ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  Справа № 2-а-1563/1908-2010 р  

 16 грудня 2010 року                                                       Суддя Козівського районного суду  

Тернопільської області

Боднарук Б.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Козові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії,-  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Козівському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за період із 09 липня 2007 року до постановлення судом рішення, з урахуванням раніше сплачених сум.  

Посилається на те, що набувши статус дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком із 01 січня 2007  року. Однак, відповідачем вказану вимогу закону не було виконано, у 2007 році надбавка не виплачувалася, в 2008 - 2009 роках, та по даний час така надбавка виплачувалася позивачу не в повному обсязі.

Вважає, що положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007- 2009 роки» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.

Просить суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати зробити перерахунок щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком із 09 липня 2007 року по теперішній час відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Судові витрати покласти на відповідача.  

Позивач в судове засідання подав письмову заяву в якій просить справу слухати без його участі, у зв’язку із станом здоров’я, просить позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача надіслав до суду письмове заперечення, в якому відносно позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, оскільки Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195 передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із Державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, та будь-яких порушень законодавства з боку Пенсійного Фонду України немає. Законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 Закону № 2195 проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України.

Суд, враховуючи письмову заяву позивача, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що вказаний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорту громадянина України, є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що стверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195 в редакції від 19 грудня 2006 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України