Судове рішення #12893215

  Справа № 2-1177/2010р.

    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  05 жовтня 2010 року                                         смт. Білозерка

 Білозерський  районний суд Херсонської області в складі:  

головуючого – судді:                     Кусік І.В.

при секретарі:                          Богдан І.В.

за участю:

позивача:                               ОСОБА_1

відповідача:                               ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми за договором позики, -  

  В С Т А Н О В И В:

 Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов`язаного з потребою у наведенні доводів та опису доказів, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину.

     Керуючись ст. ст. 15, 59, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 218, 1047 ЦК України суд, -

 В И Р І Ш И В:

      ОСОБА_3 відмовити повністю у задоволенні її позову до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми за договором позики.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Херсонської області.

     З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися через п`ять днів.

 Головуючий суддя:

                Справа № 2-415/2010р.

    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  25 червня 2010 року                                         смт. Білозерка

 Білозерський  районний суд Херсонської області в складі:  

головуючого – судді:                     Кусік І.В.

при секретарі:                          Богдан І.В.

за участю:

позивача:                               ОСОБА_4

відповідача:                               ОСОБА_5

розглянувши  у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та сплаті відсотків за прострочення зобов`язання, -  

  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_4 (надалі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 (надалі – відповідач) про стягнення боргу за договором позики та сплаті відсотків за прострочення зобов`язання. Позивач в своєму позові вказав, що 23.08.2002 року він позичив відповідачці для проведення сільгоспробіт 38 168 грн. Отримання грошей підтверджується розпискою, яка знаходиться у нього. Відповідачка зобов`язалася повернути йому гроші не пізніше 15.09.2002 року. Крім того зобов`язалася у випадку несвоєчасного повернення виплатити 30,1 % від неповернутої суми. Частину суми боргу відповідач повернула йому, про що свідчать розписки, а частину відмовляється. Позивач просив суд  стягнути з відповідачки борг за договором позики в сумі 32 368 грн. та 11 488 грн. за прострочку виконання зобов`язання. Крім того просив стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн.

     В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити. Повідомив суду, що оригінал даної розписки він надати не може у зв`язку з тим, що у нього її викрали.

     Відповідач заперечувала проти позову. Суду пояснила, що вона отримувала кошти у позивача як представник підприємства «Каталіна Макс» під час проведення польових робіт, і так само від імені підприємства повертала вказані суми боргу. Крім того поки існувало підприємство позивачу запропоновувалося неодноразово отримати  залишок боргу не грошима, а  сільгосппродукцією. На даний момент підприємства не існує. Просила суд не приймати в якості доказу копію розписки у зв`язку з тим, що її оригінал не був наданий суду.

     Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

     Згідно копії наданої суду розписки  від 23.08.2002 року в с. Токарівка ОСОБА_5 отримала у борг у ОСОБА_4 гроші в сумі 38168 грн., в чому і розписалася. Строк повернення позики 15.09.2002 року. По додатковій домовленості сторін  дані кошти мають бути оформлені як вклад ОСОБА_4 у спільну діяльність з ОСОБА_5 ТОВ Агрофірма «Каталіна Макс» в особі директора ОСОБА_5 несе солідарну відповідальність з повернення вищевказаної суми. У випадку неповернення позики до 15.09.2002 року ОСОБА_5 виплачує 30,1 % від неповернутої суми а також матеріальну шкоду. Даний документ підписано ОСОБА_5 і проставлені печатки ТОВ АФ «Каталіна Макс». Крім того вказано «Грошові кошти отримала».

     Згідно наданої суду довідки держкомстату (а.с. 110) та довідки Державного реєстратора (а.с.112) На виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 29.10.2007 року № 12/18-Б-07 Білозерською райдержадміністрацією 29.11.2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи – банкрута ТОВ «Агрофірма «Каталіна Макс».

     Згідно копії податкової накладної (а.с.14), копії договору № 1/18 від 02.04.2002 року між позивачем та відповідачем, що виступали від імені ПП «Моноліт» та ТОВ агрофірми «Каталіна Макс» було укладено договір про придбання Трактора ЮМЗ на суму 90 000 грн.

Згідно копії листа № 41 від 11.11.2003 року (а.с. 41) ТОВ «Агрофірма «Каталіна Макс»  має заборгованість перед ОСОБА_4 і пропонує для погашення заборгованості  пшоно 1 сорту за ціною 1750 грн. за 1 тонну або семенне просо за ціною 1350 грн. за 1 тонну.  

     Згідно ст. 374, 375 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року) чітко вказано, що позика повинна мати форму договору і договір позики на суму понад п'ятдесят карбованців повинен бути укладений у письмовій формі. Лише у новелах ЦК України (ст. 1047 ч. 2)  на підтвердження укладення договору позики та його умов  може бути представлена розписка. Враховуючи те, що  позивач звернувся до суду 18.06.2003 року, посилається на правовідносини, які виникли 23.08.2002 року суд приходе до висновку про те,що до даного спору необхідно застосовувати положення  ЦК Української РСР (в ред. 1963 року).

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд приходе до висновку про те, що доказ, на який посилається позивач – розписка (а.с. 4) не є договором, а отак і не відповідає вимогам ст. 374, 375 ЦК Української РСР (в ред. 1963 року), і не підтверджений оригіналом, тобто не відповідає вимогам ст. 59  ЦПК України, крім того належна оцінка вищевказаних доказів свідчить про те, що між позивачем та відповідачем існували господарські правовідносини, в яких відповідач  виступала від імені ТОВ «Агрофірма «Каталіна Макс», діяльність якого припинена, тому даний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 59, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 214, 375, 374 ЦК України в редакції 1963 року  суд, -

 В И Р І Ш И В:

      ОСОБА_4 відмовити в задоволенні його позову до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та сплаті відсотків за прострочення зобов`язання.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду Херсонської області.

     

 Головуючий суддя: (підпис) Кусік І.В.

/КОПІЯ ВІРНА/

Суддя:

Ст. секретар:

Рішення набрало законної сили:  

               

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація