УКРАЇНА  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД   ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  У Х В А Л А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И    

03 листопада 2010 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області  

в складі:  

головуючого - судді            Заполовського В.Й.,  

суддів :                                  Павицької Т.М.,   Худякова А.М.,    

при секретарі судового засідання   Пеклін Л.О.,  

з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року про задоволення заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним правочинів договору купівлі-продажу та договору дарування житлового будинку та стягнення моральної шкоди, заподіяної даними діями, -              

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :    

  У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсними правочинів договору купівлі-продажу і договору дарування житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, та про стягнення моральної шкоди.  

  У зв’язку з поданням позову позивачка 05.05.2010 року звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний житловий будинок та надвірні будівлі. Свої вимоги обгрунтувала тим, що ОСОБА_1 має намір продати зазначений будинок, оскільки замовила в Коростенському МБТІ виготовлення технічної документації на будинок, а це, на думку заявниці, в подальшому в разі задоволення позову, ускладнить виконання рішення суду.  

  Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року заяву задоволено.  

_____________________________________________________________________________

Справа №22ц/ 6771                                                 Головуючий у суді 1ї інст. Бичківська К.Г.    

Категорія 79                                                             Суддя - доповідач Заполовський В.Й.      

  Накладено арешт на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 до розгляду цивільної справи судом.  

    У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.  

  Апелянт вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом допущено порушення норм процесуального права, зокрема вимог ст.ст.57, 58, 64 ЦПК України. Також порушено її права, передбачені Конституцією України та іншими законами України, на вільне володіння та розпорядження своїм майном.  

  Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

    Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.  

  Частиною 1 статті 153 ЦПК передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.  

  Відповідно до п.п.1, 3, 4, 5, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №19 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у розгляді справи.  

  Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.  Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.  

  Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача щодо несумісних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.  

  Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.  

  З матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду першої інстанції перебувала справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання недійсним правочинів - договору купівлі-продажу та договору дарування житлового будинку та стягнення моральної шкоди. Тобто між позивачкою та відповідачами виник спір майнового характеру. Після подання зазначеного позову позивачкою була подана і заява про забезпечення позову. Тому, суддя правомірно розглянув заяву ОСОБА_2  про забезпечення позову. При цьому обгрунтовано вважав, що не вжиття заходів забезпечення позову у разі його задоволення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.  

    За даних обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що при розгляді  заяви про забезпечення позову порушень норм матеріального та процесуального права судом не допущено, останнім дана належна оцінка дійсним обставинам справи,  а тому доводи апеляційної скарги не є обгрунтованими.  

    Підстав для скасування ухвали в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.  

    Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -  

  у  х  в  а  л  и  л а  :    

  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.  

  Ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 05 травня 2010 року залишити без змін.  

      Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.  

      Головуючий                                        Судді