АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Міщія О.Я.
суддів – Ткача З.Є., Бершадської Г.В.
при секретарі – Галкіній О.О.
з участю представника апелянта Мельнік С.С., представника ВАТ КБ “Надра” - Назарик О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України в особі Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, який діє в інтересах відділу примусового виконання рішень та державного виконавця Сироєжко Я.В. на ухвалу Бережанського районного суду від 22 вересня 2010 року по справі за скаргою відкритого акціонерного товариства КБ “Надра” на дії державного виконавця Сироєжко Я.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2010 року ВАТ КБ “Надра” звернулось в суд із вказаною скаргою, посилаючись на те, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виніс незаконну постанову про накладення на ВАТ КБ “Надра” штрафу в розмірі 1020 грн. за невиконання рішення Бережанського районного суду від 11.03.2009 року. Скаржник зазначив, що на стадії примусового виконання цього рішення між сторонами виконавчого провадження ВАТ КБ “Надра” та ОСОБА_3 було укладено мирову угоду, згідно якої стягувачу ОСОБА_3 повністю повернуто вклад у сумі 42469,49 дол. США. У зв’язку з цим згідно ч. 2 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню, що не було враховано державним виконавцем.
Ухвалою Бережанського районного суду від 22 вересня 2010 року скаргу ВАТ КБ “Надра” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В. з винесення постанови від 29.07.2010 року про накладення штрафу на ВАТ КБ “Надра” в розмірі 1020 грн. неправомірними.
Скасовано постанову від 29.07.2010 року про накладення штрафу на ВАТ КБ “Надра” в розмірі 1020 грн. за невиконання виконавчого листа Бережанського районного суду від 06.05.2009 року, яким зобов’язано ВАТ КБ “Надра” повернути ОСОБА_3 її банківський вклад (депозит) в розмірі 327015,07 грн.
Зобов’язано в ідділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомити суд і скаржника про виконання ухвали не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду.
В апеляційній скарзі представник Міністерства юстиції України в особі Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що діє в інтересах відділу примусового виконання рішень та державного виконавця Сироєжко Я.В. просить ухвалу суду скасувати, а в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначив, що скарга розглянута без участі державного виконавця Сироєжко Я.В., рішення якої оскаржується, скарга банку подана до суду після закінчення 10 денного строку оскарження постанови державного виконавця і не відповідає вимогам ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження”.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Скасовуючи постанову державного виконавця, суд виходив з того, що боржник ВАТ КБ “Надра” належним чином повідомив державного виконавця Сироєжко Я.В. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про укладення між сторонами виконавчого провадження мирової угоди, яка затверджена судом, однак виконавче провадження не було закінчене, тому дії державного виконавця щодо винесеної постанови про накладення штрафу є неправомірними.
З вказаним висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.
Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Як встановлено судом, рішенням Бережанського районного суду від 11.03.2009 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, зобов’язано ВАТ КБ “Надра” повернути позивачці ОСОБА_3 її банківський вклад (депозит) в розмірі 327015,07 грн.
Стягнуто з відповідача ВАТ КБ “Надра” в користь держави 1700 грн. судового збору.
З матеріалів справи видно, що 6.11.2009 року державний виконавець винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення.
Ухвалою Бережанського районного суду від 19.02.2010 року затверджено мирову угоду, укладену між позивачкою ОСОБА_3 та ВАТ КБ “Надра”.
31 травня 2010 року державний виконавець Сироєжко Я.В. винесла постанову про накладення на ВАТ КБ “Надра” штрафу в розмірі 510 грн. за невиконання рішення суду.
Постановою державного виконавця від 29.07.2010 року за повторне невиконання рішення суду накладено на ВАТ КБ “Надра” штраф у розмірі 1020 грн. та призначено новий строк виконання судового рішення до 9.08.2010 року.
Згідно ч.5 ст. 111 Закону України “Про виконавче провадження” сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Як видно з матеріалів справи боржник ВАТ КБ “Надра” повідомив державного виконавця про затвердження мирової угоди сторін виконавчого провадження.
Зокрема, 17.03.2010 року ВАТ КБ “Надра” направило заяву про закінчення виконавчого провадження у зв’язку із затвердженням судом мирової угоди сторін.
Вказана заява разом із додатком — копією ухвали Бережанського районного суду від 19.02.2010 року про затвердження мирової угоди отримана відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 26.04.2010 року (а.с. 5, 5 зворот).
17.06.2010 року банк “Надра” повторно повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про затвердження судом мирової угоди по справі ОСОБА_3 і просив закінчити виконавче провадження, а також скасувати постанову державного виконавця Сироєжко Я.В. про накладення на ВАТ КБ “Надра” шрафу за невиконання судового рішення в розмірі 510 грн. /а.с. 6/.
Зазначене повідомлення отримано відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 23.06.2010 року.
Згідно ч.2 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадку визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником.
У зв’язку з цим суд підставно визнав неправомірними дії державного виконавця Сироєжко Я.В., яка знаючи про укладення між сторонами виконавчого провадження мирової угоди, не закінчила виконавчого провадження, а постановила оштрафувати боржника за невиконання судового рішення.
Колегія суддів перевірила доводи апелянта про допущені при розгляді справи порушення вимог закону і вважає їх безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, державний виконавець Сироєжко Я.В. належно повідомлялась про час і місце судового засідання. У зв’язку із розглядом скарги інтереси державного виконавця в суді представляла Мельнік С.С., яка була присутня у судовому засіданні 22.09.2010 року і подала належно завірену довіреність від 24.03.2010 року.
Згідно ч.1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Як вбачається з пояснень представника скаржника, ВАТ КБ “Надра” отримало постанову від 29.07.2010 року про накладення штрафу 26.08.2010 року. Вказані пояснення підтверджуються реєстрацією вхідної кореспонденції №3953 від 26.08.2010 року /а.с. 4/. Інших доказів у цій частині апелянтом не подано.
Оскільки скаржник дізнався про існування постанови від 29.07.2010 року лише 26.08.2010 року, а оскаржив її 2.09.2010 року, суд правильно вважав, що ВАТ КБ “Надра” не порушив визначений законом строк для звернення із скаргою.
Щодо вказівки в апеляційній скарзі на невідповідність скарги ВАТ КБ “Надра” вимогам закону, то вони є безпідставними, оскільки зміст зазначеного процесуального документу відповідає вимогам ст. 85 Закону України “Про виконавче провадження”. Скарга містить посилання на оскаржувану дію (постанову державного виконавця Сироєжко Я.В. від 29.07.2010 року) та норми закону, які були порушені державним виконавцем (ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”).
При таких обставинах підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сироєжко Я.В., подану представником Міністерства юстиції України в особі Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відхилити .
Ухвалу Бережанського районного суду від 22 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій