. Справа № 22ц – 890 Головуючий у 1-й інстанції – Парфенюк В.І.
Категорія – 57 Доповідач – Кузьма Р.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої судді Кузьми Р.М.
суддів Шевчук Г.М., Демковича Ю.Й.
при секретарі Вийванко О.В.
з участю позивачки Бачинської М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
В обґрунтування вимог позивач вказувала, , що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, ніде не працює. Вважає, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючий пенсіонер в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідач не виплачує їй належні суми в повному обсязі.
Просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати перерахувати і виплатити доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно за 2008-2009 роки.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 06.05.10 позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чортківському районі Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю за грудень 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року з врахуванням однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць .
В апеляційній скарзі Управління просить скасувати постанову суду, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального права, й ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія вважає, що скарга до задоволення не підлягає.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААД № НОМЕР_1 виданим 24 грудня 2008 року, та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, серії А № НОМЕР_2 від 11 серпня 2003 року.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
З відповіді управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі вбачається, що позивачці ОСОБА_1. доплата до пенсії виплачувалась в сумі 5.20 гривень щомісячно згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи». Тобто така доплата проводилась не на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 у 1996 році розмір щорічної допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства та допомога громадянам, які являються пенсіонерами, не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що о скільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні "виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.96 р. № 836. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом України про державний бюджет на відповідний рік і цей розмір береться до розрахунку на момент виплати доплати.
Дія положення ст. 39 даного Закону була зупинена Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» і визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 віл 9 липня 2007 року внесення таких змін до Закону визнано неконституційним, оскільки «не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України».
Згідно рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх, окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення, Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вищезазначеними рішеннями Конституційного Суду України визначено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачка мала право на виплату щомісячної грошової доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та виходячи з цього задоволив позов.
Із таким висновком суду апеляційна інстанція погоджується.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, зібраним доказам й підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі - не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області – відхилити.
Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 13 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: