ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-8332/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої Черніцької І.М.
при секретарі Паньків Н.Б.
з участю позивача ОСОБА_1, його
представників -ОСОБА_2,
ОСОБА_3, відповідачки
ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Тернопільської міської ради, третіх осіб - Тернопільського міського управління земельних ресурсів, Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку та скасування рішення Тернопільської міської ради від 19.07.2005 року за №4/16/66, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Тернопільської міської ради, третіх осіб - Тернопільського міського управління земельних ресурсів, Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про скасування рішення Тернопільської міської ради від 19.07.2005 року за №4/16/66 в частині виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_4, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №356259, виданого Тернопільською міською радою на ім’я ОСОБА_4 від 15.11.2005 року та зобов’язання Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» скасувати реєстрацію оспорюваного державного акту.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що він та ОСОБА_4 є співвласником будинковолодіння за АДРЕСА_1.
15.11.2005 року на підставі рішення Тернопільської міської ради від 19.07.2005 року за №4/16/66 ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку пл.0,0379 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .Вважає, що рішення ради та державний акт є протиправними, оскільки при такому розподілі земельної ділянки відповідачці дістались кращі землі, він як суміжний землекористувач не підписував акту погодження та встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки. Крім того, оспорювані акти не відповідають рішенню Тернопільського міського народного суду від 08.08.1990 року, яким проведено розподіл земельної ділянки та виділено в користування ОСОБА_6, попередньому власникові, 275,4 кв.м. земельної ділянки, в користування ОСОБА_1- 275,4 кв.м., земельну ділянку навколо будинку розміром 57,5 кв.м. залишено у спільному користуванні. Таким чином, відповідачка самовільно збільшили розмір земельної ділянки на 103, 6 кв.м. У зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, зіславшись на доводи викладені у ньому. Крім того, доповнили позовні вимоги та просили зобов’язати відповідачку відновити попередній стан земельної ділянки шляхом знесення паркану, встановленого на спірній межі користування земельною ділянкою.
Відповідачка та її представник ОСОБА_5 позов не визнали та пояснили, що державний акт видавався на основі виготовленої технічної документації на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Під час проведення геодезичних обмірів вказаної земельної ділянки встановлена її загальна площа розміром 0, 0920 га. Відповідно до цього і було зроблено розподіл та вирахувані площі для обслуговування частин будинковолодіння, у зв’язку з чим відповідачці видано державний акт на земельну ділянки пл. 0, 0379 га. Відповідно збільшилась і площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1 Дані розрахунки проводились також згідно розмірів встановлених рішенням Тернопільського міського народного суду від 08.08.1990 року. Таким чином, будь-яких порушень прав власності на землю позивача такими діями відповідачів не вчинено. У задоволені позову просили відмовити.
Представник міської ради Михальчук О.Ю. позов не визнала, вважає, що право власності ОСОБА_1 жодним чином не порушено.
Представник третьої особи - Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в судове засідання не з’явився, про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо надіслав суду заяву про слухання справи за їх відсутності.
Представник третьої особи - Тернопільського міського управління земельних ресурсів у судове засідання не з’явився, про час та місце був повідомлений належним чином.
У судове засідання також не з’явились залученні до участі у справі в якості спеціалістів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 які були належним чином повідомленні про час та місце судового засіданні, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними побудовами за АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою від 12.09.1985 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3119, що стверджується реєстраційним посвідченням, виданим Тернопільським обласним об’єднаним бюро технічної інвентаризації від 13.09.1985 року та зареєстрованого в книзі за №1998.
ОСОБА_4 є власником Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, що знаходяться під АДРЕСА_1, а саме: коридор 2-1 пл.7, 2 м.кв., туалет 2-2 пл.1, 1 м.кв., ванна 2-3 пл.2, 5 м.кв., кімната 2-4 пл. 15, 3 м.кв., кімната 2-5 пл. 21, 2 м.кв., кімната 2-6 пл. 13, 6 м.кв., кухня 2-7 пл. 9, 6 м.кв., коридор 2-8 пл. 5, 2 м.кв., паливна 2-9 пл. 2, 7 м.кв., підвал І пл. 2, 6 м.кв., підвал ІІ пл. 12, 5 м.кв., сарай літ Б, сарай літ. В, вбиральня літ.Г, гараж літ.Д, Ѕ частина огорожі, про що свідчить договір дарування укладений 04.06.2004 року між дарувальником ОСОБА_6 та обдарованою ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої Тернопільської держнотконтори Кашанською М.І., зареєстровий в реєстрі за №2882.
Право власності на вказану частину будинковолодіння зареєстровано в ТМБТІ за ОСОБА_4, що стверджується реєстраційним посвідченням, виданим 23.06.2004 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації про що зроблено запис в реєстрову книгу за № 1998.
ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0, 0379 га для обслуговування частини житлового будинку, що за адресою АДРЕСА_1, що стверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 356259, виданим Тернопільською міською радою та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010566100598 від 15.11.2005 року,
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази по справі, вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення виходячи із наступних підстав.
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 120 ЗК України (в ред.2001р., яка діяла станом на 04.06.2004 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування — на підставі договору оренди.
ОСОБА_4 є власником Ѕ частини будинковолодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04.06.2004р. Земельна ділянка, на якій знаходиться вказане будинковолодіння ніким не приватизовувалася .
Під час укладення договору дарування між попереднім власником ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не було укладено будь - яких договір щодо земельної ділянки, на якій розташований подарований житловий будинок.
У 2004 році ОСОБА_4 звернулась у Тернопільську міську раду із заявою щодо безоплатної передачі у приватну власність наявної земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Як вбачається із технічного паспорту на садибний (індивідуальний ) житловий будинок по АДРЕСА_1, виданого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 22.06.2004 року, за вказаним будинковолодінням рахується земельна ділянка пл. 818 кв.м. ( у томі числі лишки - 218 кв.м.)
Рішенням Тернопільської міської ради від 19.07.2005 року за №4/16/66 передано ОСОБА_4 безоплатно у приватну власність земельну ділянку пл. 379 кв.м. для обслуговування частини житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення його прав шляхом безкоштовною передачею у приватну власність відповідачці 379 кв.м. земельної ділянки та видачею їй державного акта на право власності на цю земельну ділянку пл. 0, 0379 га, оскільки права позивача такими діями відповідачів порушені не були. Будь-яких доказів про те, що даним рішенням Тернопільської міської ради порушено права позивача як суміжного землекористувача, останнім суду не представлено.
Крім того, реалізація Тернопільською міською радою гарантованого законодавством права відповідача ОСОБА_4 на приватизацію частини земельної ділянки пропорційно частці у вартості будинковолодіння не порушує права позивача ОСОБА_1 на приватизацію частини земельної ділянки, яка б відповідала і його частці у вартості будинковолодіння.
Посилання позивача на те, що його не влаштовує такий розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1, так як йому дісталась менш родюча земля та він як суміжний землекористувач не був присутній на засіданні узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування, чим суттєво ущемляються його права як суміжного землекористувача не заслуговують на увагу суду, оскільки не свідчать про порушення його прав у сфері земельних відносин та не можуть бути підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на землю.
Безпідставними є також посилання позивача на те, що йому належить на праві власності гараж, розташований тепер уже на земельній ділянці ОСОБА_4, що є підставою для скасування оспорюваного державного акту, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, відповідно до довідки ТзОВ „Міське бюро технічної інвентаризації” за № 39/10А від 02.02.2010 року гараж під літ.”Д” по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування посвідченого Першою Тернопільською держнотконторою 04.06.2004 року та зареєтрованого в реєстрі за №2882 .
Доводи позивача, що відповідачка самовільно збільшила розмір земельної ділянки на 103, 6 кв.м., оскільки рішенням Тернопільського міського народного суду від 08.08.1990 року проведено розподіл земельної ділянки та виділено в користування ОСОБА_6, попередньому власникові, 275,4 кв.м. земельної ділянки, в користування ОСОБА_1- 275,4 кв.м., земельну ділянку навколо будинку розміром 57,5 кв.м. залишено у спільному користуванні не заслуговують на увагу суду, так як рішення Тернопільського міського народного суду від 08.08.1990 року Постановою Президії Тернопільського обласного суду від 10.07.1991 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Тернопільського міського народного суду від 05.10.1992 року провадження у даній справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову. При цьому, слід зазначити що оспорюваний державний акт видавався на основі виготовленої технічної документації та відповідно до встановлених розмірів земельної ділянки, яка перебувала у користуванні співвласників будинковолодіння.
Відповідно до вимог ч.2 ст.152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Позивачем не представлено жодних доказів, що він є власником або землекористувачем спірної земельної ділянки і оспорюваними рішенням Тернопільської міської ради та державними актом на право власності на земельну ділянку порушені його права у сфері земельних відносин, а судом таких обставин не встановлено.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку, що права позивача в сфері земельних правовідносин не порушені, а тому відсутні підстави для скасування рішення Тернопільської міської ради та визнання недійним державного акта, виданого на ім’я ОСОБА_4
Разом з тим, посилання позивача у судовому засіданні на те, що при такому виділенні земельної ділянки відповідачці згідно оспорюваного державного акту, він буде позбавлений заїзду на свою земельну ділянку, суд не приймає до уваги, так як дані доводи не були предметом позову, а тому не мають правового значення для правильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 213, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ч.2 ст. 152 ЗК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Тернопільської міської ради, третіх осіб - Тернопільського міського управління земельних ресурсів, Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про скасування рішення Тернопільської міської ради від 19.07.2005 року за №4/16/66 в частині виготовлення державного акту, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку серії ЯБ №356259 від 15.11.2005 року, виданого на ім’я ОСОБА_4, зобов’язання Тернопільської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» скасувати реєстрацію державного акту та зобов’язання відповідачку відновити попередній стан земельної ділянки шляхом знесення паркану, встановленого на спірній межі користування земельною ділянкою – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча І.М. Черніцька
Копія вірна
Суддя-підпис: