справа №2-3254/10/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Бородіної Н.М..,
при секретарі Ринденко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Київського РУГУ МВД України в м.Харкові, про зняття з реєстрації,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, після уточнень якого, просить суд усунути позивачу перешкоди в користуванні АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстраційного обліку в належній йому квартирі відповідачів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача позов та обставини, викладені в ньому, підтримав.
Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, вказуючи, що їм нікуди прописатися.
Відповідач – ОСОБА_4, у судове засідання не з’явився , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Слободський край».
3-я особа - Відділ громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб в Харківській області, в судове засідання не з’явилась, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя. В зазначеній квартирі зареєстровані відповідачі.
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, кожен громадянин має право вільно володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому на праві власності майном.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319. 321 ЦК України).
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 25 липня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В. М. позивач набув право власності на АДРЕСА_1 17 червня 2009 року здійснено державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації в реєстрі за № 2939. Тобто, фактично відповідачі втратили право власності на квартиру, однак в добровільному порядку вони не бажають знятися з реєстрації , чим порушують право позивача на вільне володіння користування та розпорядження майном, а саме АДРЕСА_1
За викладених обставин позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-218 ЦПК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, суд ,-
вирішив :
Позовні вимоги задовольнити. Усунути гр. ОСОБА_1 перешкоди в користуванні ним АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку в належній йому квартирі Відповідачів: громадян ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4.
Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 8 гр.50 коп. по 2 грн.83 коп з кожного та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 12 грн. 33 коп. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом Бородіна Н.М.