справа № 22ц-1581/2010рік головуючий у 1 інстанції – Макарик В.Я.
категорія – спори, що виникають із доповідач – Гірський Б.О.
земельних правовідносин (45)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі - Танцюрі О.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду від 02 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Теребовлянського районного суду від 02.04.2010 року позов задоволено.
"Зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні присадибною земельною ділянкою ОСОБА_2, що знаходиться за адресою Теребовлянський район АДРЕСА_1.
Зобов’язано ОСОБА_3 звільнити частину самовільно захопленої земельної ділянки в розмірі 0,0223 га, яка належить ОСОБА_2 – у відповідності до схеми, що на додатку №2 висновку №1833 судової земельно-технічної експертизи від 07.07.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в загальному розмірі 1216 грн."
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 17.06.2010 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, як особа, яка не брала участі у справі, просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не притягнув її до участі в справі, а судовим рішенням зачіпаються її права, як користувача суміжної з сестрою – ОСОБА_3 земельної ділянки.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід відхилити.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З матеріалів справи вбачається, що сторони справи – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками будинковолодінь, які знаходяться в АДРЕСА_1 і правомірно користуються земельними ділянками, які межують між собою.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з порушення її прав, як землекористувача, з боку ОСОБА_3, яка будучи власником суміжної земельної ділянки змістила її межі в бік земельної ділянки ОСОБА_2, чим здійснила її самовільне захоплення в розмірі 0,0223 га, що встановлено висновком судової земельно-технічної експертизи.
Апелянт ОСОБА_1 є власником будинковолодіння і земельної ділянки в АДРЕСА_1, що межує з її сестрою – ОСОБА_3
Тому, судовим рішенням, яким вирішено спір між суміжними землекористувачами – ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не зачіпаються права землекористувача ОСОБА_1, дане рішення є законним і суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теребовлянського районного суду від 02.04.2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: