Судове рішення #12880652

    АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

У Х В А Л А    

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  29 грудня 2010 року  

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

  головуючого – Максимовича Ю.А.  

суддів – Римар Т.М., Кунця І.М.  

прокурора – Сеник Н.В.  

засудженого – ОСОБА_1  

захисників – адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  

  розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями прокурора відділу прокуратури Тернопільської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 на вирок Зборівського районного суду від 20 вересня 2009 року, -  

  Цим вироком  

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працював на посаді Млиновецького сільського голови Зборівського району Тернопільської області, раніше не судимого, -  

  засуджено:  

- за ч.2 ст.368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки та з конфіскацією належного йому майна;  

- за ч.1 ст.366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік;  

- за ч.2 ст.191 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік 6 місяців.  

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 3 роки та з конфіскацією належного йому майна.  

  Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 постановлено рахувати з 29 грудня 2009 року.  

  Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – тримання під вартою.  

  За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за злочини, які за вироком суду вчинені за наступних обставин.  

  ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Млиновецького сільського голови Зборівського району Тернопільської області та згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 29 грудня 2009 року близького 12 год. біля кафе “Зупинка”, що по вул. Б.Хмельницького у с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, отримав у ОСОБА_5 хабар в сумі 140 000 грн., який вимагав у останнього за сприяння у наданні Млиновецькою сільською радою згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу та подальшого отримання у власність земельної ділянки загальною площею 0,35 га.  

  Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Млиновецького сільського голови Зборівського району Тернопільської області, будучи службовою особою – державним службовцем 7 рангу, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам держави та територіальної громади, шляхом зловживання своїм службовим становищем, протягом липня 2008 року та липня 2009 року, шляхом привласнення бензину А-95 в кількості 378,3 л., заволодів бюджетними коштами сільської ради на загальну суму 2432 грн. 67 коп.  

  Також, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Млиновецького сільського голови Зборівського району Тернопільської області, будучи службовою особою, діючи умисно, всупереч інтересам держави та територіальної громади, з метою списання привласненого ним бензину, вніс до офіційних документів – дорожніх листів орендованого сільською радою легкового автомобіля марrи “Шеврове Авео”, д.н.з. НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості про пробіг автомобіля, в результаті чого упродовж липня 2008 року та липня 2009 року шляхом привласнення пального в кількості 378,3 л., завдав збитків сільській раді на загальну суму 2432 грн. 67 коп., що відповідає пройденим автомобілем 5404 км.  

В апеляціях:  

- прокурор відділу прокуратури Тернопільської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати за м’якістю призначеного ОСОБА_1 покарання та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 засудити:  

- за ч.2 ст.368 КК України - на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з здійсненням функцій організаційно-розпорядчого характеру строком на 3 роки та конфіскацією всього майна, яке є його власністю;  

- за ч.2 ст.191 КК України - на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням функцій організаційно-розпорядчого характеру строком на 1 рік 6 місяців;  

- за ч.1 ст.366 КК України - на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням функцій організаційно-розпорядчого характеру строком на 1 рік.  

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням функцій організаційно-розпорядчого характеру строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.  

Вказує на те, що суд при призначенні покарання не врахував всі обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, вчинив умисний корисливий злочин, не визнав вини та призначив останньому покарання, яке на думку апелянта, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.  

Крім того вказує, що судом при призначенні ОСОБА_1 покарання не застосовано ст.54 КК України;  

    - захисник засудженого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 вважаючи вирок незаконним, а також таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, просить його скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, оскільки вина ОСОБА_1 у вимаганні та отриманні хабара не доведена і він засуджений за цей злочин незаконно. Зазначає, що попереднім слідством ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення в тому, що він вимагав у ОСОБА_5 хабар за видачу рішення Млиновецької сільської ради про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в той же час земельна ділянка, яка виділялась ОСОБА_5, знаходилась в розпорядженні Зборівської райдержадміністрації і рішення сільської ради для її виділення не потрібно і воно ніяк не могло вплинути на її виділення, чи не виділення. Стверджує, що ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями щодо виділення земельної ділянки. Вказує, що рішення сільської ради прийняте 23 листопада 2009 року, а рішення райдержадміністрацією про виділення земельної ділянки ОСОБА_5 прийняте 18 грудня 2009 року, а згідно показів ОСОБА_5, ОСОБА_1 вимагав у нього хабар 28 грудня 2009 року, тобто тоді, коли земельна ділянка вже була виділена. Крім того, оперативно-розшукова справа на ОСОБА_1 заведена 12 грудня 2009 року, а ОСОБА_5 в міліцію звернувся 29 грудня 2009 року, що свідчить про організовану провокацію хабара. Крім того, зазначає, що суд вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, визнавши винним ОСОБА_1 у вимаганні хабара у ОСОБА_5 не лише за сприяння в наданні Млиновецькою сільською радою згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5, а й за сприяння в подальшому отриманні ним у власність земельної ділянки площею 0,35 га.  

  Щодо засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, то вказує, що дане обвинувачення не знайшло підтвердження ні на попередньому слідстві, ні в судовому засіданні, навпаки зібрані докази підтверджують той факт, що ОСОБА_1 хоча офіційно був у відпустці в липні 2008 та 2009 року, однак кожного дня виходив на роботу та використовував автомобіль в інтересах громади і бюджетні кошти були використані ним на придбання бензину, а не привласнені.  

  Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, щодо апеляції адвоката ОСОБА_2, то просить її залишити без задоволення, засудженого ОСОБА_1, його захисників – адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали подану в інтересах засудженого апеляцію та просять вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає.  

  Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства та судом дотримано вимог кримінально-процесуального закону, спрямованих на встановлення у справі об’єктивної істини.  

  Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.  

Із матеріалів справи видно і на це послався суд у вироку, що як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 детально описували та розповідали про обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, а саме вимагання останнім хабара в сумі 140 000 грн. за сприяння у наданні Млиновецькою сільською радою згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу та подальшого отримання у власність земельної ділянки загальною площею 0,35 га.  

  Їхні пояснення впродовж усього досудового слідства та в судовому засіданні відзначались послідовністю, логічністю та, крім того, узгоджувались з іншими об’єктивними доказами, а тому підстав сумніватись в їх правдивості та достовірності немає і суд першої інстанції обґрунтовано поклав їх в основу вироку.  

  Згідно показань свідка ОСОБА_7., у листопаді 2009 року він познайомив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з головою Млиновецької сільської ради - ОСОБА_1 та був присутнім при зустрічах ОСОБА_1 з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 біля приміщення ТЦ “Орнава” в м. Тернополі та в с. Млинівці, коли ОСОБА_1 показував земельні ділянки.  

  З показань свідка ОСОБА_5 під час досудового та судового слідства вбачається, що на початку листопада 2009 року ОСОБА_7 познайомив його, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з Млиновецьким сільським головою ОСОБА_1, який повідомив, що на території сільської ради є декілька ділянок, але не знав скільки вони коштують. В подальшому ОСОБА_1 показав наявні земельні ділянки з яких їх зацікавила земельна ділянка площею біля 0.30 га, що розташована неподалік Козацької могили. ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібно погодити документи, зробити геодезичну зйомку, яку може виготовити ОСОБА_9  

Через 2-3 дні, він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8 зустрілись з ОСОБА_1 і ОСОБА_10 в кафе “Зупинка”, що у с. Озерна Зборівського району. ОСОБА_9 повідомив, що для того, щоб звернутись в Зборівську райдержадміністрацію про надання дозволу на складання проекту землеустрою, спочатку необхідно отримати дозвіл сесії Млиновецької сільської ради на виготовлення проекту землеустрою. ОСОБА_1 сказав, що може посприяти у виділенні цієї земельної ділянки та, що ціна 0,01 га буде становити 480 доларів США.  

В кінці листопада 2009 року він разом з ОСОБА_6 зустрілись з ОСОБА_1 в ТЦ “Орнава”, де ОСОБА_1 повідомив, що площа земельної ділянки становить 0,30 га, однак є ще можливість приєднати до неї 0,05 га, а також сказав, якщо він не отримає грошові кошти, то не буде сприяти в одержанні земельної ділянки.  

