УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И    

22 грудня 2010 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:  

  головуючого - судді            Заполовського В.Й.,  

суддів :                                  Павицької Т.І.,   Старовойта Г.С.,                                                                  

при секретарі судового засідання   Пеклін Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня  2010 року у справі за позовом кредитної спілки „Оберіг” м. Малина Житомирської області до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення боргу, -  

            в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :      

  У січні 2010 року кредитна спілка „Оберіг” м. Малина звернулася до суду з цим позовом.  

  На обгрунтування позову позивач посилався на те, що між ним та ОСОБА_2 11.07.2007 року був укладений кредитний договір №245к2 на суму 3000 грн., строком на 12 місяців під 0,1315 % річних.  

  Для забезпечення виконання кредитного договору 11.07.2007 року був укладений договір поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно з яким вказані особи взяли на себе солідарну відповідальність по зобов’язаннях позичальника ОСОБА_2  

  Оскільки ОСОБА_2 не виконує умов договору, кредит та відсотки за користування кредитом не погашає, то вони звернулися до суду за захистом своїх прав.   

В зв’язку з цим позивач просив постановити рішення суду, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 2434 грн. та нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 5361 грн. 18 коп., а всього 7795 гн.18 коп.  

____________________________________________________________________________

Справа №22ц/ 5988                                                   Головуючий у суді 1ї інст. Потапова Т.М.    

Категорія 27                                                                Суддя - доповідач Заполовський В.Й.

    Крім цього просили розірвати кредитний договір від 11.07.2007 року укладений між кредитною спілкою „Оберіг” та ОСОБА_2 та стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 77 грн.95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.  

    Рішенням  Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня  2010 року позов задоволено.  

  Розірвано кредитний договір №245к2 від 11.07.2007 року укладений між кредитною спілкою „Оберіг” та ОСОБА_2.  

  Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки „Оберіг” заборгованість за кредитним договором №245к2 від 11.07.2007 року в сумі 7795 гн.18 коп., в тому числі сума кредиту 2434 грн., проценти 5361 грн. 18 коп.  

  Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 77 грн. 95 коп. по 38грн.98 коп. з кожної та з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., по 40 грн. з кожної.  

    У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині стягнення коштів з поручителів скасувати та постановити нове рішення про відмову у позові в цій частині.  

  Апелянт вважає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.  

  Зокрема вказує, що суд не звернув уваги на те, що кредитний договір між позивачем та ОСОБА_2 був укладений 11.07.2007 року строком на 12 місяців, тобто до 11.07.2008 року. Тому, на думку апелянта, оскільки строк дії кредитного договору закінчився 11.07.2008 року, а позивач пред’явив вимогу про повернення кредиту шляхом звернення до суду лише 18.01.2010 року, то з врахуванням вимог ст.559 ЦК України порука припинилася та підстав для задоволення позову до поручителів у суду не було.  

  Крім того, суд розглянув справу без участі відповідачки ОСОБА_2, та не встановив, чи не погасила остання кредит в строк дії кредитного договору. Не перевірив суд і докази, які надані позивачем щодо повідомлення поручителів про невиконання зобов’язань по кредитному договору ОСОБА_2, як – то передбачено п.5.5 положення КС „Оберіг” про надання фінансових послуг.  

Зазначене, на думку апелянта, не було враховано судом, що призвело до неправильного вирішення справи.  

  Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.  

Задовольняючи позов в частині позовних вимог до поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд першої інстанції таке рішення обгрунтував наявністю між ними та КС „Оберіг”  чинного договору поруки.  

  Проте з таким висновком суду не може погодитися колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.  

  Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.  

  Частиною 4 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.  

  З матеріалів справи вбачається, що між КС „Оберіг” м. Малина та ОСОБА_2 11.07.2007 року був укладений кредитний договір на суму 3000 грн., строком на 12 місяців, тобто до 11.07.2008 року.  

  Для забезпечення виконання кредитного договору 11.07.2007 року КС „Оберіг”  був укладений договір поруки з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно з яким вказані особи взяли на себе солідарну відповідальність по зобов’язаннях позичальника ОСОБА_2  

  Позичальник ОСОБА_2 умов договору не виконувала, кредит та відсотки за користування кредитом не погашала та не погасила його до закінчення кінцевого строку повернення кредиту, тобто до 11.07.2008 року.  

Після зазначеної дати КС „Оберіг” в судовому порядку вимогу про повернення кредиту до боржника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не пред’явила, а пред’явила таку вимогу лише 15.01.2010 року, тобто через 18 місяців  від дня настання строку виконання основного зобов’язання.  

  Відповідно до п.4 та 4.1 договору поруки визначено, що договір поруки діє до повного погашення заборгованості за кредитним договором  від 11.07.2007 року. Також зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя (а.с.13).  

    Тобто, із змісту зазначеного договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов’язання перед КС „Оберіг” не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України. Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.  

  Крім того, умова договору поруки (п.4 та 4.1) про те, що  порука припиняється, якщо кредитор в межах   трирічного терміну   з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, не узгоджується з вимогами ч.4 ст.559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом   шести місяців   від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.  

  Враховуючи наведене та те, що у кредитному договорі строк повернення кредиту встановлено до 11.07.2008 року, а в договорі поруки строку припинення поруки не встановлено, кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання вимоги до поручителів не пред’явив, то порука ОСОБА_1 і ОСОБА_3 станом на 15.01.2010 року припинилася.  

    Крім того, не можливо визнати обгрунтованим посилання позивача на те, що така вимога до поручителів ними була пред’явлена в межах шестимісячного строку шляхом направлення ним відповідних повідомлень про не виконання умов кредитного договору боржником ОСОБА_2, оскільки наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень не підтверджують,  які саме документи направлялись поручителям ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та чи направлялись їм будь-які документи взагалі. Отримання таких документів останніми заперечується.  

Оскільки КС „Оберіг” пропустила передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк пред’явлення вимоги до поручителів, у зв’язку з чим порука була припинена, то підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з поручителів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у суду не було. Така заборгованість підлягала стягненню лише з боржника за кредитним договором ОСОБА_2  

    З врахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення боргу та судових витрат відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та  задоволення вказаних  вимог  до ОСОБА_2  

    В решті рішення залишається без змін.  

  Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 325  ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -  

  в   и   р   і   ш   и   л  а  :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня  2010 року в частині стягнення боргу та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення.  

Відмовити у задоволенні позову кредитної спілки „Оберіг” м. Малина Житомирської області до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи.  

Стягнути з ОСОБА_2  на користь кредитної спілки „Оберіг”  7795 гн.18 коп. заборгованості за кредитним договором та 77 грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору і 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

В решті рішення залишити без змін.    

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

  Головуючий                                   Судді