. Справа № 22 ц – 860 Головуючий у 1-й інстанції – Бойко І.І.
Категорія – 33 Доповідач – Кузьма Р.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кузьми Р.М.
суддів Дикун С.І., Гурзеля І.В.
при секретарі Стопник О.С.
з участю прокурора Коруни Т.В., представник УМВС України в Тернопільській області Андрухіва Б.Б., представника Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області Чеканівського В.Р., позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя цивільну справу за апеляційною скаргою УМВС України в Тернопільській області, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2010 року по справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до УМВС України в Тернопільській області, Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області про відшкодування моральної шкоди, завданої органами попереднього (досудового) слідства,
ВСТАНОВИЛА :
В апеляційних скаргах апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції вважаючи, що воно постановлене з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Порушення вбачають у тому, що судом не встановлено причинний зв’язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в його заподіянні, а також невмотивовано розмір відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23.03.10 позов задоволено частково; визначено відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 у розмірі 45 000 грн.; визначено відшкодування на правову допомогу ОСОБА_3 у розмірі 500 грн.; відшкодування провести за рахунок коштів Державного бюджету України Державним казначейством України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_3 встановлену на відшкодування суму з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.
У суді апеляційної інстанції представник УМВС України в Тернопільській області Андрухів Б.Б., представника Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області Чеканівський В.Р. підтримали апеляційні скарги, пославшись на мотиви, викладені в них.
Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 апеляційні скарги не визнали, рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України від 01.12.94 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 4 Закону, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Розмір моральної шкоди відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону визначається судом з урахуванням обставин справи, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожний місяць на день розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, з 29.09.05 по 04.09.08 відносно ОСОБА_3 розслідувалася кримінальна справа про її обвинувачення за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України. Слідчим управлінням УМВС України у Тернопільській області її було відсторонено від посади директора Іванівської ЗОШ І-ІІІ ст. Теребовлянського району Тернопільської області.
04.09.08 заступником прокурора Тернопільської області винесено постанову про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_3, порушено 29.09.05, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину, а обраний запобіжних захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
За таких обставин, суд вірно прийшов до переконання, що позивачка ОСОБА_3 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки незаконними діями органу досудового слідства були порушенні її конституційні права, що завдало їй фізичних і моральних страждань, призвело до погіршення психологічного стану та стану здоров’я, про що свідчать медичні документи, які маються у матеріалах справи, порушення сімейних зв’язків і стосунків з іншими людьми.
ОСОБА_3 незаконно пред’явлено обвинувачення, відсторонено від посади директора школи, проведено обшук, виїмку, накладено арешт на майно, принижено її гідність публікаціями в пресі, інформацією по телебаченню про злочини, яких вона не вчиняла, оскільки кримінальна справа закрита за п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину.
Розмір моральної шкоди відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону визначається судом з урахуванням обставин справи, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожний місяць на день розгляду справи.
Посилання апелянтів на те, що судом першої інстанції невмотивовано розмір відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд врахував вимоги ст. 23 ЦК України та положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких також виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, з врахуванням вищевказаного, суд вірно визначив моральну шкоду у розмірі 45 000 грн., а також розмір правової допомоги адвоката в сумі 500 грн., з врахуванням часу та складності справи та відповідно до п. 1 пп. 2 Додатку Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27 квітня 2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно оцінені зібрані докази, та вірно застосовані норми матеріального права й підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційні скарги УМВС України в Тернопільській області, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області відхилити.
Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Р.М.Кузьма