Справа №5-434/10

 П О С Т А Н О В А

 28 грудня 2010 року              Староміський  районний суд міста Вінниці

 в  складі:

судді Шидловського О.В.,  

при  секретарі Шеванюк О.О.,  

з участю прокурора Чабана С.В.,

представника установи Ключника С.В.,

розглянувши у виїзному відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницької установи виконання покарань УДДПВП України у Вінницькій області (№1) заяву засудженого ОСОБА_2 про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства ухвали Дніпропетровського обласного суду від 30.05.2000 р.  

 в с т а н о в и в :

 Засуджений ОСОБА_2 03.12.2010 р. звернувся до суду із заявою про перегляд та приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку відносно нього, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Дніпропетровського обласного суду від 08.05.1997 р. його визнано винним за ст. ст. 222 ч.1, 89 ч.1, 86-1, 93 п.п. «а», «г» його було засуджено до смертної кари. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 30.05.2000 р. покарання у виді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі. Просив про заміну йому неправомірно призначеного 30.05.2000 р. покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком до 15 років.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 просив привести ухвалу від 30.05.2000 р. у відповідність до вимог закону і замінити йому довічне позбавлення волі на позбавлення волі строком до 15 років.

Прокурор просив відмовити в задоволенні вимог засудженого, оскільки вирок Дніпропетровського обласного суду від 08.05.1997 р. та ухвала Дніпропетровського обласного суду від 30.05.2000 р. відповідають вимогам чинного законодавства, а рішення Конституційного Суду України про неконституційність самого виду покарання як смертна кара не може бути підставою для перегляду вироку засудженого.

Представник установи у вирішенні даної справи поклався на думку суду.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що  в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Дніпропетровського обласного суду від 08.05.1997 р. ОСОБА_2 визнано винним за ст. ст. 222 ч.1, 89 ч.1, 86-1, 93 п.п. «а», «г» і засуджено до смертної кари. Ухвалою Дніпропетровського обласного суду від 30.05.2000 р. покарання у виді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі.  

22.02.2000р. Верховною Радою України внесено зміни до Кримінального Кодексу України (в редакції 1960р.), Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України і ст. 24 КК України, яка передбачала міру покарання «смертна кара» - виключено, а доповнено ст. 25-2 КК , згідно якої найсуворішою мірою покарання є «довічне позбавлення волі».

Пояснення засудженого про те, що рішенням Конституційного Суду України від 29.12.1999р. положення ст. 24 Загальної частини та положення санкції статей Особливої частини КК України, які передбачають смертну кару як вид покарання, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і в зв’язку з цим вирок повинен бути приведений у відповідність вимогам, є безпідставними, оскільки згідно чинного законодавства України, Конституційний Суд не є законодавчим органом і приймає рішення лише щодо конституційності нормативно правових актів, а у разі визнання акту неконституційним, зобов’язує орган, який видав його, внести зміни чи скасувати. Рішення Конституційного Суду України вступає в закону силу з дня його постановлення.

 Найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією ст. 93 КК України (в редакції 1960 року), була смертна кара, яка в подальшому замінена на довічне позбавлення волі, яке передбачене і за нині діючим КК України 2001 року за аналогічні злочини, і не має строкового виміру, тому на засудженого ОСОБА_2 не розповсюджується дія ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008р.

Керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України, суд  

 п о с т а н о в и в :

 В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_2 про  приведення у відповідність до вимог чинного законодавства Ухвали Дніпропетровського обласного суду від 30.05.2000 р. – відмовити.

Постанова може  бути  оскаржена  до  апеляційного  суду Вінницької  області  на  протязі  7 діб з дня її проголошення.

              Суддя