Справа № 2-а-6520/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми
у складі: головуючого судді Черних О.М.
за участю секретаря –Ільченко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, в якій просить: зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії, як інваліду ІІ групи, першої категорії, через захворювання пов’язане з участю у ліквідації Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; за період з 01 січня 2007 року по 31.12.2009 рік.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у 1987 році безпосередньо брала участь в роботах, пов’язаних з усуненням наслідків аварії, їй була встановлена ІІ група інвалідності, першої категорії і призначена пенсія по інвалідності , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначає, що відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Законодавством України встановлено, що мінімальна пенсія за віком повинна розраховуватися виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення», обов’язок щодо призначення та оформлення документів для їх виплати покладено на відповідача. Відповідач мав нарахувати та виплатити йому відповідно до вказаних норм діючого законодавства, але в порушення норм закону відповідач нарахував та виплатив пенсію, яка не відповідає розмірам, визначеним законом. Крім того, за цей період відповідач мав нарахувати та виплатити йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю. Однак відповідач протиправно проігнорував вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і нараховував та виплачував належну позивачу пенсію в значно меншому розмірі, керуючись постановами КМУ. Таким чином відповідачем було порушено її права, гарантовані Конституцією та законами України.
В судове засідання позивач не з’явилася, надала заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Від відповідача надійшли заперечення на позов, з наступних підстав. Пенсію позивачу було обчислено згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеною статтею передбачено, що розмір пенсії для інвалідів 2-ї групи не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком. При цьому ч. 5 ст. 54 цього закону зазначає, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» передбачено, що мiнiмальний розмiр пенсій у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, застосовуєтъся виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування». Позивачу, як вже згадувалося, пенсiя призначена вiдповiдно до ст. 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи».
Крім того зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України» (пункт 28 роздiл II) внесено змiни до Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», а саме: у статтю 50 «Особам, вiднесеним до категорії 1, iнвалiдам I групи, призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю, у розмiрi – 30% прожиткового мiнiмyмy, визначеного для осiб, якi втратили працездатнiсть; частини 3 i 4 статтi 54 замiнено текстом: «У всіх випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасникiв лiквiдацii наслiдкiв аварії на ЧАЕС у 1987.р. по IІ групi iнвалiдностi – 150 % прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Розмiр прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначається на момент виплати пенсії згiдно iз Законом «Про Державний бюджет України» i не може коригуватися iншими нормативно-правовими актами.
Тобто, починаючи з 1 сiчня 2008 року розмiри пенсiй та додаткових пенсiй встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституцiйним положення статтi 67 роздiлу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пiдпункту 7 пункту 19, пунктiв 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12, пункту 35, пунктiв 36-100 роздiлу II. Внесення змiн до деяких законодавчих актів України.
Однак, з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28 травня 2008 р. №530 врегульовано деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян, зокрема громадян, якi отримують пенсії, вiдповiдно до Закону України «Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови чітко зафіксовані розміри зазначеній категорії громадян як щомісячних додаткових пенсій та к і мінімальних розмірів пенсії, встановлених для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В подальшому Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 16 липня 2008 р. №654 «Про пiдвищення пенсiйного забезпечення громадян» для осiб (лiквiдаторiв наслiдкiв аварій на ЧАЕС у 1986 році), що отримують пенсiю вiдповiдно до Закону України «Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2008 року встановлено мiнiмальний розмiр пенсiй для iнвалiдiв ІІ групи –655 грн.
Пенсію позивачу обчислено згідно з чинним законодавством. Дії управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми є правомірними і законними.
Зазначає, що вимога позивача щодо здійснення компенсації втрати частини доходів є безпідставними, оскільки відповідно до ст.. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» компенсація проводиться лише з нарахованої пенсії.
Крім того, вказує, що позивач в позовнiй заявi просить винести рiшення про перерахунок i виплату пенсії, починаючи з 01.01.2007 року, що є також неправомiрним з наступних підстав. Згідно ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк звернення до суду за захистом свої прав,свобод та інтересів, від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Про розмір підвищення до пенсії позивачу було відмовлено протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі з моменту призначення пенсії, вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду.
Оскільки підстав для визнання позову немає, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Ковпаківського району м. Суми, є інвалідом ІІ групи по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язків при ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Сумською облдержадміністрацією (а.с. 8).
Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 року особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
ОСОБА_1. призначено пенсію за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» по інвалідності ІІ групи захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків при ліквідації аварії на ЧАЕС.
Позивач правомірно та обґрунтовано ставив питання про захист своїх прав за період з 01.01.2007 року.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи – у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як вбачається зі статті 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм для обчислення основної та додаткової пенсії, особам, щодо яких встановлено зв’язок Чорнобильською катастрофою, визначено мінімальну пенсію за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 №3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Згідно вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», за змістом абзацу 3 статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Тобто мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, зазначених в ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зі змінами внесеними Законом України № 749-5 від 15.03.2007 року, прожитковий мінімум для особи, яка стратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.
Таким чином, позивачу, як інваліду ІІ групи, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір додаткової пенсії в 2007 році повинен був розраховуватися, виходячи із наведених розмірів прожиткового мінімуму.
Незважаючи на це, розмір, з якого виходив відповідач при розрахунку пенсії позивачу, був нижчій, ніж прожитковий мінімум (відповідно мінімальна пенсія за віком), встановлений Законом України «Про Державний бюджет України 2007 рік».
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IІІ групи – 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІ групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам I групи – 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч. ч. 3, 4 статті 54 замінено чотирма частинами, за змістом яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 роках по ІI групі інвалідності – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №10–рп/2008 від 22.05.2008 року у справі «щодо предмета та змісту закону про державний бюджет України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України №107-УІ, в тому числі і зміни, внесені до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішення Конституційного Суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України №107-УІ, визнаних не конституційними.
Таким чином, положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-УI від 28.12.2007 року втратило чинність 22 травня 2008 року. Тому вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону №1058-ІУ встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року обчислення основної та додаткової пенсії позивачу повинно було здійснюватись у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року – згідно мінімального розміру пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 26.12.2007 року на 2008 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» на 2009 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу для тих, що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто – 498 гривень.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року з 01 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 573 гривні.
Як вбачається із письмової відповіді, яку УПФ в Ковпаківському районі м. Суми надав позивачу, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії керувався постановами Кабінету Міністрів України №1 від 13.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії відповідач повинен був керуватися ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і нормами відповідного Закону України про визначення мінімальної пенсії за віком на момент виплати, а не Постановами Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг прав позивача, встановлених законом.
Таким чином, відповідачем було порушено законне право позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, в належному розмірі.
Суд не може погодитися з розрахунком, проведеним відповідачем щодо обчислення пенсії позивача та з посиланнями відповідача на ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, як і не може погодитися з тим, що застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суперечить вимогам частини 3 цієї статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї ж статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Тому саме вищенаведені встановлені Законом прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність, що беруться для визначення мінімального розміру пенсії за віком, повинен брати відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу основної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31.12.2009 року.
Таким чином, відповідачем було порушено законне право позивача на отримання державної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, в належному розмірі.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 99, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55 Конституції України, ст.ст. 1, 14, 50, 53, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 №835-VI, Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» №1646-VI від 20.10.2009 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії постанови
Суддя підпис О.М. Черних
Копія вірна : О.М. Черних