Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Юрків І.П.
Сторін: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, ОСОБА_5 Коломийського міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України, про визнання незаконними рішення Коломийської міської ради, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в її користуванні та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
17 вересня 2007 року, ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що рішенням виконкому Коломийської міської ради від 21 листопада 1995 року проведено виділ її будинку, що належить їй на праві власності, із складу будинковолодіння по АДРЕСА_1. Цим же рішенням за будинком закріплено земельну ділянку площею 1052,3 кв. м.
19 червня 1996 року їй видано Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку 0,10 га а 52,3 кв. м. використовувалось нею для садівництва.
29 серпня 2007 року відповідачка на земельній ділянці що перебуває у її приватній власності і користуванні, розпочала будівництво і повідомила що земельна ділянка у неї вилучена.
Справа № 22-ц-1250/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Беркещук Б.Б. Категорія 45 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
21 березня 2007 року ОСОБА_5, на підставі рішення Коломийської міської ради передано у власність 33,74 кв. м. земельної ділянки що перебувала у її користуванні а 23 травня видано Державний акт на право приватної власності.
Просила визнати рішення Коломийської міської ради та Державний акт про право власності на земельну ділянку, незаконними. Доповнивши свої позовні вимоги, і посилаючись на те. що відповідачка ОСОБА_5, на її земельній ділянці розпочала будівництво, зрізала багаторічні фруктові насадження і кущі, просила зобов’язати відповідачку, привести земельну ділянку у належний стан та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1700 гривень.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2010 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції позивачка подала апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального і матеріального права. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд помилково виходив із того що в користуванні позивачки спірна земельна ділянка не знаходилась і вона не довела своє право на користування нею, суд також помилково виходив із того що позивачка і відповідачка не є належними землекористувачами і право позивачки не порушується. Відповідачка ОСОБА_5 не отримувала копії позовної заяви та не з’являлась в судові засідання. Журнал судового засідання не вівся, докази належним чином не досліджувались, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, її представників, представника відповідачки, перевіривши матеріали справи. приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на користування земельною ділянкою площею 0,10 га а на спірну земельну ділянку у неї відсутні правовстановлюючі документи а відповідачці, яка набула права власності на житловий будинок, на підставі договору дарування житлового будинку 07.12.2003 року, належить 0,10 га земельної ділянки і оскільки за будинком було закріплено 0,1034 га, то їй додатково рішенням від 23.05.2007 року, передано у власність 0,0034 га земельної ділянки і на дану земельну ділянку видано 23.05.2007 року Державний акт на право приватної власності на землю і вона правомірно користується нею.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, позивачці рішенням виконкому Коломийської міської ради від 21 листопада 1995 року, було закріплено за житловим будинком земельну ділянку площею 1052,3 кв. м. Зазначена земельна ділянка була виділена на місцевості, що підтверджено планом. У власність їй передано 0,10 га., виходячи з того що у містах на безоплатну приватизацію земельної ділянки мають громадяни для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в зазначеному розмірі. Решта земельної ділянки в розмірі 0,00523 га залишилось у її користуванні, тому без вилучення земельної ділянки у належного землекористувача, міська рада не вправі була розпоряджатись частиною належної позивачці земельної ділянки і надавати її у власність іншій особі. Надавши відповідачці ОСОБА_5, ще 0,0034 га земельної, без врахування того, що частина спірної земельної ділянки знаходилась у користуванні позивачки, орган місцевого самоврядування порушив вимоги п. 5, ст. 116 ЗК України відповідно до якої надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, проводиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому Земельним Кодексом України.
Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.
Вимоги позивачки підтверджені рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 21 листопада 1995 року про закріплення за житловим будинком позивачки земельної ділянки площею 1052,3 м. кв. та рішенням Коломийської міської ради від 18 квітня 1996 року про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки площею 1 000 м. кв. і залишенням у користуванні 52 м. кв., державним актом на право приватної власності на землю від 19 червня 1996 року . Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 вересня 2010 року, відповідачкою ОСОБА_5 зайнято 62 м. кв. що перебувала у власності і користуванні позивачки.
Доказів на підтвердження вимог про відшкодування матеріальної шкоди, позивачкою не надано.
Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі підлягає відшкодуванню особою яка її завдала за наявності її вини і враховує ту обставину, що відповідачка, зайнявши частину земельної ділянки позивачки, спорудивши на ній споруду, привела земельну ділянку в непридатний стан і тривалий час користуючись нею порушила нормальний спосіб життя позивачки, змушувала її звертатись в різні інстанції за захистом свого права. Неправомірна поведінка відповідачки тривалий час порушувала спокій позивачки. Розмір заявленої позивачкою моральної шкоди слід зменшити до 500 гривень.
На користь позивачки слід стягнути понесені нею судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи які підтверджені наявними у справі доказами, а також за надання правової допомоги в розумному розмірі (т1, ас., ас. 172-173, т.2, ас. 14; 122-123; 227). На відповідачку також слід покласти витрати понесені позивачкою за проведення експертизи. Інші витрати, які понесені не у зв’язку із розглядом справи в суді, не підлягають відшкодуванню.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 309; 314; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Коломийського міськрайонного суду від 01 березня 2010 року,скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати рішення Коломийської міської ради від 21 березня 2007 року про передачу у власність ОСОБА_5 земельної ділянки загальною площею 33,74 м. кв. та виданий на підставі нього ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку від 23 травня 2007 року. Зобов’язати ОСОБА_5 звільнити зайняту нею частину земельної ділянки площею 62 м. кв. з приведенням земельної ділянки в придатний для використання стан із знесенням розташованих на ній будівель і споруд та стягнути на її користь 500 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 25 гривень 50 коп. судового збору, 127 гривень 50 копійок збору з інформаційно- технічного забезпечення розгляду справи, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 2416 гривень 50 коп. витрат на проведення експертизи а всього 3569 гривень 50 копійок судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В позові про відшкодування матеріальної шкоди, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.А. Девляшевський
Р.Й. Матківський