Приблизно 20 грудня 2009 року до ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_1 і повідомив, що є розпорядження голови районної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та щоб вони готували грошові кошти в доларах США або в гривнях по курсу 8,10 грн. за 1 долар, тобто це становило 140 000 грн. Він зрозумів, що ОСОБА_1 вимагає хабар, оскільки він сказав, якщо грошей не буде, то він знищить документи і буде перешкоджати в отриманні землі.  

28 грудня 2009 року він разом з ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_1 в Млиновецькій сільській раді, де ОСОБА_1 підтвердив, що за його сприяння у виділенні земельної ділянки йому потрібно буде дати 140 000 грн. та домовились з ним про зустріч 29 грудня 2009 року на 11 год. 30 хв. у кафе “Зупинка”, що в с. Озерна Зборівського району Тернопільської області.  

29 грудня 2009 року в с. Озерна Зборівського району Тернопільської області ОСОБА_1 передав йому копію рішення сесії Млиновецької сільської ради від 23 листопада 2009 року про дачу згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,35 га. йому, ОСОБА_5, яку завірив печаткою Млиновецької сільської ради та своїм підписом і записом “копія вірна”, а він передав ОСОБА_1 140 000 грн. хабара за сприяння в отриманні у власність земельної ділянки площею 0,35 га. При цьому ОСОБА_1 розпорядився, щоб сумку з грішми ОСОБА_6 відніс у його автомобіль, що той і зробив, поклавши сумку з грішми на переднє сидіння автомобіля, яким приїхав ОСОБА_1, який перед тим відкрив цей за допомогою брилка сигналізації (т.1 а.с.9-12, 17-18, т.2 а.с.1-11, т.3 а.с.212-213).  

  Показання свідка ОСОБА_5 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, як в ході досудового слідства так і під час розгляду справи судом першої інстанції, з яких вбачається, що він, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вирішили знайти земельну ділянку неподалік автодороги Тернопіль-Львів для облаштування автомобільної мийки та кафе.  

В серпні 2009 року він разом з ОСОБА_5 з цього приводу звертався до голови Зборівської районної ради та районного архітектора, однак бажаного результату це не дало. В першій половині листопада 2009 року ОСОБА_7, познайомив його, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з ОСОБА_1, який через декілька днів показав їм декілька земельних ділянок на території Млиновецької сільської ради. Останньою була земельна ділянка неподалік Козацької могили біля автодороги. ОСОБА_1 також познайомив їх ОСОБА_9, який займається виготовленням проектів землеустрою.  

Під час зустрічі в кафе “Зупинка” у с. Озерна Зборівського району Тернопільської області ОСОБА_9 пояснив, що для того щоб звернутись в Зборівську райдержадміністрацію, спочатку необхідно отримати дозвіл сесії Млиновецької сільської ради на виготовлення проекту землеустрою.  

В кінці листопада 2009 року під час їхньої зустрічі з ОСОБА_1 в ТЦ “Орнава”, ОСОБА_1 їм повідомив, що площа земельної ділянки становитиме 0,35 га та за його сприяння в її одержанні у власність йому потрібно заплатити 140 000 грн., а якщо грошей не буде, то він пригрозив, що знищить всі документи по їх справі і землі вони не отримають.  

20 грудня 2009 року ОСОБА_1 при розмові з ним по телефону підтвердив, що знищить документи, якщо не буде грошей.  

28 грудня 2009 року в приміщенні Млиновецької сільської ради, вони  домовились про передачу ОСОБА_1 грошових коштів 29 грудня 2009 року в с. Озерна Зборівського району.  

29 грудня 2009 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 хабар в сумі 140 000 грн., на вимогу ОСОБА_1 він – ОСОБА_6 особисто поклав сумку з грошовими коштами у його автомобіль (т.1 а.с.14-15, т.2 а.с.14-22, т.3 а.с.214-215).  

  Достовірність показань вищенаведених свідків підтверджуються також показаннями свідка ОСОБА_9 в яких він вказував, що в листопаді 2009 року на прохання ОСОБА_1 він був присутнім при зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в кафе “Зупинка”, що в с. Озерна Зборівського району, та розповів їм, що для розробки проекту землеустрою земельної ділянки, яка їх цікавить, необхідно отримати відповідне розпорядження райдержадміністрації, також він повідомив, що Зборівська районна державна адміністрація вимагає рішення сесії сільської ради про дачу згоди на виготовлення проекту землеустрою (т.3 а.с.213-214).  

  Крім того, в своїх поясненням, даних ним під час досудового слідства, ОСОБА_9 вказував, що практика склалась таким чином, що при виготовленні проекту землеустрою, щоб не було неузгоджень між сільською радою та райдержадміністрацією, спочатку дозвіл на виготовлення проекту землеустрою дає сільська рада, а потім райдержадміністрація (т.2 а.с.28-33).  

  Також свідки ОСОБА_11 - заступник голови Зборівської райдержадміністрації, ОСОБА_12 - начальник юридичного відділу Зборівської райдержадміністрації, ОСОБА_13. – начальник управління Держкомзему у Зборівському районі в своїх показаннях підтверджували, що в Зборівському районі склалась практика, що перед винесенням райдержадміністрацією розпорядження про надання дозволу особі на складання проекту землеустрою вимагається рішення сесії сільської ради про дачу цій особі дозволу на складання проекту землеустрою.  

  Крім того, ОСОБА_13. в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що якби не було погодження сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, він би не підготував проект розпорядження голови райдержадміністрації про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,35 га на території Млиновецької сільської ради ОСОБА_5 (т.3 а.с.209).  

  Також, свідок ОСОБА_14, яка працює спеціалістом апарату Зборівської районної державної адміністрації, повідомила, що 15 грудня 2009 року заяву ОСОБА_5 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,35 га на території Млиновецької сільської ради разом з копіями паспорта ОСОБА_5, ідентифікаційного коду та рішення Млиновецької сільської ради про дачу згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,35 га ОСОБА_5, приніс саме ОСОБА_1 (т.3 а.с.209).  

  Свідок ОСОБА_15 - секретар Млиновецької сільської ради показала, що в листопаді 2009 року ОСОБА_1, перед сесією Млиновецької сільської ради сказав включити в порядок денний питання про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території сільської ради ОСОБА_5, надав відношення, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду ОСОБА_5 Самого заявника вона не бачила, документи отримала від ОСОБА_1 (т.3 а.с.209-210).  

  З показань свідка ОСОБА_16 - землевпорядника Млиновецької сільської ради вбачається, що за декілька днів до сесії сільської ради до нього зайшов голова сільської ради ОСОБА_1 та попросив продиктувати йому текст майбутнього рішення сесії сільської ради про надання згоди на складання проекту землеустрою (т.3 а.с.210).  

  Як видно з матеріалів справи:  

- рішенням двадцять шостої сесії п’ятого скликання Млиновецької сільської ради від 23 листопада 2009 року дано згоду на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,35 га у власність ОСОБА_5 (т.1 а.с.117);  

- 18 грудня 2009 року винесено розпорядження Зборівської районної державної адміністрації № 761 від “Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Млиновецької сільської ради”, зокрема про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,35 га за рахунок земель запасу ОСОБА_5 (т.1 а.с.112).  

  Винність ОСОБА_1 у вимаганні та отриманні хабара в сумі 140 000 грн. за сприяння у наданні Млиновецькою сільською радою згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу та подальшого отримання у власність земельної ділянки загальною площею 0,35 га. ОСОБА_5, крім показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтверджена сукупністю інших об’єктивних доказів.  

З наявної у справі протоколу заяви ОСОБА_5 вбачається, що 29 грудня 2009 року він звернувся в міліцію з заявою про те, що Млиновецький сільський голова ОСОБА_1 вимагає у нього хабар у розмірі 140 000 грн. за сприяння у видачі рішення сесії Млиновецької сільської ради про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.7).  

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_5 29 грудня 2009 року було вручено грошові кошти в сумі 140 000 грн., серії та номери яких вписані в протокол, а також на грошових купюрах люмінесцентним фломастером виконано напис “К” і купюри помічені спеціальним аерозольним препаратом. Ці грошові кошти були вручені ОСОБА_5 для подальшої їх передачі ОСОБА_1 (т.1 а.с.8).  

Протоколом огляду місця події, згідно якого з автомобіля ОСОБА_1 вилучено грошові кошти в сумі 140 000 грн., які він отримав в якості хабара від ОСОБА_5 Серії та номери купюр співпадають з грошовими коштами врученими ОСОБА_5 (т.1 а.с.19-24).  

Висновком експерта №2-16/0 від 6 січня 2010 року, яким підтверджено, що ОСОБА_1 одержав як хабар саме ті грошові кошти, які вручались працівниками УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_5 (т.1 а.с.239-250).  

Протоколом огляду матеріалів легалізації оперативно-розшукових заходів - відеокасети з записом розмов ОСОБА_1 і ОСОБА_5 29 рудня 2009 року, де зафіксовано факт передачі грошових коштів в сумі 140 000 грн. ОСОБА_5 ОСОБА_1 (т.1 а.с.153-156).  

  Той факт, що станом на 29 грудня 2009 року, тобто на момент отримання хабара ОСОБА_1 працював головою Млиновецької сільської ради, а отже був службовою особою, яка займає відповідальне становище, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16., рішенням сесії Млиновецької сільської ради №1 від 11 квітня 2006 року, згідно якого цього числа ОСОБА_1 був обраний головою Млиновецької сільської ради (т.1 а.с.143-144).  

Згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 він є державним службовцем  7 рангу (т.3 а.с.137).  

    Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вимаганні та отриманні хабара в сумі 140 000 грн., вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.368 КК України як одержання хабара у великому розмірі службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.  

  Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, підтверджується наступними дослідженими та проаналізованими судом першої інстанції доказами:  

- актом ревізії за період 2006-2009 років, проведеної міжрайонним контрольно-ревізійним відділом в Зборівському та Козівському районах, згідно якого сільський голова ОСОБА_1 без відкликання із щорічних відпусток в липні 2008 року та липні 2009 року безпідставно використав та списав 378,3 літрів пального, внаслідок чого заподіяно матеріальні збитки бюджету сільської ради на загальну суму 2432,67 грн. (т.3 а.с. 27-30);  

- дорожніми листами з №124 по №145 за липень 2008 року на орендований Млиновецькою сільською радою автомобіль “Шевроле Авто”, які свідчать про безпідставне списання 196,7 літрів бензину А-95 на суму 1243,05 гри., а також дорожніми листами з №117 по №137 за липень 2009 року, які свідчать про безпідставне списання 181,6 літрів бензину на суму 1189,62 грн. Дорожні листи засвідчено підписами ОСОБА_1 (т.3 а.с. 55-66, 72-83, 86);  

- розпорядженнями про відбуття у відпустки, табелями обліку використання робочого часу, у яких ОСОБА_1 рахується відсутнім на робочому місці під час відпусток у липні 2008 та у липні 2009 років( т.3 а.с. 52-53, 69-70);  

- платіжним дорученнями, накладними на отримання бензину А-95, завірених підписами сільського голови ОСОБА_1 (т.3 а.с. 67, 68, 84, 85);  

- показаннями свідків ОСОБА_15 – секретаря сільської ради та ОСОБА_17. – бухгалтера сільської ради, в яких вони вказували, що ОСОБА_1 в період відпусток в липні 2008 року та липня 2009 року використовував орендований Млиновецькою сільською радою автомобіль, який заправляв за кошти сільської ради. Дорожні листи, які ОСОБА_1 підписував як водій автомобіля також підписувала вона, ОСОБА_15 оскільки на час відпустки ОСОБА_1 виконувала обов’язки голови сільської ради, накладні на бензин та платіжні доручення на використання бензину підписував та завіряв ОСОБА_1  

  З врахуванням вищенаведеного, викладені в апеляції захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 доводи є безпідставними.  

  Так, доводи апелянта про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, не доведена спростовуються зібраними у справі та ретельно перевіреними судом доказами, які детально викладені у вироку.  

  Не відповідає дійсності твердження про те, що суд, засуджуючи ОСОБА_1 за ч.2 ст.368 КК України, вийшов за межі пред’явленого йому за цією статтею обвинувачення органами досудового слідства, оскільки пред’явлене обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.368 КК України органами слідства та викладене обвинувачення за цією статтею у вироку суду повністю співпадають.  

