Справа № 2-335/2010 року  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

28 грудня 2010 року Веселинівський районний суд Миколаївської області  в складі:  

головуючого – судді   -  Тустановського А.О.

при секретарі               -   Тарєлкіній Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Прокурора Веселинівського району в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області до ОСОБА_1 про припинення використання земельної ділянки, стягнення заподіяної шкоди в сумі 2072,10 грн., визнання договору оренди недійсним,  

  В С Т А Н О В И В :    

 Прокурор Веселинівського району в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення використання земельної ділянки, стягнення заподіяної шкоди в сумі 2072,10 грн., визнання договору оренди недійсним.  

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 28 листопада 2003 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого Веселинівська райдержадміністрація надає, а ОСОБА_1. приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, загальною площею 29,86 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. ріллі 22,26 га, пасовищ 7,6 га для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва. При проведенні обстеження державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Веселинівському районі Макущенко В.О. було встановлено, що вищевказана земельна ділянка використовуються не за цільовим призначенням, в зв’язку з цим інспектором були винесені приписи про припинення використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, які відповідачем ОСОБА_1. не виконанні, тому позивач змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав в повному обсязі і з тих же підстав.  

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю. Суду пояснив, що у 2010 році земельну ділянку розміром 7,6 га пасовищ не обробляв взагалі, а ділянка була засіяна сільськогосподарською культурою рапс ТОВ «Поріччя» без його відома.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 28 листопада 2003 року між Веселинівською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого Веселинівська райдержадміністрація надає, а ОСОБА_1. приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану на території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, загальною площею 29,86 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. ріллі 22,26 га, пасовищ 7,6 га для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва. 10.06.2010 року при проведенні обстеження земельної ділянки розміром 7,6 га пасовищ державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Веселинівському районі Макущенко В.О. було встановлено, що вищевказана земельна ділянка використовуються не за цільовим призначенням, а саме – земельна ділянка засіяна рапсом. В зв’язку з чим цього ж дня 10.06.2010 року інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення № 08/06-09 та винесено припис № 37 про припинення використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, який відповідачем ОСОБА_1 виконаний не був, а 24.06.2010 року у відношенні відповідача було винесено постанову № 12/06-09 про накладення адміністративного стягнення за ст. 53 КУпАП.

Відповідно до розрахунку, здійсненого державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Веселинівському районі Макущенко В.О., розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням становить 2072,10 грн..

 Згідно з вимогами ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3, який є головою ТОВ «Поріччя», та ОСОБА_4, який в 2009 році працював керуючим ТОВ «Поріччя», суду вказали, що земельна ділянка розміром 7,6 га, яка знаходиться в оренді ОСОБА_1, товариством у 2010 році не використовувалася. Вказані пояснення свідків спростовують покази відповідача та свідка ОСОБА_5 щодо використання спірної земельної ділянки ТОВ «Поріччя». Крім того, в складених стосовно відповідача державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Веселинівському районі Макущенко В.О. акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.06.2010 року, протоколі про адміністративне правопорушення № 08/06-09 від 10.06.2010 року та приписі  № 37 від 10.06.2010 року є підписи ОСОБА_1, але відсутні будь-які пояснення останнього щодо використання орендованої ним земельної ділянки ТОВ «Поріччя».    

З огляду на викладене суд прийшов до переконання, що відповідачем було здійснено використання земельної ділянки, розміром 7,6 га пасовищ, не за цільовим призначенням.  

Разом з тим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. ст. 152, 158 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, вирішуються виключно судом.  

У відповідності до абзацу 4 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»   питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред’явлення позову про розірвання договору  .  

Також, наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що визначенні ст. 21 ЗК України не можуть бути застосовані до користувачів земельних ділянок, оскільки ст. 20 ЗК України визначено органи, які здійснюють саме  встановлення та зміну цільового призначення земель, а не їх використання.

Крім того, державним інспектором порушений порядок припинення права користування земельною ділянкою, що використовується з порушенням земельного законодавства, який визначений ст. 144 ЗК України, зокрема, відсутня повторна вказівка інспектора про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк та накладення на відповідача адміністративного стягнення раніше 30-денного строку з дня видачі першої вказівки про усунення порушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню лише в частинні стягнення шкоди, що заподіяна відповідачем ОСОБА_1 внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:  

 Позов прокурора Веселинівського району в інтересах держави в особі Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області грошові кошти за заподіяну внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням шкоду в сумі 2072 (дві тисячі сімдесят дві) гривні 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави держмито в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

 Суддя: підпис

З оригіналом згідно.      

Оригінал рішення знаходиться в Веселинівському районному суді, справа №2-335/2010 року.  

  Суддя Веселинівського районного

суду Миколаївської області:                                                                Тустановський А.О.