РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                     № 2-1048/2007

27 квітня 2007 року Кіровський райсуд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Дьомич Л.М.

при секретарі -           Вовкуненко І.В.

за участю адвоката    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-1048 -2007 року за позовом ОСОБА_2, третя сторона ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання частини правочину недійсним, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 у січні 2007 року звернулась до суду з вимогою про визнання недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 посвідченого 16.12.2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 28 36 в частині дарування квартири відповідачу. Вимоги заявлені до ОСОБА_4 Підставою звернення вказала наступне, що у грудні 2003 року вона в рівних частках подарувала квартиру АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_3 та зятю чоловіку дочки ОСОБА_4. При обговоренні договору вона попередила відповідача, що дарунок здійснює за умови, що він буде проживати однією сім'єю, в законному шлюбі з її дочкою, але в теперішній час ОСОБА_4 звернувся до суду з вимогою про розірвання шлюбу, поділ майна, чим порушив умови дарування.

Позивач позовні вимоги в суді підтримала, її представник визначив, що договір має бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 58 ЦК України /в редакції 1963 року/, як угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки /мнима угода/. Зазначив, що це мав би бути шлюбний контракт.

Третя особа на стороні позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач вимоги не визнав, пояснив, що теща на весіллі при запрошених на свято подарувала йому та його дружині спірну квартиру, посвідчення угоди дарування відбулось пізніше. Ніяких умовностей, тим більше приховання іншої угоди не було.

Третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Кіровоградського міського округу ОСОБА_5, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

З'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, письмові матеріали, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 була власником квартири АДРЕСА_1. У грудні 2003 року вона свою двокімнатну квартиру у рівних частках подарувала дочці ОСОБА_3 та своєму зятю ОСОБА_4. Договір дарування посвідчений 16.12.20903 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстром № 2836 і зареєстрованого 13.01.2004 року в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Майно відповідач прийняв в дар, як вказує позивач дарування нею здійснене за умови, що зять ніколи не покине сім»ю, буде однією сім'єю в законному шлюбі проживати з її донькою, умови за яких відбувся правочин відповідачем не виконані, він поставив питання про розлучення, розподіл спільного майна, припинив сімейні стосунки з донькою, а тому є підстави визнати частково недійсним таку угоду, в частині дарування квартири ОСОБА_4

Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України в редакції 1963 року, так як угода мала місце до набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, що набув сили з січня 2004 року.

Відповідно до ст. 243 ЦК України /редакція 1963/ по договору дарування одна сторона передає іншій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з часу передачі майна обдарованому.

Сторона позивача вказувала, що вказана угода має бути визнана недійсною на підставі ч. 1 ст. 58 ЦК, як угода здійснена про людське око, без наміру створити юридичні наслідки /мнима угода/. При цьому законодавець визначає умови та підстави за яких угода може бути визнана недійсною згідно до ст. 58 ЦК, з дослідженого в суді виходить що договір дарування мав юридичні наслідки, обдарований прийняв майно в дар користувався ним. Вимоги даної норми права не можливо застосувати до виниклих спірних правовідносин. Не заслуговує на увагу посилання представника позивача, що це мав би бути шлюбний контракт, який не може бути застосований до вказаних сторін, учасників правочину.

Суд розглядає позов в межах заявлених вимог, враховуючи обставини та норми права якими обґрунтовуються пояснення та заперечення.

Враховуюче викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову, визнає вимоги такими, що не обґрунтовані нормами законодавства, підстав для визнання недійсним договору дарування частини квартири відповідачу у справі ОСОБА_4- не встановлено.

Відповідно до ст. 79, 84, 88 ЦПК, суд стягує з позивачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу в сумі 600,00 грн. Угода про правову допомогу та ордер адвоката долучений до матеріалів справи /а.с.30-31/

Керуючись ст. 213-215, ст. 294 ЦПК, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, третя сторона ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання частково недійсним договору дарування квартири -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на допомогу адвоката - 600,00 грн.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів. Матеріали оскарження подаються до суду першої інстанції.