Справа №22ц-2439                                                          Головуючий у І інстанції —Дзюбич В. Л.          Категорія — спори, про право власності (2)                              Доповідач — Гірський Б.О.      

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

    09 листопада   2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

Головуючого — Ткач О.І.  

Суддів — Гірського Б.О., Бахметової В.Х.  

при секретарі — Майці Р.Ю.  

з участю сторін  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2010 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до спільного українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю “Ласер Текс” про визначення та стягнення вартості частки майна товариства, -  

        В     С Т А Н О В И Л А :  

    Рішенням  Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування  норм матеріального права.  

  Представник спільного українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю “Ласер Текс” заперечив відносно задоволення скарги, вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.  

  Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи приведені в скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.  

  Так, з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до спільного українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕР ТЕКС” про визначення та стягнення вартості частини майна в статутному фонді товариства.  

  Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору дарування від 27.08.2007 року став власником частки у статутному капіталі даного товариства загальною вартістю 248452,46 грн.  

  Оскільки наміру ставати учасником товариства у нього немає, просив стягнути в його користь вартість частини майна, пропорційну його частці.  

  Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні пред'явленого позову, виходив з того, що він не набув права власності на дану частку, не став учасником товариства, а тому відсутні підстави для виплати йому вартості частини майна товариства.  

  З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.  

  Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

  Судом першої інстанції встановлено, що 27.08.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування частки у статутному капіталі спільного українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАСЕР ТЕКС”.  

  За умовами договору ОСОБА_2 зобов'язався передати безоплатно у власність своєму сину ОСОБА_1 належну йому частку у статутному капіталі вказаного товариства, що становить 5 %  статутного капіталу, загальною вартістю  248452,46 грн. з усіма  правами та обов'язками, що належать засновнику (учаснику) товариства “Ласер Текс”.  

  Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що право власності на частку у статутному  капіталі товариства у ОСОБА_1 виникає з моменту укладення даного договору та з моменту прийняття рішення загальними зборами товариства про прийняття його учасником цього товариства,   затвердження нової редакції статуту та її державної реєстрації згідно вимог   чинного законодавства України.  

  Оскільки, відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, то ОСОБА_2, як дарувальник, обумовив настання прав та обов'язків обдарованого ОСОБА_1 щодо частки в статутному капіталі товариства обставиною — прийняттям рішення загальними зборами учасників товариства про прийняття його учасником цього товариства і затвердженням нової редакції статуту товариства та її державної реєстрації. Дане право сторони правочину узгоджується з нормою ст. 212 ЦК України.  

  Так як, обумовлені договором обставини не наступили, ОСОБА_1 відмовляється бути учасником товариства, то відповідно до умов даного правочину він не набув права власності на частку в статутному капіталі, а також прав та обов'язків учасника даного товариства.  

  Тому, його вимоги про виплату йому, як власнику частки в статутному капіталі, частини майна товариства є необґрунтованими.  

  03.09.2007 року ОСОБА_2 помер і відповідно відкрилась спадщина на належну йому частку в статутному фонді ТОВ “ЛАСЕР ТЕКС”, яка може успадковуватись спадкоємцями померлого, в тому числі і позивачем ОСОБА_1 на підставах передбачених Законом.  

  Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.  

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -  

  У Х В А Л И Л А:  

апеляційну скаргу   ОСОБА_1   відхилити.  

Рішення   Тернопільського міськрайонного суду від 18 червня 2010 року   залишити без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.  

    Головуючий:  

  Судді: