Справа № 2-а-1295/10

 П О С Т А Н О В А

 і м е н е м  У к р а ї н и        

 18 листопада 2010 р.                   Бериславський районний суд Херсонської області

                                                 в складі: головуючого - судді Кириленко М.О.

 при секретарі — Фургал Н.А.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бериславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ВДАІ м. Берислав — Дрига Ігора Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:  

 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ м. Берислав — Дрига Ігора Анатолійовича, посилаючись на те, що 03 жовтня 2010 року інспектором ВДАІ м. Берислав — Дрига Ігора Анатолійовича позивачу було вручено постанову про адміністративне правопорушення про стягнення 340 грн. штрафу.  

 Вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 03.10.2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що не переобладнував свій автомобіль, а лише прибрав із салону два пасажирських крісла для перевезення картоплі. Вважає, що правила дорожнього руху не порушив.

 Позивач в судовому засіданні на задоволені позовних вимог наполягав у повному обсязі.

 Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

 Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України.

 Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді  загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

 Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

 Як свідчить постанова серії ВТ № 158851 від 03.10.2010 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, за те, що він керував автомобілем ГАЗ 32213 д/н НОМЕР_1 переобладнаним з пасажирського на вантажний, перевозив вантаж, зняв  сидіння, так як  по технічній характеристиці (а.с. 5).

 Зазначеній постанові передував протокол відповідно до якого ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 10).

 Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача та саме відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення.

 Як встановлено в судовому засіданні стягнення накладено правомочним органом, в межах встановлених санкцією статті, строк давності встановлений ст. 38 КУпАП для застосування адміністративного стягнення не закінчився, а тому постанова є законною та обґрунтованою.

 Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано обставин, які пом'якшуються відповідальність правопорушника та які дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.  

 Так, інспектором ДПС не були враховані пояснення позивача з приводу відсутності порушення правил дорожнього руху.

 Таким чином, діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти  істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, і на думку суду є малозначним.

 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

 П О С Т А Н О В И В:

 Позов задовольнити частково.       

 Стягнення накладене інспектором ВДАІ м. Берислав — Дрига Ігора Анатолійовича, постановою серії ВТ № 158851 від 03.10.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., скасувати.

 Застосувати до ОСОБА_2 ст. 22 КУпАП і звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

 Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2  за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.  

   Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

Суддя                                                            М.О.Кириленко