АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 грудня 2010 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:  

 головуючого – Міщія О.Я.

 суддів – Ткача З.Є., Бершадської Г.В.

 при  секретарі – Галкіній О.О.

      з участю ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника ТОВ “Козова-Шляховик” Продан О.Й., прокурора Коруни Т.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою  прокурора Козівського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також скарги ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які приєднались до апеляційної скарги прокурора на рішення Козівського районного суду від 10 листопада 2010 року по справі за позовом прокурора Козівського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ТзОВ “Козова-Шляховик”, третя особа Козівська районна державна адміністрація про визнання недійсним п.2 рішення зборів ТзОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року та про зобов’язання провести загальні збори  товариства і виділення частки майнового паю, -  

  ВСТАНОВИЛА:    

 В серпні 2009 року прокурор Козівського району звернувся в суд із позовами в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 , посилаючись на те, що рішенням зборів трудового колективу від 18 квітня 2006 року реорганізовано Козівське  МШБ ПМК-8 у ТОВ “Козова-Шляховик”. При цьому колишні працівники всупереч законодавству про реформування колективних сільськогосподарських підприємств не були повідомлені про збори та не включені в списки на отримання частки майнового паю, майнове розпаювання підприємства здійснювалось з порушенням їх прав, як членів КСП, а тому вказане рішення зборів слід визнати недійсним, зобов’язати керівника підприємства провести загальні збори за участю всіх колишніх працівників ПМК-8, на яких вирішити питання щодо реорганізації і забезпечення виділення частки майнового паю пенсіонерам даного підприємства.

 Ухвалою Козівського районного суду від 18 вересня 2009 року об’єднано в одне провадження справи за позовними заявами прокурора Козівського району в інтересах  ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9,  ОСОБА_8 до ТОВ “Козова-Шляховик”, третя особа Козівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним рішення зборів ТОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року та забезпечення виділення майнового паю.

 Уточнивши позовні вимоги 4.11.2010 року прокурор Козівського району просив визнати недійсним п.2 рішення загальних зборів трудового колективу Козівської МШБ ПМК-8 від 18 квітня 2006 року щодо розпаювання майна між членами трудового колективу, зобов’язати керівника підприємства провести загальні збори трудового колективу за участю всіх колишніх працівників ПМК-8, на яких вирішити питання щодо реорганізації і забезпечення виділення частки майнового паю пенсіонерам даного підприємства. Витрати по справі віднести на рахунок відповідача.

 Рішенням Козівського районного суду від 10 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог прокурора Козівського року в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ТзОВ “Козова-Шляховик”, третя сторона Козівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним рішенням зборів ТзОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року та виділення майнового паю — відмовлено.

  В апеляційній скарзі прокурор Козівського району, а також ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які приєднались до апеляційної скарги прокурора, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зазначили, що  Козівська МШБ ПМК-8 була колективним сільськогосподарським підприємством і вони, як колишні його члени, мають право на частку в майні підприємства.

 Крім того ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вказали, що підтримували в суді позов прокурора в їх інтересах і просили зобов’язати провести загальні збори товариства з їх участю, а не з участю усіх колишніх працівників Козівської МШБ ПМК-8.

 Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

 Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач не подав доказів того, що на час реорганізації Козівська МШБ ПМК-8 як колективне сільськогосподарське підприємство, мала обов’язок виділити ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 частку пайового фонду.

 З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.

 Згідно ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 3 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

 Підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.  

 Відповідно до ст. 9 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” у  разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.  

 В судовому засіданні сторони не подали доказів того, що на час реорганізації Козівська МШБ ПМК-8 була колективним сільськогосподарським підприємством, діяльність якого регулюється Законом України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”.

 Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності від 18.05.1995 року №05423610  Козівська МШБ ПМК-8 є колективним підприємством, міжгосподарським підприємством з колективною формою власності, засновниками якого були колективні сільськогосподарські підприємства.

 Відповідно до довідки Тернопільського обласного управління статистики від 18 квітня 1995 року №22-156 Козівська МШБ ПМК-8 була підприємством колективної форми власності.

 Із статуту Козівської МШБ ПМК-8, довідки про вивчення стану фінансової дисципліни, обліку і звітності, складеної комісією Тернопільської облдержадміністрації, вбачається, що Козівська МШБ ПМК-8 була міжгосподарським підприємством із колективною формою власності, а його засновниками були сільськогосподарські підприємства — колгоспи Козівського району.

 Будь яких доказів того, що в Козівського МШБ ПМК-8 були майнові зобов’язання щодо колишніх членів трудового колективу на частку (пай) у майні підприємства в судовому засіданні не здобуто.

 У зв’язку з тим, що позивач не подав доказів про право  ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на майно підприємства, суд підставно відмовив у задоволенні позову щодо визнання недійсним п.2 рішення зборів ТзОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року, на яких вирішувалось питання розпаювання майна між членами трудового колективу і створення товариства з обмеженою відповідальністю, а також про  зобов’язання провести загальні збори  товариства, на яких вирішити питання про реорганізацію та виділення частки майнового паю вказаним особам.

 Разом з тим, враховуючи зміст уточнених позовних вимог, колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення слід викласти в такій редакції:

 “В задоволенні позовних вимог прокурора Козівського району в інтересах  ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9., ОСОБА_8 до ТОВ “Козова-Шляховик”, третя особа Козівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним п.2 рішення зборів ТОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року та про зобов’язання провести загальні збори  за участю всіх колишніх працівників ПМК-8 на яких вирішити питання щодо реорганізації і забезпечення виділення частки майнового паю пенсіонерам даного підприємства — відмовити”.

 Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

      Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А  :  

      Апеляційну скаргу  прокурора Козівського району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які приєднались до апеляційної скарги прокурора відхилити.

 Рішення   Козівського районного суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.

 Викласти резолютивну частину рішення Козівського районного суду від 10.11.2010 року в такій редакції: “В задоволенні позовних вимог прокурора Козівського району в інтересах  ОСОБА_1, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ТОВ “Козова-Шляховик”, третя особа Козівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним п.2 рішення зборів ТОВ “Козова-Шляховик” від 18 квітня 2006 року та про зобов’язання провести загальні збори  за участю всіх колишніх працівників ПМК-8 на яких вирішити питання щодо реорганізації і забезпечення виділення частки майнового паю пенсіонерам даного підприємства — відмовити”.

 Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 Головуючий: підпис

Судді: підписи

 З оригіналом вірно

 Суддя апеляційного суду

Тернопільської області                               О.Я. Міщій