УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Заполовського В.Й.,
суддів : Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Пеклін Л.О.,
з участю апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2010 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Альянс Україна” про визнання недійсним договору кредиту, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом.
Позивачка просила визнати недійсним договір кредиту від 29.08.2008 року укладений між нею та відповідачем в забезпечення якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1.
Одночасно з поданням позову ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену квартиру та забороною Комунальному підприємству „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти будь-які дії з реєстрації (переоформлення) права власності на вище вказану квартиру.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2010 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована на ОСОБА_4
Заборонено Комунальному підприємству „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти будь-які дії з реєстрації (переоформлення) права власності на вище вказану квартиру.
_____________________________________________________________________________
Справа №22ц/ 6772 Головуючий у суді 1ї інст. Колупаєв В.В.
Категорія 27 Суддя - доповідач Заполовський В.Й.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати як незаконну та таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема апелянт вказує, що оскаржувана ухвала постановлена судом без додержання вимог ст.151, 153 ЦПК України та роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №19 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Зазначеною ухвалою суд наклав арешт на належну їй квартиру, порушивши її право власності. Крім того зазначає, що квартира не є предметом спору у справі між ОСОБА_2 та Кредитною спілкою „Альянс Україна”.
Вказане, на думку апелянта, не було враховано судом, що призвело до неправильного вирішення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача щодо несумісних дій відповідача , який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.
Частиною 1 статті 153 ЦПК передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.п.1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №19 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у розгляді справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема:
- накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
- забороною вчиняти певні дії.
Тобто, відповідно до вимог вказаної норми закону вжиття заходів забезпечення позову можливе шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, а також шляхом заборони вчиняти певні дії, лише особи , яка є відповідачем у справі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 та матеріалів справи, позов нею до ОСОБА_1 та Комунального підприємства „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” не пред’явлений і вони відповідачами у справі, по якій порушено питання про забезпечення позову, не являються . А тому, передбачених законом підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована та належить ОСОБА_4, а також шляхом накладення заборони Комунальному підприємству „Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації” вчиняти будь-які дії з реєстрації (переоформлення) права власності на вище вказану квартиру, у суду не було.
За даних обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2010 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за її позовом до Кредитної спілки „Альянс Україна” про визнання недійсним договору кредиту.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді