Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

Справа 2-1119/2010 р.  

  22 грудня 2010 року  Кременецький районний суд Тернопільської області  

в складі : головуючого суду Варневич Л.Б.  

при секретарі : Польовій Ж.П.  

за участю адвоката ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,  

  В С Т А Н О В И В :  

    Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та суду пояснив, що з відповідачкою по справі він перебував у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1999 року. Від даного шлюбу у них є дочка ОСОБА_6 2001 року народження. 4 жовтня 2010 року шлюб між ними  розірвано. За час шлюбу позивач разом з відповідачкою придбали квартиру АДРЕСА_1. Квартира зареєстрована за відповідачкою по справі. Згідно довідки Кременецького БТІ вартість квартири становить 3410 гривень. Оскільки реально квартиру поділити неможливо, як неможливо спільно володіти і користуватись, позивач просить припинити частку у спільному майні подружжя відповідачки з компенсацією вартості належної їй частки. Позивач також просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.  

  Відповідачка позов не визнала і звернулась до суду із зустрічною позовною заявою. В своїх зустрічних позовних вимогах вона вказала, що спірна квартира не належить до спільної сумісної власності подружжя. Квартира придбана в період шлюбу, однак за власні кошти відповідачки-позивачки ОСОБА_5 під час окремого проживання з ОСОБА_4 і фактичного припинення шлюбних відносин. 21 травня 2002 року нею була укладена угода з ЖБК «Наш дім» на пайову участь у будівництві 104-квартирного будинку по АДРЕСА_1. На виконання даної угоди нею щомісячно вносились пайові внески за рахунок особистих коштів. Дані кошти не належали до спільної власності подружжя, оскільки були подаровані їй матір»ю, ОСОБА_7 на її дні народження та дні народження дітей. Крім того, з лютого 2004 року вона припинила шлюбні стосунки з ОСОБА_4 і проживала у АДРЕСА_2. ОСОБА_4 проживав в АДРЕСА_3 у своїх батьків. 16 березня 2004 року їй було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_5 просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4, оскільки спірна квартира не є спільною власністю подружжя, а є її особистою власністю. Просить визнати за нею право власності на спірну квартиру.  

  Позивач-відповідач ОСОБА_4 зустрічного позову не визнав та суду пояснив, що спірна квартира придбана за спільні кошти, а не за особисті кошти ОСОБА_5. Позивач-відповідач ОСОБА_4 працював сторожем, вів спільне господарство та мав спільний бюджет з ОСОБА_5., проживав з нею однією сім»єю. Просить відмовити в задоволенні зустрічного позову і задоволити його первісний позов.  

  Суд, заслухавши сторони, представників сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.  

  Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працював головою кооперативу «Наш дім». Власником квартири є ОСОБА_5. Внески за квартиру сплачувала мати ОСОБА_5. – ОСОБА_7, яка працювала в кооперативі головним бухгалтером.  

  Свідок ОСОБА_10 показала, що вона добре знає сім»ю ОСОБА_5., неодноразово приходила до них у гості. Їй добре відомо, що ОСОБА_4 з 2004 року не проживає з сім»єю. Внески за кооперативну квартиру сплачувала ОСОБА_7, оскільки хотіла внукам придбати квартиру.  

  Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є матір»ю ОСОБА_5. З лютого 2004 року зять ОСОБА_4 не проживав з сім»єю, не надавав матеріальної допомоги та не здійснював ремонтів у квартирі. Свідок допомагала дочці, оскільки їй було важко самій утримувати двох дітей. Свідок дарувала дочці та внукам гроші, які вносились як членські внески у будівництво кооперативної квартири, допомагала у ремонті, оскільки хотіла облаштувати квартиру для внуків.  

  Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він привозив майстрів на квартиру на вул. Горбача, коли там робився ремонт, однак, хто оплачував ремонтні роботи йому невідомо. Про те, що ОСОБА_4 проводив ремонтні роботи йому відомо зі слів самого ОСОБА_4 5 років ОСОБА_4 не проживав у даній квартирі, а 3 роки тому він разом з ОСОБА_4 приходив на день народження ОСОБА_5.  

  Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ОСОБА_4 довший час проживав у нього. Свідок допомагав ОСОБА_4 робити стяжки, одвірки, електропроводку, однак не пам»ятає в яких роках. Гроші на ремонт позичалися, оскільки в ОСОБА_4 була мала заробітна плата.  

