АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
22 грудня 2010 року. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Стадник О.Б. в судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі з участю прокурора Семенця О.А. при попередньому розгляді, ознайомившись з матеріалами справи за апеляцією старшого помічника прокурора Монастириського району на вирок Монастириського районного суду від 12 листопада 2010 року, -
в с т а н о в и в:
Вироком Монастириського районного суду від 12 листопада 2010 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.121 КК України, з застосуванням ст.75 КК України з випробуванням та іспитовим строком 3 роки.
В мотивувальній частині апеляції старший помічник прокурора Монастириського району ставить питання про скасування вироку суду внаслідок неправильного застосування кримінального закону, а саме: перекваліфікацію судом дії засудженого ОСОБА_1 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України та призначення покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.
В резолютивній частині апеляції старший помічнику прокурора просить вирок скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд.
Ознайомившись з матеріалами справи, розглянувши апеляцію старшого помічника прокурора Монастириського району, заслухавши думку прокурора, який вважає, що кримінальну справу слід зняти з апеляційного розгляду, вважаю, що справу за апеляційним поданням старшого помічника прокурора Монастириського району слід зняти з апеляційного розгляду та повернути в суд першої інстанції для виконання вимог ст.352 КПК України з наступних підстав:
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» та за змістом ст.378 КПК України, апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді, коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав, передбачених ч.1 цієї статті, але висловлено прохання повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Якщо в зазначеному випадку позиція прокурора, потерпілого, його представника є суперечливою і не узгоджується з вимогами пунктів 2, 3 ч.1, ч.2 ст.374, ч.1 ст.378 КПК України, головуючий у суді першої інстанції за
_______________________________________________________________________________________________
Справа № 11-13 головуючий у 1 інстанції Костюк М.І.
категорія 122 КК України
наявності до того підстав вправі своєю постановою визнати, що апеляція не відповідає вимогам ст.350 КПК України, та залишити її з дотриманням ст.352 цього Кодексу без руху, а в подальшому – і без розгляду.
Так, ч.2 ст.374 КПК України встановлює, що а пеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6 - 10, 13 частини другої статті 370 КПК України, якими відповідно є наступні:
- - вирок винесено незаконним складом суду;
- - порушено право обвинуваченого на захист;
- - порушено право обвинуваченого користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;
- - справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого частиною другою статті 262 КПК України;
- - порушено правила підсудності;
- - порушено таємницю наради суддів;
- - вирок (постанову) не підписано будь-ким із суддів;
- - у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених КПК України випадках не фіксувався технічними засобами;
- - порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом.
Як вбачається із змісту мотивувальної частини апеляції, старший помічник прокурора Монастириського району наведених підстав не вказує, а наводить доводи щодо скасування вироку з мотивів неправильного застосування кримінального закону, тобто таких, за яких у відповідності з вимогами ст.378 КПК України апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок.
Проте, у резолютивній частині подання прокурор ставить питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
Така невідповідність змісту мотивувальної та резолютивної частин апеляції, що позбавляє можливості постановлення нового вироку апеляційним судом, оскільки він не вправі виходити за межі апеляції, слід вважати істотною та такою, що виключала можливість призначення її до апеляційного розгляду судом першої інстанції внаслідок того, що апеляція не відповідає вимогам ст.350 КПК України.
Суд першої інстанції, отримавши дану апеляцію, у відповідності з вимогами ст.ст.351-354 КПК України повинен був вирішити питання щодо можливості призначення його до розгляду, проте вимог закону не виконав.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 357, 359 КПК України, -
п о с т а н о в и в:
Справу за апеляцією старшого помічника прокурора Монастириського району на вирок Монастириського районного суду від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 зняти з апеляційного розгляду та повернути в суд першої інстанції для виконання вимог ст.352 КПК України.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області підпис
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Б. Стадник.