  Щодо посилання в апеляції на те, що рішення Млиновецької сільської ради ніяк не могло вплинути на виділення чи не виділення ОСОБА_5 земельної ділянки, а також на те, що ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями щодо виділення земельної ділянки, то вони є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки згідно пояснень свідків ОСОБА_11. - заступника голови Зборівської райдержадміністрації, ОСОБА_12 - начальника юридичного відділу Зборівської райдержадміністрації, ОСОБА_13 – начальника управління Держкомзему в Зборівському районі виробилась практика, що перед прийняттям рішення Зборівською райдержадміністрацією по земельних питаннях вимагається рішення сільської ради з даного приводу, щоб в подальшому не було будь-яких непорозумінь між сільською радою, громадою села та райдержадміністрацією (т.2 а.с. 54-58, 76-81, 82-86 т.3 а.с.208-210).  

  Також свідок ОСОБА_13. – начальник управління Держкомзему у Зборівському районі в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що якби не було погодження Млиновецької сільської ради про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо ОСОБА_5, він би не підготував проект розпорядження голови райдержадміністрації про надання дозволу на складання проекту землеустрою (т.3 а.с.209).  

  Крім того, згідно показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 – працівників Млиновецької сільської ради саме ОСОБА_1 сказав включити в порядок денний питання про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 та надав відношення, копію паспорта та копію ідентифікаційного коду останнього, а також ОСОБА_1 особисто за декілька днів до сесії сільської ради попросив ОСОБА_16 продиктувати йому текст майбутнього рішення сесії сільської ради про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 (т.3 а.с.209-210).  

Вищенаведене підтверджує той факт, що рішення Млиновецької сільської ради про дачу згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5, мало безпосередній вплив на видачу розпорядження Зборівською райдержадміністрацією №761 від 18 грудня 2009 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,35 га за рахунок земель запасу ОСОБА_5 Крім того, з показань вищенаведених свідків вбачається, що саме ОСОБА_1 наказав внести до порядку денного питання дачі такого дозволу Млиновецькою сільською радою, без якого Зборівська райдержадміністрація не видала би свого розпорядження, а також ОСОБА_1 сам безпосередньо впливав на рішення Млиновецької сільської ради, надавши особисто всі необхідні документи ОСОБА_5 та переговоривши з депутатами, про що він підтвердив в судовому засіданні пояснивши, що “я сказав депутатам, щоб дали згоду, тоді всі депутати дали згоду” Крім того, визнав, що сам особисто завіз всі документи ОСОБА_5 в райдержадміністрацію (т.3 а.с.216).  

Не заслуговують на увагу твердження адвоката ОСОБА_2 і про те, що відносно ОСОБА_1 мала місце провокація хабара. Дане твердження спростовується показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими доказами, які наведено у вироку суду першої інстанції, і які підтверджують факт вимагання ОСОБА_1 хабара в сумі 140 000 грн.  

Необґрунтованими є також доводи апеляції про безпідставність засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки вони спростовані сукупністю зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів.  

При перевірці справи колегією суддів істотних порушень вимог КПК, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_1 не встановлено. Висновки суду ґрунтуються на доказах, встановлених з дотриманням процесуального порядку їх збирання.  

Покарання ОСОБА_1 судом призначено у відповідності до ст.ст. 50,65 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. А тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства та призначив йому справедливе та достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів покарання в межах санкцій ч.2 ст.368, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України, а остаточне покарання за сукупністю злочинів призначив шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим покаранням.  

Враховуючи наведене і те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, доводи прокурора про м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання є безпідставними.  

Щодо посилання прокурора на те, що суд не позбавив ОСОБА_1 рангу державного службовця, то відповідно до ст.54 КК України позбавлення рангу, чину або кваліфікаційного класу є правом а не обов’язком суду.  

  Колегія суддів вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу, а тому підстав для скасування вироку та призначення засудженому більш суворого покарання, як про це порушується питання в апеляції начальника відділу прокуратури Тернопільської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та з підстав, викладених в апеляції захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, не вбачає.  

  На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -  

  У Х В А Л И Л А :  

  Апеляції начальника відділу прокуратури Тернопільської області, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2   залишити без задоволення,   а вирок Зборівського районного суду від 20 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_1 –   без зміни   .  

 

    Головуючий – підпис  

  Судді - два підписи  

  з оригіналом згідно:  

  Суддя апеляційного суду  

Тернопільської області                 Римар Т.М.  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація