Справа № 33-201/10  

  УКРАЇНА    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  25 червня 2010 року      

  Апеляційний суд Житомирської області в складі:  

      головуючого-судді       Ткаченко В.Л.  

      при секретарі         Невеській І.В.  

      з участю прокурора       Чуприни А.В.  

      представника скаржника     ОСОБА_1  

  розглянув у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду  Житомирської області адміністративну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2 на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 травня 2010 року,  

  В С Т А Н О В И В:  

    Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» і на нього накладено 850 грн. штрафу.  

  Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_2, працюючи на посаді голови Володарсько-Волинської районної ради Житомирської області, використовуючи своє службове становище, власним розпорядженням №85 від 26 липстопада 2009 року та розпорядженням №91 від 21 грудня 2009 року, всупереч ч.2 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268, надав собі матеріальну допомогу у вигляді премії в розмірі 960 грн.45 коп. та 1416 грн.59 коп., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.1 ч.2 п. «а» Закону України «Про боротьбу з корупцією». В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що справа була розглянута неповно та однобічно – просив скасувати зазначену постанову та закрити провадження у справі.  

    Заслухавши доводи представника скаржника, заперечення прокурора, перевіривши матеріали адміністративної справи, законність та обгрунтованість винесеної постанови, вважаю, що апеляція ОСОБА_2 підлягає задоволенню.  

  Всупереч вимогам ст.245 КУпАП суддя не вжив усіх необхідних заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, внаслідок чого поза увагою залишились обставини, які мають істотне значення для її правильного вирішення.  

  Відхиливши доводи ОСОБА_2, що премія голові районної ради виплачувалася на підставі діючого в 2009 році рішення районної ради від 4 травня 2006 року, яке прийняте було у відповідності до п.6 постанови КМ України від 09.03.2006 року №268 і яким не передбачалось щорічного прийняття рішення районної ради – суддя не навів у своєму рішенні будь-яких мотивів, які підтверджували б спрямованість умислу ОСОБА_2 на вчинення корупційних дій.  

  На обгрунтування висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні корупційного діяння суддя послався на, суперечливу за своїм змістом, постанову прокуратури Житомирської області від 09.04.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст.191, 364, 365, 366 КК України (а.с.4-5) та перелічив докази, що не містять інформацію щодо суб'єктивної сторони діяння, поставленого ОСОБА_2 за провину.  

  Крім того, зміст протоколу про вчинення корупційного діяння та постанова судді мають суттєві розбіжності.  

  В протоколі зазначена загальна сума отриманих грошових коштів – 10964 грн.44 коп., а в постанові судді зазначена загальна сума – 2377 грн. 04 коп. без мотивації такої розбіжності сум.  

  Суддя залишив без відповідної оцінки те, що рішення Володарсько-Волинської районної ради від 4 травня 2006 року, яким ОСОБА_2 встановлено отримання премій та надбавок, обмежень в часі його дій не має, в установленому порядку не скасоване та в судовому порядку не визначене незаконним.  

  Вирішуючи справу по зазначеним обставинам, суддя суду першої інстанції не звернув увагу на те, що суть корупційного діяння, передбаченого п. «а» ч.2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави, незаконно одержує від інших осіб матеріальні блага, послуги чи інші переваги, які їй надаються лише за те, що вона перебуває на даній конкретній посаді та виконує певні функції.  

      Отже протиправні діяння, що вчиняються особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набувають корупційного характеру лише в тому разі, коли матеріальні блага, послуги чи інші переваги їй надаються іншою фізичною чи юридичною особою, і вона їх одержує. Тобто відповідальність такої особи за цією нормою Закону настає за сам факт такого одержання нею матеріальних благ і за умови, що вони дійсно надавались іншою особою.  

  У тому ж разі, коли особа неправомірно використовує державне майно чи обертає його певним способом на свою або іншої особи користь із корисливих мотивів, то відповідальність має наставати за іншими нормами адміністративного чи кримінального законодавства, але не за нормами Закону України «Про боротьбу з корупцією».  

  За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню, а справу закриттю провадженням за відсутністю складу адмінітративного правопорушення.  

    Керуючись ст.294 КУпАП, -  

  П О С Т А Н О В И В:  

    Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити.  

  Постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 травня 2010 року стосовно ОСОБА_2 - скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.  

    Суддя