  З протоколу № 13 загальних зборів ЖБК «Наш дім» вбачається, що 21 вересня 2003 року ОСОБА_5. була прийнята в члени ЖБК та їй була надана для завершення ремонтних робіт квартира № 58.  

  З угоди № 84 від 21 вересня 2003 року слідує, що ЖБК «Наш дім» з одного боку та ОСОБА_5. з другого боку домовились на пайовій участі шляхом об»єднання грошових коштів, зусиль спільно діяти у сфері виконання робіт по будівництву 104-квартриного житлового будинку в АДРЕСА_1 та введення його в експлуатацію.  

  З довідки КременецькогоБТІ від 28.07.2010 року за № 679 випливає, що вартість квартири АДРЕСА_1  по довідці ЖБК «Наш дім» за 2004 рік згідно повністю сплачених пайових внесків становить 3410 гривень.  

  З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2004 року вбачається, що ОСОБА_5. на праві приватної власності  належить квартира АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Кременецької міської Ради № 45 від 26.02. 2004 року.  

  З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно випливає, що за ОСОБА_5. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності серії САА № 271703 від 16.03.2004 року. Загальна вартість квартири – 94645 грн.  

  З договорів дарування грошей вбачається, що протягом 2002 – 2003 років ОСОБА_5. одержано в дар від ОСОБА_7 2700 гривень.  

  З квитанції банківського переказу системи «WESTERN UNION» слідує, що 17.06.2005 року ОСОБА_5. отримано грошовий переказ в сумі 2500 доларів з-за кордону (країна відправник – Гонконг).  

  З акту депутатського обстеження житлово-побутових умов проживання сім»ї ОСОБА_7 за адресою – АДРЕСА_2 випливає, що разом з ОСОБА_7 проживає дочка – ОСОБА_5. та внучка – ОСОБА_13 ОСОБА_4 на підставі опитування сусідів за даною адресою не проживає з лютого 2004 року.  

  З рішення Кременецького районного суду від 4 жовтня 2010 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Позивачці після розірвання шлюбу присвоєно прізвище «Галан». Рішенням суду встановлено, що сторони проживають окремо, шлюб носить формальний характер.  

  Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира  придбана ОСОБА_5  під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4, однак, за час їхнього окремого проживання в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин за кошти ОСОБА_5, які належали їй особисто та набуті на підставі договорів дарування. Факт вкладання коштів, отриманих за договорами дарування та за банківськими переказами, на придбання та ремонт спірної квартири додатково підтверджені дарителем – свідком ОСОБА_7  

  Відповідно до ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини є майно, набуте нею за час шлюбу, але на підставі договору дарування, за кошти, які належали їй особисто, та під час окремого проживання в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.  

  На підставі вищесказанного позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, а зустрічний позов ОСОБА_5 підлягає до повного задоволення.  

  Суд критично оцінює доводи позивача-відповідача ОСОБА_4 щодо придбання спірної квартири під час спільного проживання за спільні кошти подружжя. Дані твердження спростовуються актом депутатського обстеження, показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, договорами дарування грошей, квитанціями банківського переказу. Позивачем-відповідачем ОСОБА_4 не представлено жодних документальних доказів вкладення коштів у придбання та ремонт квартири.  

  Свідок на стороні позивача-відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_11 також підтвердив факт не проживання ОСОБА_4 у спірній квартирі протягом більш як 5-ти років. А про участь у ремонті квартири свідкові відомо лише зі слів самого ОСОБА_4  

  Свідок на стороні позивача-відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_12 підтвердив факт позички грошей, оскільки заробітна плата ОСОБА_4 була незначною.  

  Суд критично оцінює надані ОСОБА_4 докази про його доходи за 2002-2004 роки. Довідки про доходи свідчать про те, що дохід у ОСОБА_4 був незначним і не є доказом того, що кошти витрачались на придбання чи ремонт квартири.  

  Керуючись ст. 57 СК України, ст. 392 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд  

  В И Р І Ш И В :  

    В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя відмовити.  

  Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволити.  

  Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1.  

  Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 946 гривень витрат по оплаті держмита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд на протязі 10 днів.  

  СУДДЯ :