У Х В А Л А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  30     листопада 2010 року.         м. Івано-Франківськ.  

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:  

Головуючого: Проскурніцького П.І.  

Суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.  

За участю секретаря: Юрків І.П.  

Сторін: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богородчанського районного суду від 14 вересня 2010 року,-  

В С Т А Н О В И Л А :  

  18 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 14 лютого 2009 року. В період зареєстрованого шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у них народилась дочка ОСОБА_4, яка проживає разом із нею і перебуває на її утриманні. Відповідач з ними не проживає і не надає матеріальної допомоги на утримання дочки.  

  Просила стягувати на її користь, на утримання дочки аліменти в розмірі 1/3 частки заробітку відповідача.  

  Заочним рішенням Богородчанського районного суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено.  

  Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог матеріального і процесуального права. Про час та місце розгляду справи він своєчасно повідомлений не був і в судове засідання  

Справа № 22-ц-5913/2010 рік.     Головуючий у 1 інстанції: Шишко О.А.  Категорія 48           Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.  

з’явитись не міг оскільки перебував у відрядженні. Вирішуючи його заяву про перегляд заочного рішення суд зазначених обставин не врахував і не скасував заочне рішення. В рішення невірно вказано що він не надає допомоги на утримання дочки, оскільки він придбав і передав на 100 гривень памперси, за 250 гривень ходулі а також передавав іграшки, що можуть підтвердити свідки.  Він отримує невисоку заробітну плату і сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку, не може. Він з поважних причин не зміг надати суду першої інстанції довідку про свої доходи, позивачка працює і має заробіток, одержала допомогу при народженні дитини. Суд також не вирішив питання про внесення аліментів на особистий рахунок дитини. Для нього не зрозумілим також є час з якого повинні стягуватись аліменти. Ним подавались заяви про відкладення розгляду справи.  

  Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з нього на користь позивачки 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку що складає 236 гривень, які він згідний перераховувати на рахунок у відділенні банку і розпочати сплату  з часу ухвалення рішення апеляційним судом.  

  Колегія суддів, вислухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.  

  Судом першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено, що відповідач, будучи батьком народженої у позивачки малолітньої дочки ОСОБА_4, проживає окремо від сім’ї і не надає матеріальної допомоги на її утримання. Розмір аліментів на утримання дочки судом визначено з урахуванням положень ст., ст.182; 183 СК України. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів перевірені і встановлено що вони не можуть вплинути на правильність рішення суду першої інстанції. Відповідно до вимог ч.3,ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду, якщо це призвело до неправильного вирішення справи. Розмір стягуваних аліментів визначений із врахуванням матеріального становища відповідача, а подана ним довідка про заробітну плату не спростовує правильності судового рішення. Початок стягнення аліментів суд також визначив правильно, від дня пред’явлення позову, як встановлено ст. 191 СК України, законодавець також не передбачив обов’язку внесення аліментів за рішенням суду на особистий рахунок, оскільки дитина знаходиться разом з позивачкою то аліменти стягуються в її користь на утримання дитини.  

  Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про зменшення розміру аліментів, визначеного судом першої інстанції.  

  Розглянувши справу в межах пред’явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням вимог закону.  

  На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 313-315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И Л А :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.  

  Заочне рішення Богородчанського районного суду від 14 вересня 2010 року, залишити без зміни.  

  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

      Головуючий:       П.І. Проскурніцький  

    Судді:         Р.Й. Матківський  

            В.М. Соколовський