Справа №2А-1816/10/04
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 року Суддя Київського районного суду м.Харкова Донець О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 07.10.2010 року звернувся до суду із адміністративним позовом, посилаючись на те, що він відповідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни і у відповідності до ст. 6 вказаного закону має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.10.2010 р. відкрите скорочене провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення щомісячної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 07.04.2010 р.
24.11.2010 р. відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, але протягом десяти днів свої заперечення проти позову до суду не направив.
Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, вивчивши письмові матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням позивача № НОМЕР_2 з проставленим у ньому штампом «дитина війни».
Враховуючи вищевказаний статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в редакції, якою визначено що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Ст.65 розділу 1, пункті» 61; 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та про внесення змін закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
У відповідності з рішенням Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Київському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, у розмірі , який передбачено ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" та про «Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Таким чином, відповідач у 2010 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Судові витрати у вигляді судового збору по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 07 квітня 2010 року по 15 грудня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 07 квітня 2010 року по 15 грудня 2010 року.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).
Постанова, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя