УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В.Й.,
суддів: Павицької Т.М., Старовойта Г.С.,
при секретарі судового засідання Пеклін Л.О.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Житомирської міської ради на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Житомирська міська рада про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування матеріальної шкоди та за позовом ОСОБА_6 до Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення міської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та усунення перешкод у користуванні майном, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. Після збільшення та уточнення позовних вимог позивачка просила усунути перешкоди у користуванні нею своєю земельною ділянкою та будинку шляхом зобов’язання ОСОБА_2 прибрати ворота з проходу між будинковолодіннями АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 400 грн.
Крім того просила визнати незаконним та скасувати рішення 18 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 року №457 в частині безоплатної передачі у власність (приватизації) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0408 га. по АДРЕСА_2, а також визнати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ім’я відповідачів недійсним.
__________________________________________________________________
Справа № 22/2835 Головуючий в суді 1 інст.: Полонець С.М. Категорія 45 Суддя-доповідач: Заполовський В.Й. На обгрунтування позову посилалася на те, що відповідно до оскаржуваного рішення Житомирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачам незаконно передано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_2. Вказана земельна ділянка являлась земельною ділянкою загального користування, а саме для проходу та проїзду до інших будинків. Межі зазначеної ділянки погоджені з нею як з власником суміжної земельної ділянки погоджені не були. Тому вважала, що цим порушені її права.
У листопаді 2009 року з аналогічним позовом та з таких же підстав до суду звернулася ОСОБА_6, який ухвалою суду було об’єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1
Позивачка ОСОБА_6 просила визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення 18 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 року №457 в частині безоплатної передачі у власність (приватизації) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0408 га. по АДРЕСА_2 а також визнати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ім’я відповідачів недійсним.
Також просила усунути їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою та будинком шляхом зобов’язання відповідачів прибрати ворота з проходу між будинковолодіннями АДРЕСА_1.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Житомирська міська рада відмовлено.
Позов ОСОБА_6 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення 18 сесії Житомирської міської ради 5 скликання від 21 листопада 2007 року №457 в частині безоплатної передачі у власність (приватизації) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0408 га по АДРЕСА_2.
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0408 га по АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Усунено перешкоди у користуванні ОСОБА_6 власною земельною ділянкою та будинком шляхом зобов’язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 прибрати ворота з проходу між будинковолодіннями АДРЕСА_1.
У поданій апеляційній скарзі Житомирська міська рада просить скасувати рішення суду в частині визнання рішення Житомирської міської ради недійсним, провадження у справі закрити. В іншій частині, а саме про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В решті рішення просить залишити без змін.
Апелянт посилається на те, що позов в частині визнання рішення Житомирської міської ради недійсним не підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Інші позовні вимоги, які задоволені, а саме про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні є взаємопов’язані з вимогою про визнання недійсним рішення міської ради в частині надання у власність спірної земельної ділянки. Тому і в цій частині вимоги задоволені безпідставно.
В решті рішення є обгрунтованим.
На думку апелянта вище наведене не враховано судом, що призвело до неправильного вирішення справи.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Житомирська міська рада сторонами не оскаржується, а тому його правильність апеляційним судом не перевіряється.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, передумовою виникнення права власності чи користування земельною ділянкою, здійснення інших дій щодо оформлення цього права згідно чинного земельного законодавства України є рішення органу місцевого самоврядування.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_6, останньою пред'явлено позов до Житомирської міської ради та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення від 21 листопада 2007 року №457 в частині безоплатної передачі у власність (приватизації) вказаним особам земельної ділянки площею 0,0408 га по АДРЕСА_2 визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та будинком.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до п.7 ч.1 ст.3 цього Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 та роз'яснень, викладених в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 19 березня 2010 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Тобто, вирішення справ про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, згідно пунктів 1, 3 ч.1 ст.17 КАСУ, віднесено до компетенції адміністративних судів.
Житомирська міська рада при здійсненні повноважень у сфері спірних правовідносин виступала суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п.1 ч.1 ст.17 КАС.
Оскільки між ОСОБА_6 і Житомирською міською радою, тобто органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, виник спір у сфері земельних правовідносин, зокрема спір в частині безоплатної передачі у власність (приватизації) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельної ділянки, то його вирішення віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Проте суд першої інстанції розглянув справу у зазначеній частині за правилами цивільного судочинства.
У зв’язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення суду у зазначеній частині постановлено з порушенням норм процесуального права. Тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про закриття провадження у справі в цій частині, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.205, ст.310 ЦПК України.
Крім того, визнання законності державного акта на право власності на земельну ділянку взаємопов’язані із вирішенням питання про законність рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність (приватизації) земельної ділянки. Тому питання про визнання недійсним державного акту, що оспорюється позивачкою ОСОБА_6, та усунення перешкод позивачці у користуванні земельною ділянкою і будинком може бути вирішено судом тільки після вирішення питання щодо законності рішення Житомирської міської ради від 21 листопада 2007 року, яке на даний період залишається чинним.
У зв’язку з цим рішення суду в частині визнання недійсним державного акту та усунення перешкод позивачці у користуванні земельною ділянкою і будинком підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 309, 310, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Житомирської міської ради задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2010 року в частині визнання недійсним рішення Житомирської міської ради від 21 листопада 2007 року №457 скасувати та провадження у справі в цій частині закрити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 02 квітня 2010 року в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий Судді