справа №  2 -1266 / 2010р  .

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И  

14 грудня 2010 року                                                                                                                    смт. Краснопілля  

  Краснопільський районний суд Сумської області  в складі  головуючого судді Косар А.І.  

за участю  

секретаря судового засідання  Литвин А.В.  

представників позивача Смаль А.А., Бровченко І.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області смт. Краснопілля цивільну справу позовного провадження  

за   позовом товариства з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна»    

до  ОСОБА_3  

про   стягнення боргу за договором позики та витребування майна з незаконного володіння, -  

  В С Т А Н О В И В :  

 Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна», подало позов проти відповідача, ОСОБА_3, у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором позики та витребування майна з незаконного володіння.

 29 жовтня 2010 року відкрито провадження у даній справі.  

 Обгрунтував позивач свої вимоги тим, що сторони 29 січня 2009 року уклали договір позики у розмірі 17640 гривень, яку необхідно було повернути не пізніше до 20 липня 2010 року. Відповідач допустив неналежне виконання взятих на себе договірних зобов’язань, при цьому у червні 2010 року  був звільнений з роботи, станом на 20.09.2010 р. борг становив 1980 гривень, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 10 гривень. Окрім того, у відповідача, без належних на те правових підстав, знаходиться майно товариства: мобільний телефон Нокіа 6300 та ноутбук Dell Latitude E6400, яке необхідно йому було повернути в робочому стані в триденний термін з дня звільнення, як того вимагають акти приймання – передачі матеріальних цінностей. Про необхідність проведення остаточних розрахунків по договору позики та повернення майна на адресу ОСОБА_3 направлявся лист – повідомлення, проте в досудовому порядку спір не врегульовано.

При попередньому розгляді справи відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що працював у компанії ТОВ « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» з 05.05.2008 року на посаді торгівельного представника роздрібної групи товарів у місті Суми і 29.01.2009 року з товариством заключив договір про надання безвідсоткової позики та 05.02.2009 року отримав грошові кошти у сумі 17640 гривень. Своє звільнення вважає незаконним, при цьому не отримував ніяких розпоряджень від ТОВ щодо передчасного повернення позики. Позивач мав можливість утримати позику із заробітної плати, але не провів з ним остаточного розрахунку у зв’язку із звільненням, розрахункові відомості йому не предоставлено, а тому вважає, що з частковим урахуванням невиплаченої йому заробітної плати, позика повернена ним у повному обсязі. Заперечив проти вимоги зобов’язати його повернути позивачу ноутбук Dell Latitude E6400, оскільки 20.08.2010 року працівники товариства здійснили угон автомобіля « Шкода Фабія » державний номерний знак НОМЕР_1, в якому знаходилися матеріальні цінності компанії, у тому числі і ноутбук Dell Latitude E6400, і це майно знаходиться у розпорядженні товариства. Лист – повідомлення № 1006 від 17.06.2010 року отримав кур’єрською поштою TNT 22.06.2010 р., а прибути в офіс згідно даного повідомлення необхідно було 21.06.2010 р., а тому він не мав фізичної можливості передати матеріальні цінності, бо не мав права та відповідних документів на керування службовим автомобілем, який потрібно було привезти до м. Києва. Ствердив, що він також звертався до ТОВ з листами 21.05.2010 р. та 31.05.2010 р. забрати матеріальні цінності, що у нього зберігалися, у тому числі ноутбук Dell Latitude E6400. Крім того, у нього зберігаються слідуючі матеріальні цінності товариства: технічний паспорт на автомобіль « Шкода Фабія », державний номерний знак НОМЕР_1, доручення на керування автомобілем « Шкода Фабія » державний номерний знак НОМЕР_1, страховий поліс обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників ТЗ на автомобіль «Шкода Фабія » державний номерний знак НОМЕР_1, комплект ключів до автомобіля «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1, картка заправки « Золотий гепард», мобільний телефон Nokia 6300 та сім – карта до нього, які він готовий повернути власнику за умови належного оформлення актів прийому – передачі матеріальних цінностей.  

Позивач у свою чергу, отримавши копію заперечення, врахував пропозицію ОСОБА_3 добровільно повернути матеріальні цінності компанії, подав до суду уточнення до позову в частині   витребування майна з незаконного володіння  , і просив суд зобов’язати відповідача повернути товариству з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна » таке майно: мобільний телефон Nokia  6300, серійний номер НОМЕР_2; ноутбук Dell Latitude E6400, серійний номер НОМЕР_4; технічний паспорт на автомобіль « Шкода Фабія », державний номерний знак НОМЕР_1; доручення на керування автомобілем « Шкода Фабія »; страховий поліс обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників ТЗ на автомобіль « Шкода Фабія »; комплект ключів до автомобіля «Шкода Фабія», державний номерний знак  НОМЕР_1; картка заправки « Золотий гепард»; зарядний пристрій  до мобільного телефону Нокіа 6300; сім картуа МТС до мобільного телефону Нокіа 6300; принтер НР Laser jet1020 серійний номер CNСОНО 8543; СDМА МТС Коннект АDU - 510A серійний номер НОМЕР_3; СDМА МТС Коннект НОМЕР_5 серійний номер КОНТАНТ 4724699.

На судовому засіданні представники позивача за письмовим дорученням підтримали позов з викладених у ньому підстав та кожен окремо, пояснив, що до цього часу відповідач ніяких грошових коштів на погашення заборгованості не сплатив, строк дії позики закінчився, трудові відносини з ОСОБА_3 розірвано, а матеріальні цінності ним до компанії не повернуті, а тому просили позов задовольнити в повному обсязі. Вважали, що в запереченні на позов відповідач фактично визнав факт наявності заборгованості за договором позики та надання в користування вищеназвані матеріальні цінності. Заперечували проти виклику в судове засідання заявленого відповідачем свідка ОСОБА_5 для дачі свідчень про обставини угону автомобіля « Шкода Фабія », державний номерний знак НОМЕР_1; оскільки ці обставини не стосуються справи.

Відповідач на судове засідання 14.12.2010 року не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, повідомлення про вручення телеграми, причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло /ас. 87-89/.  

 Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

 Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, статтею 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. А тому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Згідно зі статтями 57 – 59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.  

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, а також докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.  

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що 05 лютого 2009 року між  товариством з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» та ОСОБА_3 у письмовій формі був укладений договір позики для проведення ремонту житла, за умовами якого відповідачу надано позику у сумі 17640 гривень на період 18 календарних місяців, починаючи з лютого 2009 року , яка повертається щомісячними платежами відповідно до розробленого графіка, що підтверджується копією названого договору, заявою  ОСОБА_3 про надання йому позики, платіжним дорученням та відомістю нарахування коштів  /ас.4-8/.

Дана угода відповідачем ніколи не оспорювалась та в порядку, передбаченому ЦК України недійсною ніколи не визнавалася.  

За наказом № UA/К – 00128 від 17 червня 2010 року торговельного представника відділу роздрібної групи продуктів м. Суми ОСОБА_3 було звільнено з роботи з 21 червня 2010 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується копією наказу /ас.14/.

Згідно до п. п. 2.2.1 та 2.2.2 договору позики, у випадку розірвання трудового договору про прийом на роботу /незалежно від підстав звільнення/ позикодавець повинен провести дострокове повернення позики, а позичальник зобов’язаний забезпечити своєчасне повернення позики у строки та відповідно до вимог договору. ОСОБА_3 ці умови договору також не виконав і на його адресу був направлений Лист - Повідомлення від 17 червня 2010 року за Вих. № 106 прибути 21 червня 2010 року в офіс товариства з обмеженою відповідальністю «ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» для отримання трудової книжки, проведення остаточного розрахунку /у тому числі погашення позики у розмірі 1980 гривень, сплати за особистий бензин 159 гривень та повернення майна, що належить ТОВ на праві власності, у тому числі перелічені в уточненому позові /ас. 10-11/.

Згідно ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з укладенням договору позики.  

Відповідач був ознайомлений з умовами договору позики і відповідальністю, яка наступає у випадку неповернення позики, погоджувався з цими умовами та порядком нарахування відсотків у випадку невиконання умов договору, умов договору не виконав до теперішнього часу.

Доводи відповідача про те, що позивач мав можливість утримати позику із заробітної плати, але не провів з ним остаточного розрахунку у зв’язку із звільненням, яке вважає незаконним, розрахункові відомості йому не предоставлено, а тому, з частковим урахуванням невиплаченої йому заробітної плати, позика повернена ним у повному обсязі  суд оцінює критично і не приймає до уваги, оскільки відповідач не довів обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, а спростовуються наведеними вище доказами.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за цим договором, загальна сума якого складає 1980 гривень тому, що:  

-згідно ч.1 ст.1049 ЦК України – позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором;  

-відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України – зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов'язання не допускається;

-відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України – якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу;

-згідно ч.2 ст.625 ЦК України – боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Судом встановлено, що за умовами договору позики відповідач був зобов’язаний повернути борг протягом 18 календарних місяців, з 20 лютого 2009 року по 20 липня 2010 року, а також у разі звільнення з роботи, але ці зобов’язання не виконав.

Позивач надав суду розрахунки заборгованості з урахуванням виплаченої частини, а також три проценти річних від простроченої суми, за яким загальна сума грошових зобов’язань складає 1990 гривень /ас. 9, 91-107/.

Суд вважає за можливе покласти зазначені розрахунки в основу судового рішення, оскільки відповідач на надав суду належних і допустимих доказів у спростування зазначених розрахунків, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи. На підставі зазначеного вище суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача саме зазначену грошову суму.  

При цьому, суд не задовольнив клопотання відповідача про виклик у судове засідання в якості свідка ОСОБА_5, для дачі свідчень про відомі йому обставини угону службового автомобіля «Шкода Фабія», державний номерний знак  НОМЕР_1, у зв’язку з тим, що вказана обставина не має значення для справи. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що згідно з Актом приймання – передачі матеріальних цінностей від 14.07.2009 року для виконання своїх функціональних обов’язків ОСОБА_3 був забезпечений мобільним телефоном Нокіа 6300 /ас.12/, на підставі Акта видачі АВ- 01690 від 04.09.2009 р. прийняв ноутбук Dell Latitude E6400, серійний номер НОМЕР_4 /ас. 13/; на підставі Акта видачі АВ- 01555 від 11.06.2009 р. прийняв принтер НР Laser jet1020 серійний номер CNСОНО 8543 /ас. 78/, на підставі Акта видачі АВ- 01574 від 23.06.2009 р. прийняв СDМА МТС Коннект АDU - 510A серійний номер НОМЕР_3; СDМА МТС Коннект НОМЕР_5 серійний номер КОНТАНТ 4724699 /ас.79/. Про знаходження у відповідача іншого майна і намір повернути його власнику, заявлено відповідачем у письмових запереченнях, а саме про повернення  технічного паспорта на автомобіль « Шкода Фабія », державний номерний знак НОМЕР_1, доручення на керування автомобілем « Шкода Фабія » державний номерний знак НОМЕР_1, страхового поліса обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників ТЗ на автомобіль « Шкода Фабія » державний номерний знак НОМЕР_1, комплекту ключів до автомобіля «Шкода Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1, картки заправки « Золотий гепард», мобільного телефону Nokia 6300 та сім – карти до нього /ас. 30-34/.  

Акти приймання – видачі матеріальних цінностей  відповідачем ніколи не оспорювались та в порядку, передбаченому ЦК України недійсними ніколи не визнавалися. При цьому, однією із умов названих документів є те, що у разі припинення дії трудового договору, укладеного між Роботодавцем та Працівником, останній зобов’язується повернути Работодавцю матеріальні цінності в нормальному стані, не пізніше дня звільнення.  

ОСОБА_3 ці умови також не виконав, про що свідчить направлений на його адресу Лист - Повідомлення від 17 червня 2010 року за Вих. № 106.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  

Змістом право власності, згідно ст. 317 ЦК України є право володіння, користування та розпорядження своїм майном.    

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та моральним засадам суспільства.    

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

 Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися  на припущеннях.

В письмових запереченнях відповідач підтвердив наявність у нього матеріальних цінностей, що належать  товариству з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна »

Не заперечуючи право позивача на зазначене майно, відповідач не надав будь-яких доказів щодо виконання умов договору позики та Актів видачі в користування майна в частині повернення работодавцю майна в належному стані та повернення позики у випадку припинення трудового договору про прийняття на роботу, незалежно від підстав звільнення, чим порушив права позивача.

  За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному об’ємі.

 Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України.  

 На підставі  наведеного,  керуючись, ст.ст. 3, 10, 11, 58-60, 79,81, 88, 209, 212, 214 – 215, 217, 218, 224-226, 294 ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна» задовольнити.

 Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна » з ОСОБА_3 1 980 ( одна тисяча дев’ятсот  вісімдесят) гривень за договором позики, 10 ( десять) гривень 09 копійок три проценти річних, а також 149 гривень 55 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судової справи, а усього 2239  / дві тисячі двісті тридцять дев’ять / гривень 64 копійки.

 Зобов’язати ОСОБА_3 повернути товариству з обмеженою відповідальністю « ГлаксоСмітКляйнФармасьютікалс Україна » таке майно:  мобільний телефон Nokia  6300, серійний номер НОМЕР_2; ноутбук Dell Latitude E6400, серійний номер НОМЕР_4; технічний паспорт на автомобіль « Шкода Фабія », державний номерний знак НОМЕР_1; доручення на керування автомобілем « Шкода Фабія »; страховий поліс обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників ТЗ на автомобіль « Шкода Фабія »; комплект ключів до автомобіля «Шкода Фабія», державний номерний знак  НОМЕР_1; картка заправки « Золотий гепард»; зарядний пристрій  до мобільного телефону Нокіа 6300; сім карта МТС до мобільного телефону Нокіа 6300; принтер НР Laser jet1020 серійний номер CNСОНО 8543; СDМА МТС Коннект АDU - 510A серійний номер НОМЕР_3; СDМА МТС Коннект НОМЕР_5 серійний номер КОНТАНТ 4724699.

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

 Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

 Скарга подається до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області.

   Суддя                                   підпис                                     А.І. Косар

Копія: звірена з оригіналом  

  Суддя                                                                                    А.І. Косар  

                                       Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 грудня 2010 року о 16 год.00 хв.

Оригінал зберігається в матеріалах справи