В И Р О К

                      І М Е Н Е М                       У К  Р А Ї Н И  

№ 1-116/2010 р. від 08.12. 2010 р.  

 29 грудня   2010  року                                                     Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді                                               Олійник Т.М.

за участю секретаря                                                         Щепановської І.Б.

З участю прокурора                                                         Чечет О.Т.  

Потерпілого                                                                      ОСОБА_1  

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Шумськ ,   кримінальну справу про обвинувачення:  ОСОБА_2  , ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Критівці Збаразького району,  проживає в АДРЕСА_1, гр. України,  не одруженого, з освітою середньою , тимчасово не працює ,  раніше не судимого

 за ч. 2 ст.  289 КК України.

  ОСОБА_3   ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився  і проживає в  АДРЕСА_1 , з освітою середньою ,  тимчасово не працює , не одруженого , раніше не судимого

 за ч. 2 ст. 289 КК України

                                                  В С Т А Н О В И В :

            12 жовтня  2010 року  приблизно о 23 годині підсудні  ОСОБА_2  та ОСОБА_3  за попередньою змовою між собою  , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння ,  зайшли на  територію господарства потерпілого  ОСОБА_1 , що в с.  Людвище  Шумського району Тернопільської області , та , скориставшись тим, що останній був відсутній на подвір’ї,  а  в замку запалювання   автомобіля  ВАЗ 2104 ,  реєстраційний номер НОМЕР_1 були ключі , вчинили  незаконне заволодіння   автомобілем , належним потерпілому ,  загальною вартістю  27920 .35  грн.,  виштовхавши  його на вулицю села . Після чого  підсудній  ОСОБА_2  сів за кермо автомобіля , а підсудній  ОСОБА_3  -  збоку та завели двигун  автомобіля . Не справившись із керуванням, підсудні допустили  скерування автомобіля  в кювет, пошкодивши  передній бампер  ,   ліву задню дверку ,  ліве заднє крило ,  де й залишили автомобіль, чим спричинили потерпілому матеріальні збитки на загальну суму  1639.14 грн.  

Свою вину  у вчиненні злочину    підсудні  ОСОБА_2  та ОСОБА_3  в судовому засіданні визнали повністю, щиро розкаялися у вчиненому та пояснили, що дійсно  в вечірню пору  12  жовтня  2010 року, попередньо випивши спиртного ,  проходили  повз господарство потерпілого  ОСОБА_1 , що в с.  Людвище , де  замітили  , що на  подвір’ї  знаходиться автомобіль  ВАЗ .  Скориставшись цим та тим, що  в будинку потерпілого не світилося світло, що свідчило про те , що останній вже спить, зайшли  на подвір’я , відкрили автомобіль, побачили в ньому ключі запалювання та вирішили  ним заволодіти . Для цього виштовхали автомобіль на вулицю, підсудній  ОСОБА_2  сів за кремо,  а підсудній  ОСОБА_3 - на сидіння пасажира , завели двигун і поїхали по   дорозі, де  несправившись з  керуванням , заїхали в кювет  і  там залишили несправний автомобіль.  Матеріальні збитки потерпілому відшкодували повністю .Просять не допитувати потерпілого, свідків, не досліджувати інші матеріали справи, а обмежитись їх визнанням вини.

            Крім повного визнання своєї вини у вчиненні  злочину  підсудніми, вина їх повністю стверджується   матеріалами кримінальної справи, які не досліджувалися в судовому засіданні, однак, які повністю визнали  підсудні.  

          Таким чином в судовому засіданні повністю  знайшло своє ствердження, пред’явлене підсуднім  обвинувачення.

         Дії підсуднього     ОСОБА_3    вірно кваліфіковано за ч.  2  ст.  289   КК України, за кваліфікуючими ознаками   незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групи осіб, оскільки  він із підсуднім  ОСОБА_2  , виявивши в господарстві потерпілого  ОСОБА_1  автомобіль  ВАЗ , попередньо домовились ним заволодіти, для чого зайшли   на подвір’я , виштовхали автомобіль, завели двигун , чим  незаконно ним заволоділи.  

          Дії підсуднього   ОСОБА_2  вірно кваліфіковано за ч.  2  ст.  289   КК України, за кваліфікуючими ознаками   незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групи  осіб, оскільки  він із підсуднім   ОСОБА_3  , виявивши в господарстві потерпілого  ОСОБА_1 . автомобіль ВАЗ, попередньо домовились ним заволодіти, для чого зайшли   на подвір’я,  виштовхали автомобіль, завели двигун  , чим  незаконно ним заволоділи .

         Призначаючи міри покарання підсуднім   ОСОБА_3 та ОСОБА_2    ,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину ,  особи  підсудніх , які раніше не судимі, щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються,  і вважає, що можна застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті та, враховуючи , що підсудні є молодими особами , повністю відшкодували потерпілому нанесенні матеріальні збитки, думку потерпілого, який просить  їх суворо не карати,  слід надати їм  можливість виправитися без ізоляції від суспільсва, звільнивши від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням  із іспитовим строком та з покладенням обов’язків, передбачених п.2,3,4  ст. 76 КК України  та без конфіскації майна .

Судові витрати , пов’язанні із проведенням  автотоварознавчої     експертизи  в сумі   386.64 грн.   слід  віднести на рахунок держави , враховуючи незадовільний матеріальний стан підсудніх  , їх неплатоспроможність через  молодий вік та відсутність місця роботи .  

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

                                                     З А С У Д И В :

         ОСОБА_2      визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого    ч. 2 ст.  289  КК України і призначити йому покарання  за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді  двох років  позбавлення волі без конфіскації майна .          

       На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого  ОСОБА_2          від призначеного цим вироком   покарання з випробуванням  з  іспитовим строком   один рік 6 місяців.        

У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого  ОСОБА_2        не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про   зміну місця проживання,     періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.  

          ОСОБА_3      визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого    ч. 2 ст.  289  КК України і призначити йому покарання  за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді  двох років  позбавлення волі без конфіскації майна .          

       На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого   ОСОБА_3         від призначеного цим вироком   покарання з випробуванням  з  іспитовим строком   один рік 6 місяців .      

У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого   ОСОБА_3      не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про   зміну місця проживання,     періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.  

Автомобіль ВАЗ -2104 реєстраційний номер НОМЕР_1, передати у розпорядження гр. ОСОБА_1 після вступу вироку в законну силу.  

       Судові витрати віднести на рахунок держави.  

       Міри запобіжних заходів  у відношенні засуджених   ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити попередні -   підписки   про невиїзд до вступу вироку в законну силу .

        На даний вирок може бути подана апеляція  в апеляційний  суд  Тернопільської області через Шумський районний суд  протягом п’ятнадцяти  діб з моменту його проголошення, а засудженим , який перебуває під вартою ,- в той же строк з моменту вручення йому  копії  вироку.

       Суддя: