Верховний Суд України

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22а-769 /07                                                 Головуючий у 1 інстанції Артемова Л.Г.

Суддя-доповідач : Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                    

„ 04" квітня 2007 року                                                                           м. Запоріжжя

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого    Пільщик Л.В.

Суддів                Сапун О.А.

Краснокутської О.М. При секретарі  Ткаченко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від «14» лютого 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА :

22 листопада 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначав, що з 27 грудня 2004 року отримує пенсію за Законом України „Про наукову та науково-технічну діяльність". У стаж для призначення зазначеної пенсії включений період його роботи в Запорізькому проектно-конструкторському технологічному інституті з 07 січня 1977 року по 07 березня 1981 року та з 04 квітня 1983 року по 24 грудня 1996 року. Період з 08 березня 1981 року по 30 березня 1983 року, коли він знаходився в тривалому закордонному відрядженні у соціалістичній республіці Болгарії і працював у спільному радянсько-болгарському конструкторсько-технологічному бюро при комбінаті „Рекорд" на посаді старшого інженера, незаконно не зарахований відповідачем в науковий стаж. Між тим, в зазначений період він був спеціалістом Зовнішньоекономічного об'єднання „Ліцензіонторга" і виконував наукові роботи. З цих підстав просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо не зарахування періоду з 08 березня 1981 року по 30 березня 1983 року в стаж наукової роботи неправомірними та зобов'язати Управління перерахувати призначену йому наукову пенсію і включити в стаж наукової роботи період перебування у закордонному відрядженні з 08 березня 1981 року по 30 березня 1983 року.

2

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду наданим доказам, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення за таких підстав.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи видно, що з 01 квітня 1998 року ОСОБА_1. згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була призначена пенсія за віком, загальний стаж роботи на момент призначення пенсії дорівнював 42 роки 06 місяців 08 днів. 27 грудня 2004 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії як науковому працівнику і у відповідності до положень частини 3 статті 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність" йому з моменту звернення була призначена пенсія як науковому працівнику.

При призначенні пенсії стаж наукової роботи визначався на підставі записів у трудовій книжці позивача та у відповідності до переліку посад наукових ( науково-педагогічних ) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 111-1У рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до положень статті 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність" (Перелік посад наукових працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 257).

В трудовій книжці позивача відсутній запис про те, яку посаду він обіймав в період з 08 березня 1981 року по 30 березня 1983 року, коли він перебував у тривалому закордонному відрядженні (а. с. 9-13,47).

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З довідки державного підприємства зовнішньоекономічного об'єднання Ліцензінторг, яка надана ОСОБА_1. відповідачу, вбачається, що позивач у відрядженні перебував на посаді старшого інженера комбінату „Рекорд" ( а. с.48-50 ).

Оскільки перебування позивача у відрядженні на посаді старшого інженера підприємства не дає права на призначення пенсії та виплату грошової допомоги відповідно до положень статті 24 Закону України „Про науку та науково-технічну діяльність", відповідач обгрунтовано не зарахував період з 08 березня 1981 року по 30 березня 1983 року у науковий стаж ОСОБА_1.

Твердження позивача про те, що у відрядженні він перебував на посаді головного конструктора проекту та займався науковою діяльністю не знайшли підтвердження при розгляду адміністративного позову.

Судом повно і всебічно з'ясовані обставини справи, висновки відповідають цим обставинам та наданим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права не порушені і застосовані вірно.

3

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.