СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 грудня 2010 року Справа № 5002-7/3270-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Градової О.Г.,
за участю представників сторін:
Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор, не з'явився,
представник позивача, не з'явився;
представник відповідача, не з'явився;
третя особа, не з'явився;
розглянувши апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 09.09.2010 у справі № 5002-7/3270-2010
за позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. К. Маркса, 28,Керч,98300)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
до Глазівської сільської ради (вул. Караханяна, 1,Глазівка,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98220)
за участю 3-ї особаи: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним рішення.
ВСТАНОВИВ:
Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з позовом до Глазівської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 «Про дозвіл на складання проекту землеустрою»щодо відведення громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, мотивуючи тим, що спірне рішення суперечить вимогам земельного законодавства, оскільки ним був наданий дозвіл на складення землевпорядної документації по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, у той час як містобудівною документацією с. Юркіно розміщення та будівництво індивідуальних житлових будинків по вул. Миру не передбачено, а згідно з листом Глазівської сільської ради та сектору містобудування та архітектури Ленінської райдержадміністрації містобудівна документація с. Юркіно Ленінського району до теперішнього часу знаходиться на стадії розробки та у встановленому порядку не затверджена.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2010 (суддя Дворний І.І.) у справі № 5002-7/3270-2010 у позові Керченському міжрайонному природоохоронному прокурору в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи апеляційного подання мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також неповним з’ясуванням обставин що мають значення для справи.
На підставі розпорядження секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 у зв’язку з відпусткою судді Фенько Т.П. здійснено її заміну на суддю Градову О.Г.
У судове засідання 07.12.2010 сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
12.11.2010 від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез’явившихся сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено що прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, який вповноважений державою здійснювати функції в даних правовідносинах.
Згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-1/99 від 08.04.1999 прокурори та їх заступники вправі звертатися в господарський суд з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоуправління, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.
Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України , статті 5 Закону України „Про державний контроль за охороною та використанням земель”, та статті 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів та її територіальні органи на місцях. У даному випадку таким органом є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Згідно статті 6 Закону України „Про державний контроль за охороною та використанням земель” спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, яким є Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель в частині дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства, встановленого порядку отримання та реалізації права на землю, виконання вимог по використанню земельних ділянок за цільовим призначенням тощо.
Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим з метою забезпечення додержання земельного законодавства, що є безпосередніми інтересами держави.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 «Про дозвіл на складання проекту землеустрою»громадянину ОСОБА_2 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,15 га під будівництво та обслуговування жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
Прокурор у своїй позовній заяві посилається на те, що містобудівною документацією с. Юркіно розміщення та будівництво індивідуальних житлових будинків по вул. Миру не передбачено, а згідно з листом Глазівської сільської ради та сектору містобудування та архітектури Ленінської райдержадміністрації містобудівна документація с. Юркіно Ленінського району до теперішнього часу знаходиться на стадії розробки та у встановленому порядку не затверджена.
Частиною 1 статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селиш, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;
в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;
г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Органами, уповноваженими розпоряджатися землями в межах населених пунктів, є відповідні сільські, селищні, міські ради відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Однією з категорії земель, згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України, є землі житлової та громадської забудови.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Таким чином, для віднесення земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови необхідна наявність двох умов:
1)земельна ділянка має бути розташована в межах населеного пункту;
2)вона повинна «використовуватися для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування».
Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття Глазівською сільською радою спірного рішення (15.03.2006) була відсутня затверджена у встановленому порядку містобудівна документація с. Юркіне Ленінського району, однак нормами діючого законодавства не передбачені вимоги щодо обов'язкового розроблення проекту розподілу території кварталу, мікрорайону при розробленні та погодженні проекту відведення земельної ділянки та не заборонено відведення земельної ділянки у разі відсутності розробленої та затвердженої містобудівної документації.
Пунктом 1.4 частини першої розділу IV Регіональних правил забудови та використання територій в Автономній Республіці Крим, затверджених постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим N 241-3/02 від 18.09.2002, пунктом 3.2 Типових регіональних правилах забудови, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.12.2001 № 219, статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що у випадку розміщення об'єкту в умовах здійснення забудови чи на вільній від неї площі при відсутності місцевих правил забудови чи затвердженої містобудівної документації замовником виконується містобудівне обґрунтування, яке може бути сполучено з ескізним проектом.
Відсутність затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації населеного пункту не є перешкодою для надання зацікавленій особі земельної ділянки для забудови, а лише є підставою для розроблення такою особою містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта забудови.
Пунктом 2 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор та Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим не надали доказів того, що нормою чинного законодавства України встановлена пряма заборона на відведення земельної ділянки у випадку відсутності затвердженої містобудівної документації, а тому рішення Глазівської сільської ради від 15.03.2006 було прийнято в межах наданих повноважень, без порушень норм чинного законодавства.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що вимоги Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора викладені в апеляційному поданні, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, оскільки воно прийнято згідно чинного законодавству.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2010 у справі № 5002-7/3270-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Г.К. Прокопанич
О.Г. Градова
Постанову також направити:
Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська,21,Сфімферополь)
Прокуратура міста Севастополя (вул.Павліченко,1,Севастополь)