ОКРЕМА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 липня 2006 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Гриценко С.І. суддів Шпоньки В.П., Каліновського В.І. за участю прокурора Шелудько З.Л. захисника ОСОБА_1 засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 травня 2006 року
ВСТАНОВИВ Ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2006 року, за результатами розгляду справи за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 6 травня 2006 року, з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 373 КПК України, вирок змінено з таких підстав.
На порушення вимог статті 333 КПК України та роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року (з наступними змінами) „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" -
у вступній частині вироку:
не зазначено дані про судимість ОСОБА_2 4 серпня 2000 року Запорізьким обласним судом за сукупністю злочинів, передбачених частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 193, частиною 2 статті 81 КК України (1960 року), на підставі статті 42 КК України (1960 року), на 3 роки позбавлення волі;
не зазначено повні дані про злочини у вчинені яких ОСОБА_2 визнано винним за вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року згідно якому ОСОБА_2 цим вироком було засуджено за сукупністю злочинів, передбачених статтею 94 КК України (1960 року), частиною 2 статті 17 і пунктами „ж", „з" статті 93 КК України (1960 року), на підставі частини 1 статті 42 КК України (1960 року), на 8 років 6 місяців позбавлення волі і за сукупністю злочинів у вчинені яких його визнано винним вироком Запорізького обласного суду від 4 серпня 2000 року і вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року, на підставі частини 3 статті 42 КК України (1960 року), остаточно на 8 років 6 місяців позбавлення волі;
№ 1-456/2006 р. головуючій у 1 інст. - суддя Богомолова Л.В.
№ 11- 1322/2006 р. доповідач в апеляційній інстанції - суддя Шпонька В.П.
не зазначено повні дані про місцевий суд і дату прийняття судового рішення про умовне-дострокове звільнення ОСОБА_2 від подальшого відбування покарання за вироком апеляційного суду Запорізької області від 26 листопада 2001 року. За даними довідки, яка знаходиться на а.с. 103, ОСОБА_2 було умовно достроково звільнено на підставі постанови Снігурівського місцевого суду Миколаївської області від 16 грудня 2005 року. Це покарання не відбуто.
Невиконання вимог частини 2 статті 140 КПК України, статті 286 КПК України щодо повного встановлення даних про особу підсудного, зокрема того, що ОСОБА_2, який по суті має непогашені судимості за злочині перелічені у примітці до статті 185 КК України, потягло непред'явлення йому обвинувачення у вчинені грабежу повторно (органами досудового слідства або зміни обвинувачення в суді прокурором в порядку, передбаченому статтею 277 КПК України). Ці помилки органу досудового слідства, прокурора, який здійснював нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурора, який здійснював перевірку справи з обвинувальним висновком, прокурора, який підтримував державне обвинувачення в суді, суду, яким розглянуто справу, - не могли бути виправленими судом апеляційної інстанції.
Керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
копію окремої ухвали направити прокурору міста Бердянську Запорізької області до відому і прийняття відповідних мір реагування.