АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Парандюк Т.С.
Суддів – Храпак Н.М., Стефлюк О.Д.
при секретарі – Прус Л.С.
з участю сторін –апелянта ОСОБА_1 та позивачки-відповідачки — ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду від 18 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 ро визнання за нею право власності на спадкове майно — садиби по АДРЕСА_1, земельних ділянок та грошових заощаджень, яке залишилось після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_4.
В обгрунтування вимог позивачка вказала, що вона є спадкоємицею померлого по праву представлення, як двоюрідна сестра, третьої черги, але нотаріальна контора не видає їй спадщини із-за спору в суді.
ОСОБА_1 звернулася із зустрічною позовною заявою про усунення від спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в зв”язку з тим, що з вересня 1992 р. по день смерті проживала із ОСОБА_4 однією сім”єю, доглядала за ним, так як він перебував у безпорадному стані, а тому є спадкоємицею померлого четвертої черги. Позивачка ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_3 за життя ОСОБА_4 не цікавились ним, не доглядали його, коли він потребував допомоги, перебували з ним у неприязних відносинах, а тому їх слід усунути від спадщини.
Рішенням Бережанського районного суду від 18 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено і визнано за нею як спадкоємицею за правом представлення право власності на спадкове майно, яке складається з садиби по АДРЕСА_1, земельних ділянок на території села згідно державних актів на право власності серії ЯА № 48781 та серії ЯА № 493883 та грошових заощаджень, що залишилися після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовити за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказала, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини справи, які мають значення для справи, тому просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її вимоги задовольнити повністю, а в позові ОСОБА_2 - відмовити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона є спадкоємицею по праву представлення і відноситься до третьої черги спадкоємців. Відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_1 суд послався на те, що нею не представлено доказів щодо безпорадного чи хворобливого стану ОСОБА_4 та умисне ухилення позивачки від надання йому допомоги.
З таким висновком суду колегія погоджується.
Відповідно до ст.1266 ЦКУ - двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка б належала б за законом їхнім матері, батькові(сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, який був двоюрідним братом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по материній лінії — їх матері були рідними сестрами. ОСОБА_4 на праві приватної власності належали садиба по АДРЕСА_1, частину якої успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6, а також земельні ділянки та грошові заощадження.
Рішенням Бережанського районного суду від 11 січня 2010 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду від 02 березня 2010 р., визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкоємцями після смерті ОСОБА_4, як двоюрідних.
Відповідно до ст.1224 ЦКУ — за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Як вбачається з позовної заяви та пояснень ОСОБА_1 в судових засіданнях, підставами для усунення ОСОБА_2 від спадкування є те, що ОСОБА_4 хворів епілепсією, не отримував пенсії, потребував матеріальної допомоги, яку вона йому надавала та здійснювала за ним догляд, так як позивачка ухилялась від надання йому допомоги.
Проаналізувавши докази по справі, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволені позову в цій частині, оскільки ОСОБА_1 не представлено жодного доказу щодо хвороби та безпорадного стану ОСОБА_4 та потребування ним матеріальної допомоги, оскільки спростовуються поясненнями самої ОСОБА_1, яка пояснила, що після припадків епілепсії ОСОБА_4 сам себе обходив, виконував не тяжку роботу по господарству, проживав окремо, до лікарів не звертався. ОСОБА_2 ж підтвердила, що її двоюрідний брат не був у безпорадному стані і не потребував сторонньої допомоги, а навпаки, ще допомагав жителям села, мав свої кошти після продажу автомобіля, а з ОСОБА_1 не проживав однією сім”єю, не вів спільного господарства.
Згідно до ст. 1258 ЦК України — спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 є спадкоємицею третьої черги по закону, а тому в порядку черговості має переважне право перед ОСОБА_1
Безпідставними є посилання апелянта щодо не врахування судом показів свідка ОСОБА_7 та факту проживання її з померлим однією сім”єю, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги за законом, а відповідно норм спадкового права спадкування проводиться в порядку черговості.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 про наявність відмови представнику прокуратури ОСОБА_2 від поховання та успадкування майна померлого ОСОБА_4, так як заява про відмову від прийняття спадщини повинна бути подана в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини — ст.1273 ЦКУ.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідає зібраним доказам, а тому підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1— відхилити.
Рішення Бережанського районного суду від 18 листопада 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Парандюк Т.С.