Справа № 2-3454/10/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губській Я.В.
при секретарі Плотниковій К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», 3-ї особи: інспекція архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинні будівлі та зобов’язання провести державну реєстрацію
ВСТАНОВИВ:
23.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Харківської міської ради, 3-я особа: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на новостворене нерухоме майно та узаконення споруд самочинного будівництва.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що він власником 21/100 частин садибного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці площею 1820 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. На протязі 2006-2009 років при мовчазній згоді співвласників домоволодіння за власні кошти побудував для власних потреб нові споруди : льох літ. Л, сарай літ. М. та прибудову літ. а8. По закінченню будівництва даних самовільних споруд, звернувся за його реєстрацією, але йому було відмовлено. Після отримання роз’яснення щодо процедури узаконення, звернувся за виготовленням технічної документації на нові споруди до фірми «Зодчій» і отримав позитивний висновок на відповідність новозбудованих споруд до будівельних стандартів і можливості подальшої їх експлуатації. Також вказує, що ним були отримані позитивні відповіді від Київської районної СЕС м. Харкова, Київського районного відділу МНС м. Харкова, Харківського Управління містобудування та архітектури при міськвиконкомі, виконкому Київського району м. Харкова про можливість збереження та подальшої експлуатації зазначених будівель. Посилаючись на те, що співвласники домоволодіння не надають згоди на узаконення новостворених споруд, звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача доводи позовних вимог підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити. Зазначають, що наявність рішення суду про знос цих самовільних споруд не може бути забороною для звернення до суду з вищезазначеними вимогами про визнання права власності на це майно.
Під час попереднього судового розгляду судом до участі у справі були залучені в якості третіх осіб співвласники домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інспекція архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, в якості співвідповідача - КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».
Представники Харківської міської ради та КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, у зв’язку з чим суд розглядає справу у їх відсутність.
Представник третьої особи – інспекції архітектурно-будівельного контролю в Харківській області також до судового засідання не з’явився, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, просив розглядати справу у їх відсутність. В запереченнях на позов зазначали, що здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, який видається інспекціями ДАБК, вважається самовільним будівництвом. Відповідний дозвіл інспекцією ДАБК в Харківській області ОСОБА_1 не надавався, об’єкт в експлуатацію не приймався. (а.с.129-130).
Співвласник домоволодіння ОСОБА_2, діючий в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_4, представник ОСОБА_3 проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечували та просили провадження по даній справі закрити, оскільки судом Київського району м. Харкова вже було постановлено рішення про знос цих же самовільних споруд. Крім того, вказують, що споруди були побудовані ОСОБА_1 на земельній ділянці, якою спільно користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а згоди ОСОБА_3 або її представник на користування цими спорудами та визнання права власності на надавали, напроти, категорично заперечують проти цього.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.11.2010 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України відмовлено.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи, справ №№ 2-6597/10, 2-1789/09, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в судовому порядку у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивачу ОСОБА_1 належить 21/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних будівель, ј частина цього ж домоволодіння з надвірними будівлями – ОСОБА_2, ј частина – ОСОБА_4, 18/100 частин - ОСОБА_3 (а.с. 168).
Статтею 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»,дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Згідно рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.10.2005 року домоволодіння з надвірними АДРЕСА_1 було розподілено між співвласниками ОСОБА_4, ОСОБА_2, та ОСОБА_3, ОСОБА_1 та визначений порядок користування земельною ділянкою.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 61/100 частину домоволодіння виділена в користування земельна ділянка по фактичному користуванню площею 1419 кв.м., а решта залишилася у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3, між якими порядок користування не визначений. Земельна ділянка площею 430 кв.м. виділена для спільного користування співвласників.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 без згоди співвласників, які заперечують проти визнання за ним права власності на новостворене майно та без згоди власника земельної ділянки самочинно, без належного дозволу та належного проекту на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному з ОСОБА_3 користуванні, збудував цегляну прибудову літ.»а8», цегляний сарай літ. «М» із льохом літ. «Л».
За змістом ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно, якщо самочинне будівництво не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може подати позов до суду про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Однак, ст. 182 ЦК України передбачена обов'язкова державна реєстрація виникнення права власності на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації. Оформлення права власності на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, місцевими органами самоврядування.
Відповідно до п.10 Додатку 1 «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002р № 7/5 ( у редакції наказу від 28 січня 2003р. № 6/5) підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду, третейського суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна.
Як встановлено судом, питання порушення прав власників щодо новоствореного ОСОБА_1 нерухомого майна вже було предметом судового розгляду.
Так, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2009 року було визнано, що побудовані ОСОБА_1 прибудова літ.»а8», цегляний сарай літ. «М» із льохом літ. «Л» є самовільними спорудами та зобов’язано ОСОБА_1 знести вищезазначені самовільно побудовані споруди. Дане рішення набуло чинності 11.11.2009 року, звернено до виконання в примусовому порядку, направлено ОСОБА_1 державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ зобов’язання про виконання. Під час розгляду даного спору за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 було встановлено порушення прав цих співвласників збудованими ОСОБА_1 спорудами.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2009 року встановлено, щ споруди, побудовані ОСОБА_1 - прибудова літ.»а8», цегляний сарай літ. «М» із льохом літ. «Л» є самочинними, порушують права інших співвласників та підлягають зносу, то визнання права власності на ці ж самі споруди є неможливим при таких обставинах.
Звертаючись з позовом до суду про визнання права власності ОСОБА_1 посилається на те, що ним отриманий позитивний висновок фірми «Зодчій» на відповідність новозбудованих споруд до будівельних стандартів і можливості подальшої їх експлуатації. Також вказує, що ним були отримані позитивні відповіді від Київської районної СЕС м. Харкова, Київського районного відділу МНС м. Харкова, Харківського Управління містобудування та архітектури при міськвиконкомі, виконкому Київського району м. Харкова про можливість збереження та подальшої експлуатації зазначених будівель. Порушень прав та інтересів співвласників шляхом визнання за ним права власності на новостворені споруди не вбачає, навпаки, зазначає, що це вирішить усі проблемні питання.
Дані посилання суд вважає необґрунтованими при наявності чинного на теперішній час рішення суду про визнання цих споруд самовільними та їх знос.
Також суд звертає увагу на те, що під час розгляду даного позову інспекцією ДАБК було повідомлено, що дозвіл ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, який видається інспекціями ДАБК не надавався, об’єкт в експлуатацію не приймався, згоди співвласника, спільно з яким позивач користується земельною ділянкою (ОСОБА_3.) також до теперішнього часу не отримано. Земельна ділянка ОСОБА_1 в окреме користування виділена не була. Інші співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 (ОСОБА_4, ОСОБА_2.) також заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на порушення їх прав та інтересів.
Оскільки немає підстав для визнання права власності на новостворене самовільне майно, то немає підстав і для зобов’язання комунального підприємства бюро технічної інвентаризації щодо державної реєстрації цього нерухомого майна.
За таких обставин, аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», 3-ї особи: інспекція архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинні будівлі по АДРЕСА_1 – сарай літ. М, льох літ. Л, прибудову літ. а8 та зобов’язання КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» підготувати матеріали для отримання свідоцтва про право власності та зобов’язання провести державну реєстрацію права власності даних споруд - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :