№ 2-30/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня 2007 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді                  Дьомич Л.М.

при секретарі                           Вовкуненко І.В.,

за участю адвокатів:                ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики; позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору позики неукладеним, договору поруки недійсним та про визнання недійсним виконавчого напису,  суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2004 року ОСОБА_3 звернувся   до суду з позовом , яким просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на свою користь, за договором найму 7100 доларів СІЛА достроково у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позики, ухиляння від укладання договору застави.

У жовтні 2004 рокуОСОБА_4 надала зустрічні позовні вимоги до ОСОБА_3. якими просить визнати договір позики від 15.07.2004 року між нею та ОСОБА_3на суму 7100 доларів США - неукладеним.

Ухвалою суду від 03.10.2006 року об'єднані до вищевказаної справи позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору позики між ОСОБА_3, ОСОБА_7. і ОСОБА_5 на суму 43 000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року, реєстровий номер НОМЕР_1 - неукладеним; визнання договору поруки, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_7. и ОСОБА_6, ОСОБА_4 19 липня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом, реєстровий номер НОМЕР_2 - недійсним; визнання виконавчий напис про стягнення с ОСОБА_6. і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3. і ОСОБА_7. 33252,66 грн. - недійсним. Представник ОСОБА_4 в засіданні суду відмовився від позовних вимог щодо визнання договір позики від 15 липня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3на суму 7100 доларів СШП - неукладеним. Відмова від позову прийнята судом, постановлена ухвала суду.

Протягом розгляду справи позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_7. змінили позовні вимоги, просять стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 43 000,00 грн. по договору позики, від решти позовних вимог відмовились, відмова прийнята судом, постановлена ухвала. Суд, притягнув в якості належного відповідача у справі за позовом ОСОБА_3. - ОСОБА_5 Позивач позовні вимоги уточнив і просить з неї стягнути 30 550,00 грн., яку сторони визначили як суму боргу. Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги в цій частині визнала і повністю погодилась відшкодувати заборгованість.

Спірні правовідносини сторін виникли з наступного. ОСОБА_5 с 1997 року працювала у ОСОБА_3., як у приватного підприємця, реалізовувала товар, перебували сторони у трудових відносинах. 14 липня 2004 року у ОСОБА_5 була виявлена нестача матеріальних цінностей, що належала ОСОБА_8 на суму 41610,00 грн. Так як у ОСОБА_4, матері ОСОБА_5., є майно у вигляді будинку і вона могла за рахунок цього майна гарантувати повернення боргу, який виник з вини ОСОБА_5., то 15 липня 2004 рокуОСОБА_4 написала договір позики на суму 7100 доларів США, це була домовленість до оформлення у нотаріуса договору позики між донькою та ОСОБА_3, де вона б мала виступати поручителем. 19 липня 2004 року між ОСОБА_5 та подружжям ІНФОРМАЦІЯ_1 було нотаріально посвідчено договір позики, згідно якого ОСОБА_5 визнала боргові зобов'язання на суму 43000,00 грн. Тому, сторонами було обумовлено, що так званий договір позики між ОСОБА_3. та ОСОБА_4 втрачає силу. Натомість, ОСОБА_3 маючи відомості, щоОСОБА_4 виставила на продаж свій будинок, звернувся за нотаріальним написом, який був вчинений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 1 червня 2005 року, яким з ОСОБА_6. та ОСОБА_4 стягнуто солідарно 33252,66 грн. на користь ОСОБА_3., ОСОБА_7. на підставі договору поруки від 19 липня 2004 року в забезпечення договору позики укладеного 19 липня 2004 року на суму 43000,00 грн.

В суді на підставі свідчень сторін, їх пояснень та письмових матеріалів встановлено, що в дійсності договір поруки як і договір позики фактично були гарантією повернення суми, внаслідок трудової діяльності ОСОБА_5., тому що гроші, як вказано в оспорюваних договорах стороною не передавались, відповідно не отримувались, природа виниклих спірних правовідносин інша, яка є наслідком трудових відносин. Це зазначала як сторона позивача, так і сторона відповідача.   Тому, є повністю обгрунтованими і підлягають задоволенню позовні вимоги  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору позики між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на суму 43 000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року визнання договору позики між ОСОБА_3 ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року, реєстровий номер НОМЕР_1 неукладеним, про визнання договір поруки, укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_6, ОСОБА_4 19 липня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом, реєстровий номер НОМЕР_2 - недійсним; визнання виконавчий напис про стягнення с ОСОБА_6 і ОСОБА_4  солідарно на користь ОСОБА_3. і ОСОБА_7. 33252,66 грн. недійсним.

Ч. 4 ст. 174 передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд знаходить, що визнання позову не суперечить інтересам відповідачки, так як протягом тривалого часу борг вона визнає, має бажання його сплатити. Про що свідчать і її пояснення, і намагання вирішити добровільно спір.

Тому, суд знаходить за можливе стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 /саме у вказаного позивача вона працювала/, заборгованість в сумі 30 550,00 грн., до такого розміру зменшені заявлені вимоги, враховуючи суму заборгованості та розмір вже сплаченого.

Також суд стягує з відповідачки в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК, ст.. 294 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про

стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість в сумі - 30 550, 00 грн.; в доход держави 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання договору позики між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на суму 43 000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року; визнання договору позики між ОСОБА_3 ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року, реєстровий номер НОМЕР_1 неукладеним, про визнання договір поруки, укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_6, ОСОБА_4 19 липня 2004 року посвідчений приватним нотаріусом, реєстровий номер НОМЕР_2 - недійсним; визнання виконавчий напис про стягнення с ОСОБА_6 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3. і ОСОБА_7. 33252,66 грн. недійсною   ку, реєстровий номер НОМЕР_1 неукладеним, про визнання договір поруки, укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_6, ОСОБА_4 19 липня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом, реєстровий номер НОМЕР_2 - недійсним; визнання виконавчий напис про стягнення с ОСОБА_6 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3. і ОСОБА_7. 33252,66 грн. недійсною   -задовольнити.

Визнати договір позики між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_5 на суму 43000,00 грн., посвідчений приватним нотаріусом 19 липня 2004 року, реєстровий номер НОМЕР_1 - неукладеним.

Визнати договір поруки, укладений між ОСОБА_3 ОСОБА_7 і ОСОБА_6, ОСОБА_4 19 липня 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом, реєстровий номер НОМЕР_2 - недійсним.

Визнати виконавчий напис про стягнення с ОСОБА_6 і ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3. і ОСОБА_7. 33252,66 грн. - недійсним.

Заява апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.