_1 і заборгованості  станом на 25.05.2004 року  немає. Позивач отримав відповідь від Уманської ОДПІ  за № 1413/13 на своє звернення, де було зазначено, що вище згадана довідка є правомірною, оскільки видана вона на підставі пред’явлених  ОСОБА_2 оригіналів платіжних доручень, хоча позивач вважає, що даний факт не відповідає дійсності.    

 Позивач зазначає, що  згідно  договору купівлі-продажу  від  22.07.1976 року він придбав  у ОСОБА_4   53/100 частин  будинку з надвірними спорудами, розташованого по вулиці  АДРЕСА_1 і на той час існував  порядок  користування  земельною ділянкою, згідно якого позивач став користуватися ділянкою, площею  473 кв.м., а ОСОБА_2   згідно договору купівлі-продажу  від 15.06.1985 року   придбав у власність 47/100 частин даного домоволодіння і на протязі  1985-2004 років користувався  земельною ділянкою, площею 182  кв.м., оскільки його було попереджено, що такий порядок  користування земельною ділянкою склався історично, тому він  ніяких заперечень не мав.

 При видачі довідки  Уманською ОДПІ, яка потягла за собою ряд процесуальній дій, що порушили законні права та інтереси позивача,   не було враховано  положення  п.21 Постанови Пленуму  Верховного Суду  України  від  16 квітня  2004 року  №7 «Про практику  застосування судами  земельного законодавства  при  розгляді цивільних справ», де роз’яснено, що порядок користування  спільною земельною ділянкою визначається  насамперед  їхньою угодою  залежно від розміру  їхніх часток у спільній власності    на будинок, суд повинен брати до уваги цю угоду  при вирішенні спорів як між самим співвласниками, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали  відповідну частку  в спільній власності на землю або на житловий  будинок і для яких зазначена  угода також є  обов’язковою.  При визначені  частини  спільної ділянки, якою має право  користуватися позивач, слід виходити з розміру  його частки у вартості будинку  на час перетворення  спільної сумісної власності  на спільну часткову  чи на    час виникнення останньої. Крім того, дана довідка, яка  видана  на підставі повідомлень  за  1986-1991 роки, стверджує те, що  ОСОБА_2  сплачував земельний податок  за земельну ділянку в розмірі  306 кв.м., що суперечить дійсності, оскільки, згідно договору купівлі-продажу  від 15.06.1985 року   він придбав у власність 47/100 частин даного домоволодіння і на протязі  1985-2004 років користувався  земельною ділянкою, площею 182  кв.м., а  земельний  податок громадянам нараховується пропорційно  їх частці  у власності на будівлю, а не на земельну ділянку, якою вони користуються і  підставою для нарахування  земельного податку є дані державного кадастру. На час видачі довідки від 20.05.2004 року,  міським  земельно-кадастровим  бюро  було проведено інвентаризацію земельної ділянки по вулиці Піонерській, 23 м. Умані Черкаської області, а саме у 2003 році.  

  В судовому засіданні позивач повністю підтримав  заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, зобов’язавши  відповідача  усунути допущені  ним порушення  стосовно правомірності  виданої ним довідки  №  10584/17 від 20.05.2004 року, шляхом виключення  з неї даних: «за ділянку  площею 0,0306га по даний час.      

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без його участі.

 Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

 В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки Уманською  об’єднаною  державною інспекцією ОСОБА_2 була видана довідка №  10584/17 від 20.05.2004 року про те, що він сплачував  земельний податок  з 22.06.1985 року за  ділянку, площею 0,0306га, розташовану по вулиці АДРЕСА_1, хоча в дійсності  він користувався земельною ділянкою, площею 182  кв.м, оскільки згідно договору купівлі-продажу  від 15.06.1985 року  він придбав у власність 47/100 частин даного домоволодіння і на протязі  1985-2004 років користувався  земельною ділянкою, площею 182  кв.м., оскільки його було попереджено, що такий порядок  користування земельною ділянкою склався історично і він проти цього не заперечував.

Керуючись ст.ст. 6-9, 17-19, 71, 87, 94, 99, 104, 158-163, 171-2 КАС України, суд -  

  ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов   ОСОБА_1   задовольнити.

Визнати дії Уманської  об’єднаної державної податкової інспекції неправомірними.

Зобов’язати Уманську  об’єднану державну податкову інспекцію усунути допущені    порушення,  стосовно правомірності  виданої ОСОБА_2  довідки  №  10584/17 від 20.05.2004 року, шляхом виключення  з неї даних: «за ділянку  площею 0,0306га по даний час».

Стягнути з Уманської  об’єднаної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16 (шістнадцять) грн.

 Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.  

Головуючий   _______________________________