Справа №  2- 494|10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И  

  20 грудня   2010 року  Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:  

головуючого - судді  Пироженко В.Д.  

при секретарях – Бунякіній Ю.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в особі філії Черкаське головне регіональне управління, третя особа орган опіки та піклування Придніпровської районної ради м.Черкаси про визнання недійсною умову іпотечного договору  ,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  з позовом про визнання недійсною умову іпотечного договору вказуючи, що 30.09.2008 року між банком та ним був укладений кредитний договір на купівлю квартири АДРЕСА_1.  

30.09.2008 року між «Приватбанком» та ним був укладений іпотечний договір яким він передав в іпотеку квартиру. Квартира належить йому на підставі договору купівлі-продажу.  

Пунктом 18.12  договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець зобов»язується не надавати документи у відповідні державні органи з метою реєстрації будь-яких осіб у предмет іпотеки без письмової згоди іпотеко держателя.  

Вважає, що даний пункт договору іпотеки суперечить чинному законодавству.  

20.1.2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, від шлюбу мають доньку, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Квартира ним придбана для проживання своєї сім»ї в яку вони оселились. Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україна», забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.  

Згідно ст..29 ч.4 ЦК України, місцем проживання особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків, або одного з них, з ким вона проживає.  

Таким чином, спірний пункт 18.12 договору іпотеки суперечить цивільному кодексу та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україна» і в свою чергу є недійсним.  

Просить визнати недійсним п.18.12 іпотечного договору.  

В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив  їх задовольнити.  

Представник відповідача Герасименко О.А.   в судовому засіданні  позов не визнав та пояснив, що договір є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позивач не міг визначати умови кредитного договору, а також і умови договору іпотеки при його укладенні. Вважає, що права позивача даною умовою договору ніяким чином не порушені, тим більше, що на даний час малолітня дитина зареєстрована в даній квартирі. Просив в позові позивачу відмовити.  

Представник третьої особи  Хамула О.О. позовні вимоги позивача підтримав, просив позов задовольнити.  

  Заслухавши  сторони,  третю особу,   дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.  

  Судом встановлено, що 30.09.2008 року між позивачем та ЗАТ (ПАТ) Приватбанком укладено кредитний договір № CSIPGK00000322 про надання кредитних коштів в сумі 68128,97 доларів США  на придбання нерухомості.  

В забезпечення виконання кредитного договору  сторони уклали 30.09.2008 року договір іпотеки відповідно до якого позивач надав в іпотеку трикімнатну квартиру  у АДРЕСА_1  

Відповідно до ст.. 575 ЦК України,  іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.  

Статтею 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов»язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета та визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.  

Пунктом 18.12 договору іпотеки встановлено зобов»язання іпотекодавця не надавати документів у відповідні державні органи з метою реєстрації будь_яких осіб у предмет іпотеки без письмової згоди на це іпотеко держателя.  

Відповідно ст..586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатись ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.  

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем договір іпотеки був укладений 30.09.2008 року, його донька народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до укладання договору іпотеки. Представник позивача в удовому засіданні зазначив, що на даний час донька та дружина позивача зареєстровані в квартири АДРЕСА_1 Сам позивач хоч і є власником вищевказаної квартири, зареєстрований по АДРЕСА_2  

Таким чином, суд приходить до того, що позивачу при укладанні договору були відомі всі умови договору та не існувало інших умов, які б примусили позивача прийняти ці умови на вкрай невигідних для нього умовах.  

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

  Відповідно до  ч.1 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.  

Позивач не довів  суду , що  договір іпотеки  суперечить ЦК України, іншим актам    цивільного законодавства, а отже  відсутні підстави , передбачені ст.ст. 203, ЦПК України  для  визнання договору недійсним, постільки під час підписання іпотечного договору  та договору кредиту позивач був ознайомлена з його умовами та наслідками .  

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які  

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

Вважаючи , що позивач не довів своїх позовних вимог  , суд відмовляє в їх задоволенні.  

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.3, 13,  203, 575, 586, 627, ЦК України,  Закону України «Про іпотеку»,  суд -      

  В И Р І Ш И В:  

      Позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа орган опіки та піклування Придніпровського району м.Черкаси   про визнання недійсною умов іпотечного договору  – залишити без задоволення.  

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

  Головуючий: