Справа № 1-369/2010  

В И Р О К  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

 20 грудня 2010 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді В.М. Ковчежнюка,

при секретарі – У.Ю. Ратушняк,

з участю прокурорів –  Р.А. Джежик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині справу про обвинувачення

  ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м Щецин, республіки Польща, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, приватного підприємця, розлученного, несудимого, в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

Встановив:  

ОСОБА_1, який рішенням Гайсинського районного суду  від 10.01.2002 р. зобов’язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 25.12.2001 року і до її повноліття, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця ВДВС Гайсинського РУЮ від 05.08.2010 р., 30.09.2010 р. та 25.10.2010 погасити заборгованість по аліментах, будь яких заходів не вжив, зареєстрований в МДПІ м.Гайсин з 24.04.2010 р. приватним підприємцем, отримуючи заробітну плату, тим самим маючи можливість погасити заборгованість по аліментах, добровільно рішення суду не виконував, чим злісно ухилявся від сплати аліментів, допустивши заборгованість станом на 26.11.2010 року в сумі 9319,93 грн.

Вину визнав повністю, каявся і пояснив, що рішенням Гайсинського районного суду  від 10.01.2002 р. зобов’язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 25.12.2001 року і до її повноліття, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця ВДВС Гайсинського РУЮ від 05.08.2010 р., 30.09.2010 р. та 25.10.2010 погасити заборгованість по аліментах, будь яких заходів не вжив, зареєстрований в МДПІ м.Гайсин з 24.04.2010 р. приватним підприємцем, отримуючи заробітну плату, тим самим маючи можливість погасити заборгованість по аліментах, добровільно рішення суду не виконував, чим злісно ухилявся від сплати аліментів, допустивши заборгованість станом на 26.11.2010 року в сумі 9319,93 грн.

Крім визнання вини, винуватість підсудного в скоєнні  злочину підтверджується також поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та матеріалами справи: виконавчим листом № АО-4 від 10.01.2002 р. (а.с.6), розрахунком заборгованості по аліментам (а.с.12), копіями пропозицій Державного виконавця (а.с.а.с. 8-10), з яких видно, що ОСОБА_1 рішенням Гайсинського районного суду  від 10.01.2002 р. зобов’язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 25.12.2001 року і до її повноліття, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця ВДВС Гайсинського РУЮ від 05.08.2010 р., 30.09.2010 р. та 25.10.2010 погасити заборгованість по аліментах, будь яких заходів не вжив, зареєстрований в МДПІ м.Гайсин з 24.04.2010 р. приватним підприємцем, отримуючи заробітну плату, тим самим маючи можливість погасити заборгованість по аліментах, добровільно рішення суду не виконував, чим злісно ухилявся від сплати аліментів, допустивши заборгованість станом на 26.11.2010 року в сумі 9319,93 грн.

Дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікуються за ст. 164 ч.1 КК України, як злісне ухилення  від  сплати  встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), що перебувають на їх утриманні.

Обираючи покарання ОСОБА_1, пом’якшуючими його обставинами суд визнає відсутність у нього судимості, щире каяття й правдиві показання, позитивні характеристики, невелику тяжкість скоєного стосовно ст. 12 КК України.

За таких обставин суд визнає, що для виправлення підсудного і запобігання скоєнню ним нових злочинів необхідно і достатньо призначити покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він не вчинить нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323-335 КПК України, -

  Присудив:  

  ОСОБА_1   визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо в період двохрічного іспитового строку він не вчинить нового злочину.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.

  Суддя