Справа № 2а-2938/10/03
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Діденко С.А..,
при секретарі - Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Київського району м. Харкова про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ Київського району м.Харкова та просив суд визнати незаконними дії відповідача з приводу відмови провести перерахунок і виплату призначеної йому пенсії відповідно до вимог чинного законодавства; зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату призначеної йому державної пенсії, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи Постанову КМУ «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанову КМУ «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але не нижче, ніж 8 мінімальних пенсій за віком з 12.10.2010р.; додаткову пенсію за шкоду, завдану його здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 12.10.2010р.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30000,0грн.; стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що з 12.10.2010р. він отримує пенсію по інвалідності ЧАЕС, що посвідчується довідкою №НОМЕР_1, виданою Управлінням пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова (Додаток №5. Згідно ст.13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Він звернувся до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова з проханням зробити перерахунок пенсії і виплату відповідно до ст.49 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але у відповіді УПФУ в Київському районі м. Харкова №19127-27/02 від 04.11.2010р. йому було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви. Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а отже мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
У судовому засіданні позивач свої позивні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з’явився, просив слухати справу у його відсутність, надав заперечення на позов, в якому вказує, що пенсія по інвалідності, яка настала у зв’язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, призначається на підставі ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 від 28.02.91р., а не за нормами ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. Відповідно до ч.7 ст.54 Закону №796 –порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України. На підставі цієї норми управління при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосувало норми Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002р. №1, п.б ч.1 якої визначає, що розрахунок розміру пенсії проводиться із розміру 19,91грн. Із положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. 01.01.2008р. Законом України «Про державний бюджет на 2008рік» були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими ст.54 викладена наступним чином –у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990роках
по Iгрупі інвалідності -160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по II групі інвалідності -15- процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
по III групі інвалідності -140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, до 22.05.08р. управляння діяло на підставі діючої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внасілдок Чорнобильської катастрофи». Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08р. управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким чином, управлінням було вчинено всіх необхідних дій для призначення та виплати пенсії на підставі діючого законодавства.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, iнвалiдом 2 групи, особою, яка постраждала внаслiдок Чорнобильської катастрофи та яку вiднесена до 1-ї категорії постраждалих внаслiдок Чорнобильської катастрофи, що пiдтверджується вiдповiдно копiями посвiдчень Серiя А № НОМЕР_3 від 29.06.1999 року, та витягом iз експертного висновку МСЕК № НОМЕР_2 вiд 14.12.2003 року, має пiльги встановленi законодавством України для iнвалiдiв, осiб вiднесених до першої категорії постраждалих внаслiдок Чорнобильської катастрофи (а.с 7-10.13).
Позивач звернувся до Управлiння Пенсiйного фонду України в Київському районi м. Харкова iз заявою про перерахунок розмiру пенсiї згiдно дiючого законодавства України, в здійснені якого йому було відмовлено. Суд вважає відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсiї неправомiрною з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, i пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст..ст . 50,54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50% мінімальної пенсії за віком.
Виплата додаткової пенсії, згідно ст.53 Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення i призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-1У - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідний перерахунок пенсій позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи», яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст.ст.28,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначений в статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова повинно було здійснити перерахунок державної пенсії відповідно до ч.4 ст.54, Закону України«Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової щомісячної пенсії, яку передбачено ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст..1,13,76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» право подання позову до суду про відшкодування ядерної шкоди заподіяної життю і здоров’ю не обмежуються строками давності.
Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди суд вважає не доведеними і в їх задоволені відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 104-106 КАС України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати діяльність Управління Пенсійного Фонду у Київському районі м.Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова провести перерахунок з 12.10.2010 року, та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування».
Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
В іншій частині позовних вимог– відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
СУДДЯ