УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Забродського М.І., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Пеклін Л.О.,
з участю представника відповідача Пасічник О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та розрахунку при звільненні; про визнання недійсним п.1 наказу №36 від 12. 09.2007 року по комунальному підприємству „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради „Про зняття заборгованості по заробітній платі”, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом.
Позивач посилався на те, що з 1999 року він працював на різних посадах в Житомирській обласній сільськогосподарській корпорації „МТС”. 20 січня 2005 року його було звільнено із займаної посади на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. При звільненні з роботи з ним не був проведений розрахунок належних виплат, розмір яких на день звільнення становив 2865 грн.30 коп.
Згодом Житомирську обласну сільськогосподарську корпорацію „МТС” було ліквідовано. Її правонаступником стало комунальне підприємство „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради.
Оскільки розрахунок належних йому виплат підприємством де працював не проведено, тому він звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав до правонаступника.
Справа №22ц/5762 Головуючий у суді 1ї інст. Замега І.І. Категорія 53 Суддя- доповідач Заполовський В.Й .
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги. Підставою для стягнення заборгованості по заробітній платі з комунального підприємства „Тетерів – Агро”( далі КП) позивач вважав факт передачі корпорацією МТС сільськогосподарської техніки на баланс відповідачу та укладенням між вказаними підприємствами договорів про співпрацю. Зокрема зазначив, що актом від 03 жовтня 2006 року заборгованість по заробітній платі від Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС” була переведена до КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради.
Тому просив стягнути з КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради на його користь заборгованість по заробітній платі та розрахунку при звільненні у сумі 2865 грн.30 коп. та компенсації у сумі 2641 грн. 81 коп. за порушення термінів виплати заробітку. Також просив визнати недійсним п.1 наказу №36 від 12.09.2007 року по комунальному підприємству „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради „Про зняття заборгованості по заробітній платі”, яким безпідставно з відповідача знята заборгованість по заробітній платі перед ним.
Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2010 року позов задоволено.
Визнано недійсним п.1 наказу №36 від 12.09.2007 року по комунальному підприємству „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради „Про зняття заборгованості по заробітній платі” з ОСОБА_2 в сумі 2865 грн. 30 коп.
Стягнуто з комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_2 2865 грн. 30 коп. заборгованості по заробітній платі та 2641 грн. 30 коп. компенсації за порушення термінів виплати заробітку, а всього стягнуто 5506 грн. 30 коп.
Рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 955 грн. допущено до негайного виконання.
Стягнуто з комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради судовий збір у розмірі 55 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У поданій апеляційній скарзі КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт вважає, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Зокрема апелянт вказує, що суд не врахував вимог ст.31 ЦПК України, а саме: прийняв до розгляду уточнену позовну заяву позивача, який в порушення зазначеної норми закону одночасно змінив предмет та підставу позову.
Крім того, вирішуючи спір та покладаючи обов’язок по проведенню розрахунку з позивачем на КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради, суд не врахував роз’яснень, що викладені в п.27 постанови Пленуму ВС України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, вимог ст. 21, 94 КЗпП України, ст.1 Закону України „Про оплату праці”, згідно яких обов’язок щодо виплати заробітної плати несе підприємство, установа, організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах. Проте КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради створене як новий суб’єкт господарювання і не являється правонаступником Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС”. Тому і не має ніяких обов’язків щодо виконання зобов’язань з виплати заборгованості із заробітної плати перед працівниками корпорації.
Крім того на думку апелянта є законним і наказ №36 від 12. 09.2007 року по комунальному підприємству „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради „Про зняття заборгованості по заробітній платі” перед працівниками Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС”, в тому числі і перед позивачем, оскільки зазначеним підприємством така заборгованість була незаконно переведена на їх підприємство.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення.
Статтею 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємтво, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивач з 1999 року працював на різних посадах в Житомирській обласній сільськогосподарській корпорації „МТС”. 20 січня 2005 року його було звільнено із займаної посади на підставі п.2 ст.36 КЗпП України.
Зазначені обставини визнані відповідачем та ним не оспорюються.
Комунальне підприємство „Тетерів” Житомирської обласної ради було створене на базі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, як новий суб’єкт господарювання рішенням Житомирської обласної ради від 12.01.2005 року №583, яке рішенням зазначеної ради від 17.03.2005 року №622 було переіменоване в комунальне підприємство „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради. Тобто зазначене підприємство було створене в період перебування позивача в трудових відносинах з Житомирською обласною сільськогосподарською корпорацією „МТС”, (а.с.5,6).
Задовольняючи позов та покладаючи обов’язок по виплаті заборгованої зарплати і компенсації в зв’язку із затримкою виплати зарплати позивачу на КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради, суд як на одну із підстав задоволення позову послався на додаток №1 до акту від 03.10.2006 року про передачу заборгованості по заробітній платі від Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС” до КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради.
Проте чинним законодавством, що регулює відносини з оплати праці, не передбачено передачу зобов’язань по оплаті праці перед працівниками іншим юридичним особам, інакше як в порядку правонаступництва.
Зокрема, статтею 21 КЗпП України визначено поняття трудового договору. Стороною якого є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст.94 цього ж кодексу, ст.1 Закону України „Про оплату праці”, обов’язок щодо виплати заробітної плати несе підприємство, установа, організація, з якою працівник перебуває у трудових відносинах.
Згідно роз’яснень, що викладені в п.27 постанови Пленуму ВС України №13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” роз’яснено, що належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.
Проте позивач не перебував у трудових відносинах з КП „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради. Будь-які докази про те, що КП „Тетерів – Агро” є правонаступником Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС”, з якою позивач перебував у трудових відносинах, в матеріалах справи відсутні. Не надано та не добуто таких доказів і в процесі апеляційного розгляду справи.
Відсутні в матеріалах справи і докази про ліквідацію Житомирської обласної сільськогосподарської корпорації „МТС”, з якою позивач перебував у трудових відносинах та де виникла заборгованість по заробітній платі перед ним.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та визнає, що підстав для задоволення позову у суду не було.
У зв’язку з цим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради задовольнити.
Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до комунального підприємства „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та розрахунку при звільненні і про визнання недійсним п.1 наказу №36 від 12. 09.2007 року по комунальному підприємству „Тетерів – Агро” Житомирської обласної ради „Про зняття заборгованості по заробітній платі”.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді