справа № 2-693/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 грудня 2010 р.                   м. Острог  

  Острозький районний суд Рівненської області у складі :  

головуючого    судді Василевича О.В.  

при секретарі   Панчук М.В.  

  з участю позивача ОСОБА_1  

представника позивача ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно, -  

встановив :    

ОСОБА_1 звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовною заявою до виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області про визнання за ним права власності на квартиру №1 та самочинно здійснені добудови веранди, ганку, балкона та гаража, що знаходяться в АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 5 листопада 1992 року придбав вказану квартиру за договором купівлі-продажу, згідно якого квартира становила 51/100 частини житлового будинку житловою площею 112,4 кв.м., загальною площею 240 кв.м., до будинку також належали сарай, вбиральні та огорожа. Вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено нотаріально та зареєстровано в Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації, а на  земельну ділянку під зазначеною квартирою було виготовлено державний акт на право власності, відповідно до якого, площа такої земельної ділянки складає 0,0552 га. Квартиру та земельну ділянку позивач має намір подарувати своїм дітям, проте зробити цього не може, оскільки під час проведення поточної інвентаризації у 2010 році Рівненський обласним бюро технічної інвентаризації було виявлено, що він самочинно добудував до вказаної квартири веранду та гараж.  

На підставі викладеного позивач просить визнати за ним право власності на квартиру №1, що знаходиться в АДРЕСА_1 та на самовільно збудовані веранду – а5, ганок – а6, балкон – а7, гараж – д, з покладенням на нього судових витрат.    

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.    

Представник відповідача Виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області у судове засідання не з’явився, подав заяву в якій вказав, що проти позову не заперечує, та просить розгляд справи проводити без його участі.  

Допитана як свідок ОСОБА_4 вказала, що проживає у квартирі АДРЕСА_2 і є сусідкою позивача. Квартира №2 цього будинку на даний час не приватизована і перебуває у комунальній власності, у зв’язку з чим вона та її чоловік є квартиронаймачами. Про те, що позивачем проведено прибудову до своєї квартири у вигляді веранди, ганка, балкону та гаража її сім’ї відомо давно. Вказаними прибудовами її прав не порушено, у зв’язку з чим будь-яких претензій до позивача ні вона, ні інші члени її сім’ї не мають.  

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, свідка, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.    

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 5.11.1992 року належить на праві власності квартира №1, що знаходиться в АДРЕСА_1, та надвірні будови – Ѕ сараю «Б»,  вбиральня «В», вхідні ганки, Ѕ погреба та Ѕ огорожі.  

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №069154  позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0552 га, яка обслуговує вказану квартиру. Належність позивачу земельної ділянки призначеної для обслуговування вищевказаної квартири за адресою АДРЕСА_1 додатково підтверджується витягом з державного реєстру земель №1820-006445 від 20.10.2010 р., технічною документацією із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.  

Відповідно до рішення виконавчого комітету Острозьких міської ради від 10.03.1992 р. позивачу було надано дозвіл на будівництво гаража на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1.  

З технічного паспорта від 29.03.1992 р., який був погашений при поточній інвентаризації в 2010 році, та технічного паспорта від 8 вересня 2010 року вбачається, що позивачем на місці існуючої веранди до квартири було здійснено прибудову у вигляді веранди – а5, ганка – а6, балкона – а7, крім того було прибудовано гараж – д.  

Відповідно до довідки Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Острозького РВ ГУ МНС України в Рівненській області від 10 листопада 2010 року при проведенні реконструкції квартири АДРЕСА_1 порушень правил протипожежної безпеки не виявлено.  

Згідно довідки Острозької районної санітарно-епідеміологічної станції від 21.12.2010 року реконструкція квартири за вказаною адресою проведена без порушення санітарних норм та правил.  

Відповідно до довідки Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Острозької міської ради  від 22.12.2010 року під час реконструкції вказаної квартири порушення будівельних норм і правил також не виявлено.  

Встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи, дають підстави суду дійти до висновку про те, що власником квартири №1 у двохквартирному будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 з надвірними будівлями є позивач.  

Окрім того, з пояснень позивача, свідка, оглянутих в судовому засіданні письмових доказів вбачається, що самовільно збудована прибудова у вигляді веранди – а5, ганка – а6, балкона – а7, та гараж – д, знаходяться в межах земельної ділянки, яка перебуває у власності позивача, будівельних, протипожежних, санітарних норм і правил не порушує, а також не порушує прав інших осіб.  

Відповідно до ч.1, 3, 4, 5 ст.376 ЦК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються  самочинним  будівництвом,  якщо  вони  збудовані або будуються  на земельній  ділянці,  що  не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; якщо  власник  (користувач)  земельної  ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою,  яка здійснила  (здійснює)  самочинне  будівництво  на  його  земельній ділянці,  або  якщо  це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою,  яка здійснила (здійснює) самочинне  будівництво, або за її рахунок; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.    

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що самовільно збудовані прибудови розташовані на земельній ділянці, яка знаходяться у власності позивача, крім того позивачем було здійснено  погодження інспектуючих служб щодо здійсненого ним самовільного будівництва, під час якого було встановлено, що прибудови відповідають діючим БНіП, СНіП та ППБ України, а відтак судом не було здобуто та в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що веранда – а5, ганок – а6, балкон – а7, та   гараж – д були збудовані з порушенням прав інших осіб або за межами земельної ділянки, яку було виділено для позивача.    

Самочинно здійснені позивачем прибудови невід’ємно зв’язані з квартирою та в силу ст.183 ЦК України вважаються неподільною річчю, а тому право власності за позивачем підлягає визнанню вцілому на квартиру з урахуванням закінченої будівництвом  прибудови у вигляді веранди, ганка, балкона та гаража.  

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства.    

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.11, 16, 328, 376 ЦК України, суд –    

вирішив :  

Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з 5 кімнат житловою площею 69,1 кв.м., загальною площею 124,7 кв.м., у тому числі : коридору 1-1, коридору 1-2, коридору 1-3, кухні 1-4, коридору 1-5, ванної кімнати 1-6, вбиральні 1-7, житлової кімнати 1-8, сх.клітки 1-9, житлової кімнати 1-10, житлової кімнати 1-11, кладової 1-12, житлової кімнати 1-13, житлової кімнати 1-14, та на надвірні будівлі : Ѕ погреба, Ѕ сараю Б, вбиральню В, огорожу №1, та на самочинно збудовані : веранду –а5, ганок – а6, баклон – а7, гараж – д.  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя Острозького районного суду             Василевич О.В.