Справа № 2а-3170/10
СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді – Пироженко В.Д.
при секретарі – Бунякіній Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 14.10 2010 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювань, пов’язаних з роботами в зоні відчуження ЧАЕС, інвалід війни. Пенсія по інвалідності виплачується йому Управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси. Статтями 50 та 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. . Тому його розмір пенсії по встановленню другої групи інвалідності з 09.09.2010 повинна становити 6203, 75 грн Він отримує значно нижчу пенсію, тому звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Але відповідач не бажає проводити відповідне нарахування цієї пенсії та відмовив йому в цьому. Тому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси незаконними, зобов’язати відповідача здійснити з 09.09.2010 року перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності з подальшими перерахунками щодо зміни прожиткового мінімуму згідно діючого законодавства України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову просив відмовити у позові.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач внаслідок аварії на ЧАЕС визнаний інвалідом ІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом війни.
При цьому позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, де перебуває на обліку як пенсіонер з 09.09. 2010 року. із заявою про нарахування державної та додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто КМУ повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Безпідставними є також посилання відповідача на Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», по-скільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв’язку з чим позовні вимоги є такими, що з точки зору матеріального права підлягають задоволенню в цій частині.
Втім, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси з 09.09.2010 року, враховуючи положення процесуального закону, то суд вважає, позовні вимоги мають бути задоволені за період з 09.09.2010 року по 07.12.2010 року.
Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунки відповідно до зміни прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та призначення пенсії довічно по інвалідності, суд вважає, такими, що не підлягають до задоволення, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях , зокрема, вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи , яка звернулась з позовом , суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов , а також з’ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Позовні вимоги , щодо захисту права, яке могло б виникнути у майбутньому і щодо якого невідомо, чи виникло б таке право, не можуть бути задоволені судом.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, ст. 19, 46, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 28, 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративній позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову відповідача у перерахунку позивачу пенсії у відповідності вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 09.09.2010 року по 07.12 2010 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період та з урахуванням зміни прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, апеляційної скарги.
Головуючий В.Д. Пироженко